Нардепи Зеленського з правоохоронного комітету відхилили одразу 5 євроінтеграційних проєктів: про реформу ДБР, конкурс на Генпрокурора та зміни до Кримінального процесу
Сьогодні, 19 серпня, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглядав доцільність включення до порядку денного 16-ї сесії трьох законопроєктів, які є в умовах євроінтеграції України:
- № 15343 – про запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора;
- № 15334 – який мав би дозволити НАБУ розслідувати діяльність керівництва Офісу президента та керівництва ДБР та надати право керівнику САП самостійно направляти запит про екстрадицію;
- № 15354 – зупиняє збіг строків давності у корупційних справах після передачі обвинувального акту до суду, а також в разі мобілізації обвинуваченого;
- № 15333 – містить ефективні інструменти протидії штучному затягуванню розгляду справ в суді, насправді скасовує “правки Лозового”, чого від України вимагають партнери;
- № 13602 – про перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) та конкурс на керівника з переважним голосом незалежних міжнародних експертів.
Причина відхилення – “втрата актуальності”.
Комітет фактично рекомендував відхилити ці 5 євроінтеграційних ініціатив навіть без їх обговорення по суті.
Про це Центру протидії корупції (ЦПК) стало відомо із засідання комітету.
“Депутати Зеленського зробили перший крок до провалу ключових вимог Євросоюзу і того, аби ДБР на роки лишилося залежним від Офісу Президента, генпрокурор залишився ручною фігурою, фігуранти справ ТОП-корупції могли і далі безперешкодно на роки затягувати розгляд справ, а “правки Лозового” – так і продовжили рятувати корупціонерів. Цим рішенням депутати вкотре показали — на відміну від людей України, вони не хочуть вступу нашої країни до ЄС”, — зазначила заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан.
“За” рішення, зокрема, проголосували народні депутати Сергій Іонушас (голова комітету, фракція “Слуга народу”), Максим Бужанський (“Слуга народу”), Григорій Мамка (екс-ОПЗЖ), а також нардепка Ольга Савченко, яка у грудні 2025 року отримала підозру від НАБУ і САП.
Чому рішення комітету – це шлях до “поховання” законопроєктів?
Важливо розрізняти дві різні процедури, передбачені Регламентом Верховної Ради України. Так, стаття 96 Регламенту стосується включення законопроєктів до порядку денного, а стаття 95 – їх зняття з розгляду Верховної Ради. Тобто “не включити до порядку денного” і “зняти з розгляду” – це не одне й те саме.
У вересні почнеться 16-та сесія ІХ скликання.
Комітет рекомендував не включати законопроєкти № 15354, № 15333 та № 13602 до порядку денного. Отже, надалі вони потрапляють до переліку додатка 2 до постанови Верховної Ради “Про порядок денний шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання”.
У таких постановах додаток 2 формально є переліком законопроєктів, які комітети пропонують не включати до порядку денного, але в самому тексті постанови щодо них передбачається рішення “зняти з розгляду”.
Отже, якщо Верховна Рада проголосує постанову з традиційною конструкцією “зняти з розгляду все, що не рекомендовано до включення в порядок денний”, законопроєкти № 15354, № 15333 та № 13602 будуть вважатися такими, що зняті з розгляду Верховної Ради.
Тобто фактично без внесення нових законопроєктів неможливо забезпечити реформи ДБР та скасування “правок Лозового”.