На Чернігівщині засудили чотирьох чоловіків за самовільне залишення військової частини, відмову проходити базову загальну військову підготовку, за ухилення від служби шляхом самокалічення чи симуляції хвороби та за незаконне поводженні зі зброєю. Двох військовослужбовців позбавили волі на п’ять років, ще двох — на п’ять років і один місяць. Про це йдеться у вироках, які оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Здійснив СЗЧ та торгував зброєю
Перший засуджений — чернігівець, служив оператором БпЛА і після відрядження на навчання він не повернувся вчасно на службу без поважних причин. Перебуваючи поза службою, чоловік незаконно придбав бойовий автомат Калашникова, 120 бойових патронів та дві бойових гранати Ф-1. Згодом чоловік продав це все за 50 тисяч гривень. Пізніше придбав ще два бойових автомати Калашникова та 300 патронів, які також збув уже за 80 тисяч гривень. Під час обшуку в обвинуваченого виявили та вилучили 896 бойових патронів. Свою провину він визнав повністю, просив суворо не карати, адже бажає повернутися та продовжувати службу в лавах ЗСУ.
Новозаводський районний суд Чернігова 20 травня 2026 року визнав його винним за незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст. 263 КК України) та самовільне залишення частини або місця служби (ч. 5 ст. 407 КК України). Чоловіку винесли вирок — п’ять років позбавлення волі.
Відмовився проходити БЗВП
Ще один — уродженець Краматорська Донецької області, який був мобілізований. За його словами, чоловіка затримали військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими саме тоді, коли він прямував до укриття разом із дівчиною. У ТЦК у нього забрали телефон, після чого направили на проходження ВЛК.
“ВЛК фактично не проходив. Шість лікарів лише запитали про наявність скарг. Потім привезли до військової частини. У частині пройшов медкомісію, однак надалі з’ясував, що це були інструктори. Через тиждень видали бронежилети і заставляли бігати, кидали гранати. Пояснював про наявність проблем з ногою (раніше мав перелом) та спиною”, — розповів у суді обвинувачений.
Почав проходити військову службу на посаді курсанта. Під час шикування відмовився проходити програму базової загальновійськової підготовки, відмовлявся вітатися згідно зі статутом, не дотримувався правил військової ввічливості, не носив військової форми, відмовився від виконання вправ стрільби зі стрілецької зброї, не дотримувався внутрішнього розпорядку дня та відмовився від складання присяги на вірність українському народові та виконання свого конституційного обов’язку щодо захисту батьківщини. У суді чоловік пояснив свої дії станом здоровʼя. Своєї провини він не визнав.
Козелецький районний суд 25 травня 2026 року визнав його винним за відкриту відмову виконати наказ начальника (ч. 4 ст. 402 КК України) та за ухилення від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби (ч. 4 ст. 409 КК України). Суд виніс чоловіку вирок — п’ять років і один місяць позбавлення волі.
Не вважає себе військовослужбовцем через релігійні переконання
Жителя села Стрільники Бахмацької громади суд визнав винним у відмові проходити програму базової загальновійськової підготовки, будучи вже на посаді курсанта. У серпні 2025 року, коли чоловік повертався з роботи, його зупинили військовослужбовці ТЦК та СП і патрульні, запросили проїхати з ними до терцентру.
“Там він повідомив про те, що є віруючою людиною, у зв`язку з чим не може брати участь у військових діях. Йому сказали проходити ВЛК, а потім іти додому. Після ВЛК повезли до розподільчого пункту, з якого відправили до військової частини. В цій військовій частині повідомив про неможливість виконання обов`язків військової служби з огляду на віру, написав заяву про відмову від грошового забезпечення, яке надалі не отримував”, — йдеться у вироку.
На суді чоловік повідомив, що з 2000 року є християнином Євангельської церкви “Благодать і Любов Христа”. Разом із сім’єю чоловік відвідує церкву, а віра не дозволяє йому брати до рук зброю. Водночас раніше він проходив строкову службу та складав присягу, й до 2008 року служив у лавах МВС.
Чоловік відмовився проходити військову підготовку, носити форму, виконувати накази про її проходження, натомість виконував господарські роботи на території військової частини: рубав дрова, підсипав дорогу, прибирав. Також чоловік заявив, що не вважає себе військовослужбовцем, оскільки є віруючою людиною і “давав присягу Ісусу Христу”.
Козелецький районний суд 25 травня визнав його винним за відкриту відмову виконати наказ начальника (ч. 4 ст. 402 КК України) та за ухилення від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби (ч. 4 ст. 409 КК України). Йому присудили п’ять років і один місяць позбавлення волі.
Здійснив СЗЧ через хворобу матері
Уродженець села Павлівка Черкаської області двічі залишав військову частину. Перший раз залишив службу 18 травня 2023 року і повернувся 30 травня. Майже два тижні був удома та не виконував обов’язків військовослужбовця.
Через кілька днів, 2 червня, чоловік знову самовільно покинув місце служби. Цього разу був відсутній понад сім місяців — до 10 січня 2024 року. Цього дня сам прийшов до ДБР і повідомив про себе.
У суді чоловік пояснив, що спочатку залишив частину через тяжку хворобу матері, оскільки йому не давали відпустки. Після цього вдруге залишив частину і тривалий час не повертався. Він визнав провину, розкаявся та повідомив, що після смерті матері знову проходить військову службу.
Чернігівський районний суд 1 червня 2026 року визнав його винним і призначив покарання за самовільне залишення частини (ч. 5 ст. 407 КК України) у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.
https://suspilne.media/chernihiv/1327774-szc-vidmova-prohodzenna-bzvp-nezakonne-povodzenna-zi-zbroeu-na-cernigivsini-zasudili-cotiroh-vijskovosluzbovciv/