Ріпкинський селищний голова Сергій Гарус зазначив, що Статут демонструє зрілість громади, її готовність самостійно ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Водночас, завдання громади не тільки ухвалити документ, а й допомогти людям використовувати його норми на практиці.

Для чого ж громаді Статут?

• Статут громади: не формальність, а інструмент впливу. У кожної громади свої особливості. І щоб це відображалося не лише у словах, а й у правилах, за якими живе громада, потрібен документ, який визначає, як громада приймає рішення, якими мають бути відносини між жителями й місцевою владою, яким чином люди можуть впливати на розвиток свого населеного пункту.
• Він регламентує впровадження форм участі — громадські слухання, місцеві ініціативи, консультації, бюджети участі. Це — шлях до реальної, а не декоративної демократії.
• Статут закріплює принципи належного врядування, допомагаючи формувати ефективну, прозору та підзвітну модель місцевого управління.
• Деталізує та гарантує форми громадської участі у процесах формування та реалізації місцевої політики, забезпечуючи реальну можливість впливати на рішення.
• Є знаком відкритості громади до інвестицій та співпраці з донорами, що шукають партнерів, які впроваджують принципи прозорості та відкритості.

На черзі – робота над тим, щоб Статут став дієвим інструментом у відновленні та розвитку Ріпкинської громади. Тому завдання місцевої влади — не тільки ухвалити документ, а й допомогти людям використовувати його на практиці. Якщо в процесі використання Статуту виявляються недоліки, нові потреби або зміни в законодавстві — потрібно ініціювати процес внесення змін. Це має відбуватись відкрито, із залученням жителів, робочої групи та юристів. Усі зміни проходять той самий шлях, що й сам Статут: проєкт, обговорення, схвалення радою і звісно застосування.

Діяльність проходить в рамках проєкту «Посилення стійкості територіальних громад та дієвої взаємодії влади і громади», який реалізує ГО «Центр Доброчин» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».