“Сядь на колено, бл**ть, г**дон!, – так почався ранок у заступника директора найбільшого вітчизняного приватного виробника зброї “Українська бронетехніка”. Згодом керівництво компанії заявило про побиття топменеджера працівниками СБУ. І це – далеко не єдині обшуки на оборонних підприємствах за останній час.
Приватне виробництво зброї з початку повномасштабної війни методично витісняє державне. Оборонні компанії перетворились не тільки на важливий фактор війни, але і на прибутковий бізнес.
Українська правоохоронна система напрочуд довго трималась без повальних обшуків у зброярів, хоча приводів для цього було достатньо: роботу собі могли знайти як добросовісні правоохоронці, розслідуючи реальні злочини та розкрадання коштів на постачанні озброєнь, так і недоброчесні силовики, які просто влаштовують “маски шоу” заради отримання хабарів.
Але затишшя продовжувалось недовго. У 2026-му році точкові та обережні (за деякими винятками) слідчі дії проти окремих збройних компаній змінились справжнім туром силовиків по великих оборонних підприємствах.
І мова не лише про загальновідомі обшуки в компаніях Vyriy Industries та “Українська бронетехніка”. “Оборонка” дізналась про ще кількох виробників дронів, РЕБів, боєприпасів, машин та компонентів, до яких приходили силовики за останні кілька місяців.
Навіть без виданих підозр обшуки б’ють по оборонних компаніях, адже недавнє відкриття експорту та пошуки партнерів за кордоном зробили їх дуже чутливими до гучних інформаційних приводів та звинувачень.
Деякі обшуки проходять без ухвали суду, деякі – з побиттям та тиском на менеджерів, а деякі відбуваються в супроводі анонімних телеграм-каналів, які публікують замовні матеріали проти компаній та радше дискредитують самих силовиків, ніж надають їм інформаційну підтримку.
Ба більше, інформаційні “чорнушні” кампанії проти виробників часто одночасно прив’язані до міністра оборони Михайла Федорова, що надає цим обшукам ще й політичного виміру.
Усе це змушує замислитись про природу цих слідчих дій та їхню системність. “Оборонка” розбиралась, чи є це спробою навести порядок в закритому оборонному секторі або ж взяти його під контроль?
З чим слідчі прийшли до найбільших виробників озброєнь?
Про наступ силовиків на оборонні компанії почали говорити, коли стало відомо про обшуки у Vyriy Industries, яка зараз виробляє 25% усіх українських FPV-дронів. Державне бюро розслідувань (ДБР) на початку липня провело близько 70 обшуків у менеджерів компанії, директора, його родичів та підрядників у різних куточках України.
Силовики також знайшли й вийняли 32 млн грн готівки в офісі компанії, призначені для виплати зарплат.
“Ми виплачували в готівці зарплати топменеджерам та ключовим розробникам – це потрібно було задля їхньої безпеки, щоб не робити це через банк. На ці гроші були документи і з них були сплачені податки. Навіть слідчий ДБР на обшуках на початку не хотів їх забирати, але згодом таки їх забрали”, – сказав “Оборонці” директор Vyriy Industries Олексій Бабенко.
В ДБР вважають, що компанія завищувала ціни на дрони нібито шляхом вписування у вартість фіктивних адміністративних витрат, які здійснювались шляхом виводу грошей на сотні ФОПів. Бабенко це заперечує і переконує, що транзакції грошей компанії на ФОПи відбувалось для закупівлі українських компонентів для FPV-дронів, які виробляють вітчизняні компанії, і це все було легальним.
“Я десь бачив вкид про 150 ФОПів, з якими ми працюємо. Відкрию секрет: по звітності їх має бути близько 400-500, тому що одна компанія не може виробити 8,5 млн компонентів”, – зазначив він під час брифінгу.
За словами Бабенка, обшуки пройшли у багатьох ФОПів, і на деяких з них здійснювався тиск, щоб вони на місці розповідали про нібито схеми виводу грошей.
Здавалось би, силовики роблять свою роботу і перевіряють версії. Що ж викликало таке суспільне обурення?
По-перше, загальна абсурдність цієї події: ДБР у достатньо жорсткий спосіб із залученням великої кількості людей провела обшуки за справою про завищення цін у компанії, яка відома на ринку якраз своїми низькими цінами та високою якістю продукції й сервісу.
