Кабінет міністрів з другої спроби, після вимоги протестів та міжнародних партнерів, офіційно призначив Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це рішення – результат конкурсу, який пройшов за участі міжнародних експертів.
Це призначення є зокрема результатом вуличних мирних протестів, які відбулися у липні. Так, призначення Цивінського було другою вимогою протестів поруч із відновленням незалежності антикорупційних органів після спроби президента її знищити.
Проте призначення Цивінського – це лише перший реальний крок до запуску реформи БЕБ та перезавантаження органу. Центр протидії корупції (ЦПК) впевнений, що Офіс президента і надалі чинитиме перешкоди у всіх ключових процесах реформи.
Що буде далі? Тиск, саботаж, ручні кадри
Зважаючи на події з антикорупційною інфраструктурою, які ми побачили минулими тижнями, зрозуміло, що влада не зацікавлена у незалежному та ефективному БЕБ. А отже Офіс Зеленського не зупиниться у своїх спробах завадити ефективній роботі органу. Так, Цивінському можуть заважати у наступних процесах: в атестації персоналу, проведенні конкурсів на ключові посади у Бюро, у проведенні слідчих дій.
Закон передбачає прозору процедуру атестації, яка мала б очистити БЕБ від провладних та недоброчесних кадрів. Але вже зараз очевидно, що для збереження впливу на інституцію влада буде втручатися і зривати атестацію. Зокрема через ручні суди, створення бюрократичних перешкод, просування своїх людей в атестаційні комісії.
Та сама історія буде і з конкурсами: Банкова вже показала, як втручається у відбір – за допомогою політичної частини Служби безпеки України (СБУ), через кулуарні домовленості та прямий адміністративний тиск.
Не секрет, що СБУ наразі має безпрецедентний влив на діяльність БЕБ, а отже намагатиметься зберегти контроль над Бюро й надалі. Також варто очікувати, що СБУ точно продовжить втручатися у внутрішні процеси – зокрема через своїх людей у системі.
Прокуратура – ще одна точка контролю
Ключовим викликом в розслідуваннях стане робота з Офісом Генпрокурора. На відміну від НАБУ, в БЕБ немає “партнера” у прокуратурі, подібного до САП. А отже ОГП та особисто новий Генпрокурор Руслан Кравченко, який є одним з головних виконавців атаки на антикорупційні органи, будуть мати безпрецедентний вплив на справи. Це ще одне слабке місце. Бо саме там – ключ до злитих справ, зупинених розслідувань і “загублених” матеріалів.
І саме туди законом “вмонтували” нові важелі впливу. Тепер Генпрокурор Кравченко має ще більше можливостей впливати на БЕБ.
БЕБ не працюватиме в ізоляції
Бюро економічної безпеки не зможе працювати ефективно у відриві від інших державних органів з цієї сфери. Розслідування економічних злочинів потребує тісної взаємодії з митницею, податковою та службою фінансового моніторингу.
Наразі митниця залишається нереформованою – влада лише цього тижня встигла створити конкурсну комісію для відбору її керівника після семимісячного зволікання.
Податкова служба перебуває під політичним впливом і має високі корупційні ризики. А Фінмон, як свідчить зокрема нещодавнє розслідування Bihus.info, знаходиться під прямим ручним керуванням Банкової.
Призначення Цивінського – це шанс для змін. І зараз від суспільства, медіа та міжнародних партнерів залежить, чи вдасться цей шанс реалізувати. Для реальних змін потрібно продовжувати реформи та ретельно стежити за процесами перезавантаження БЕБ.
Олександр Цивінський очолив БЕБ всупереч політичній волі Банкової