Про це свідчать численні пости від військових – кілька десятків підрозділів публічно від свого імені стали на захист компанії, що взагалі не притаманно для подібних історій.
По-друге, обшуки відбувались без ухвали суду, тобто за спеціальною процедурою, коли нібито є ризик знищення доказів.
По-третє – за годину до початку прес-конференції компанії в КВЦ “Парковий”, керівництво центру без пояснення причин заборонило проводити захід, що вже надало ситуації політичного відтінку.
Але найбільше обурення викликав той факт, що обшуки відбулись після попередньої медіакампанії з дискредитації Олексія Бабенка по телеграм-каналах, низці сумнівних сайтів, ГО та сторінках у соцмережах. Детальніше про це – трохи згодом.
Ще одним гучним кейсом стали обшуки в “Українській бронетехніці”, які відбулись через два дні після “Вирію”. Під час них, за заявою компанії, в туалеті власного будинку до струсу мозку побили заступника генерального директора Максима Полив’яного. На опублікованому відео з камер спостереження можна помітити, що силовики навіть не представились і не повідомили про проведення процесуальних дій, направили зброю та поставили менеджера на коліна.
УБ одразу опублікувала фотографії з побоями Полив’яного, але в СБУ заперечили застосування фізичного насильства і заявили, що жодних офіційних скарг на їхніх оперативників не надходило. Водночас у коментарі “Оборонці” директор компанії Владислав Бельбас заявив, що скарги на дії правоохоронців відправляли в СБУ, ДБР та Генеральному прокурору.
Сама справа стосувалась постачання гранатометів від чеського виробника, в якому “Українська бронетехніка” виступала посередником. Компанія мала поставити сучасні РПГ-75М, а натомість військовим нібито прийшли гранатомети 1980-х років виробництва.
Примітно, що твердого обґрунтування невідповідності гранатометів заявленій моделі наразі немає. За ухвалою суду, з якою ознайомився журналіст “Оборонки”, обшуки відбувались на підставі візуального огляду гранатометів, на окремих компонентах яких знайшли наліпки та маркування 1986-1988 років.
В “Українській бронетехніці” це пояснюють тим, що чеський виробник дійсно використовував для виробництва нових гранатометів алюмінієві труби (камеру згоряння) із наявних запасів заводу, і що це відповідає міжнародним технічним нормам та є звичною практикою для виробництва зброї чи будь-якої іншої техніки, якщо складники та кінцевий продукт проходять випробування та відповідають заявленим технічним характеристикам.
“На ракетах “Фламінго” стоять двигуни АІ-25 зі зберігання, які скупали по всьому світу, але ж ніхто не говорить, що самі ракети виготовлені у 20-му столітті”, – зазначив Бельбас.
За його словами, у компанії були випадки постачання зброї із застереженнями по якості, але всі суперечки до цього часу вирішували шляхом рекламацій та усуненням дефектів або заміною продукції згідно з умовами контрактів.
“Зараз же нас навіть не підпускають до цих гранатометів, щоб на власні очі побачити, чи дійсно там є якісь проблеми й знайти шляхи їх вирішення. Юридично продукція досі не прийнята військовими, а ящики, наскільки зрозуміло з ухвал, вже розпломбовані”, – зазначив Бельбас.
СБУ також написала, що Командування сил логістики нібито попереджало Агенцію оборонних закупівель (АОЗ), що гранатомети такого типу є малоефективними та закликало їх не купувати. Тобто за логікою слідства, ці гранатомети взагалі не можна було купувати.
В АОЗ відповіли, що купівлю здійснювали відповідно до процедур і обрали постачальника з найнижчою ціною, попередньо отримавши від військових підтвердження, що гранатомети РПГ-75М є аналогом предмета, який потрібно було закупити. Відповідно, хтось один (АОЗ або СБУ) маніпулює фактами чи не до кінця розуміє процедуру закупівлі озброєнь.
Анонімна прес-служба силовиків
Ці дві справи об’єднує одна спільна риса – обшуки проти компаній “Українська бронетехніка” та Vyriy Industries відбувались на тлі жорстких медійних атак.
Кампанія з дискредитації керівників збройних компаній відбувались комплексно через анонімні телеграм-канали на кшталт “Джокер” або “Карточный офис”, новинні ресурси на кшталт “Інсайдер ЮА”, “Труха” та низку сторінок у різних соцмережах.
Наприклад, 2 липня, за кілька днів до обшуків у Vyriy Industries, на одному з новинних телеграм-каналів з’явилось фейкове повідомлення з нібито фото обшуків у компанії, яких на той момент ще не відбулось.
А про деякі деталі справи адміністратори анонімних телеграм-каналів якимось чином знали за кілька годин до публічної комунікації правоохоронних органів.
Були й більш креативні спроби атакувати виробників. Наприклад, видання СтопКор, яке часто публікує матеріали з ознаками чорного піару, за три тижні до обшуків прислало свого працівника прямо на корпоратив Vyriy Industries, щоб потім зробити з цього “викривальний” сюжет.
Особливо цікавою в цьому процесі є “правозахисна” ГО “Нон-Cтоп Україна”, яка видала низку матеріалів про Vyriy Industries та “Українську бронетехніку”. Ці матеріали поширювали різні акаунти на Facebook під постами великих новинних сторінок.
Один з виробників компонентів для FPV-дронів розповів “Оборонці”, що в день обшуків у “Вирія” ця ГО почала надсилати листи підрядникам компанії, адресовані зокрема на всі можливі силові органи нібито про “створення Олексієм Бабенком злочинної організації”, фактично створюючи токсичний медійний супровід.
А якщо покопатись у судовому реєстрі, то можна знайти позови ГО “Нонстоп” до українських слідчих органів нібито за їхню бездіяльність щодо повідомлень про правопорушення компанії “Українська бронетехніка”, які залишила сама організація.
Цікаво, що ГО “Нон-Cтоп Україна” позиціює себе як “правозахисна волонтерська організація, що ставить інтереси суспільства вище своїх”. У розділі “про нас” виставлено скан подяки за активну громадянську позицію, підписаного заступницею керівника Офісу Президента Іриною Мудрою.
“Оборонка” спитала в Ірини Мудрої, за що саме ця організація отримала подяку від Офісу Президента та чи є вона взагалі справжньою. Уже після публікації матеріалу чиновниця відповіла, що це не подяка, а відповідь на лист ГО щодо проявів корупції по одному з топпосадовців.
Ще одна цікава риса – за кілька днів до початку обшуків керівників компаній намагались прив’язати до якоїсь іншої скандальної історії.
Наприклад, Бабенка прив’язали до нібито дискредитації головнокомандувача Олександра Сирського, адже незадовго до обшуків на виданні “Бабель”, що йому належить, вийшло розслідування про катування у полку “Скеля”.
Це навіть породило теорію, що обшуки у Бабенка – це помста за журналістське розслідування. Сам Бабенко в цю теорію не вірить, адже атаки тривали задовго до виходу матеріалу. Свій вплив на редакційну політику видання він заперечує.
Водночас “Українську бронетехніку” намагались прив’язати до дискредитації ракетної програми та нападках на Fire Point, звинувачуючи у цьому Сергія Пашинського, голову Національної асоціації оборонної промисловості України, якого в зазначених ресурсах називають “справжнім власником Укрбронетехніки”. Сам же Пашинський принаймні публічно підтримував Fire Point під час скандалу.
Вишенька на торті – у публікаціях проти цих двох компаній часто фігурує тепер уже колишній міністр оборони Михайло Федоров. Один з ресурсів навіть назвав збройні компанії організаторами мітингів на підтримку Федорова, подаючи це як “боротьбу за годівницю”. Тобто дискредитація виробників озброєнь та медійні атаки на міністра оборони здійснюються в одній зв’язці, що породжує ще більше питань про їхню природу.
Серед фігурантів медійних атак також були одні з найбільших українських виробників дронів – компанії “Генерал Черешня” та SkyFall. У цих двох виробників “Оборонці” повідомили, що обшуків силових структур на їхніх об’єктах наразі не було.
Як з цим жити далі?
УБ та Vyriy Industries – не єдині, хто потрапив під око силових структур. У лютому були обшуки у керівництва й на промислових майданчиках “Спецмашпроект” – приватного виробника великокаліберних патронів. Причина – нібито невідповідність боєприпасів заявлених технічним характеристикам.
Навесні пройшли обшуки в компанії “УкрАрмоТех”, яка є великим виробником бронеавтомобілів. Причина – нібито завищення цін, порівняно з ринковими, та водночас невідповідність інтегрованого РЕБ “Морок” заявленим характеристикам. Компанії навіть на певний час заблокували рахунки, що поставило під сумнів спроможність виконати замовлення – блокування скасували вже через суд.
“Оборонці” відомо також про великі обшуки ще у щонайменше одного великого виробника дронів та ще двох виробників засобів РЕБ. Однак їхні директори відмовились публічно давати коментарі “Оборонці” через побоювання ескалації від слідчих органів.
Варто зазначити, що сам факт обшуків силових структур не є чимось однозначно поганим. Правоохоронці роблять свою роботу, збройні компанії є різними, і нечесних серед них вистачає.
В плюс правоохоронцям можна відзначити, що шкоди від цієї серії слідчих дій для держоборонзамовлення значно менше, ніж могло б бути. Ті ж “Вирій” та “Українська бронетехніка” продовжують відвантаження за укладеними контрактами.
Але загальний контекст обшуків, зокрема їх токсичний “анонімний” медійний супровід, жорсткі методи тиску та низький рівень обґрунтувань, викликає підозри, що за слідчими діями може приховуватись не наведення законного порядку, а бажання залякати й узяти окремих виробників під контроль, маніпулюючи з процесуальними діями.
Як відрізнити абсурдні обшуки, які несуть загрозу для компаній та держоборонзамовлення, від дійсно обґрунтованих слідчих дій?
Очевидно, тут може допомогти лише повна прозорість: силовики повинні пояснювати свої дії суспільству, виробникам, спілкуватись із журналістами, розбиратись у специфіці роботи галузі та відповідально ставитись до юридичних обґрунтувань своїх дій. Медійний супровід та комунікація має бути офіційною, а не “підкилимною” та анонімною, а ставлення до фігурантів відповідати їх процесуальному статусу.
Зрештою, силовики мають працювати виключно в рамках правового поля, не підпускаючи різного роду “паразитів”, які б хотіли отримати з цього неправомірну вигоду.
Репутація українських слідчих органів, м’яко кажучи, залишає бажати кращого – чого вартує лише останнє розслідування Слідство.інфо про 143 квартири брата керівника ДБР Олексія Сухачова. Будь-який необґрунтований наступ на великих виробників зброї буде й надалі викликати суспільний резонанс.
Медійний розголос уже привернув увагу народних депутатів. 17 липня відбулось засідання профільного комітету, куди запросили представників “Української бронетехніки” та Vyriy Industries, щоб розібратись у ситуації.
Зміст бесіди на комітеті є державною таємницею. Але Бельбас зазначає, що побачив щире бажання депутатів об’єктивно розібратись у ситуації та втримати ситуацію в рамках правового поля. Бабенко теж оцінює підхід депутатів як конструктивний.
Водночас Бельбас не бачить ознак того, що слідчі визнають свої помилки й не розраховує на швидке розв’язання проблеми. Бабенко також не поспішає висловлювати оптимізму.
“Поки оцінюю шанси на законне розв’язання питання як 50 на 50. Сигналом, що робота йтиме в правому полі, буде повернення грошей, які були незаконно вийняті у компанії. В такому випадку довіри стане більше”, – зазначив Бабенко.
Суд про повернення вилучених грошей компанії Vyriy Industries попередньо має відбутись у вівторок, 21 липня.
Оборонний бізнес традиційно є дуже складним та закритим. Великий оборонний бізнес, який працює з великими обсягами виробництва в умовах війни, динамічно зростає та балансує в умовах постійних змін регуляторки, є ще складнішим. За сильного бажання, кримінальне провадження можна відкрити чи не на кожного великого виробника.
Але дуже важливо, щоб правоохоронні органи зберігали адекватність. Адже її так легко втратити на тлі загострення боротьби за державні замовлення та постійних перестановок у міністерстві оборони, які можуть стати ідеальним підґрунтям для спроб “переділити” ринок та наступу на конкурентів.
