Загалом видатки на оборону — це справа державного бюджету. Проте це не означає, що місцева влада має залишатися осторонь, адже потреби у боротьбі з росією колосальні. Вона може допомагати війську. І громадяни очікують та активно вимагають від посадовців своїх громад такої допомоги, особливо після торішніх скандалів із сумнівними закупівлями.
Ми спробували дізнатися, як обласні центри підтримували Сили оборони у 2023 році. Спробували — ключове слово, бо як виявилося, отримати структуровані та чіткі дані від кожного міста — це ще той виклик. Що з цього вийшло — читайте далі.
Як взагалі міста можуть витрачати кошти для війська
Насамперед вони можуть просто перерахувати гроші з місцевого бюджету, як безпосередньо в державний на спеціальний рахунок для витрат на потреби нацбезпеки, так і конкретній військовій частині чи підрозділу. Тобто провести субвенцію.
Можна забезпечувати добровольчі формування територіальної громади (ДФТГ, і це не те саме, що ТрО). Також міста купують та передають військовим товари, як-от безпілотники, бронежилети, авто, рації — хоча правомірність таких витрат можуть поставити під сумнів. Адже поки що місцеве самоврядування не має прямих повноважень виділяти гроші на оборону — це депутати намагаються виправити законопроектом 9559-д.
Ще один спосіб — купити військові облігації. По суті це означає позичити грошей державному бюджету. Поки що держава витратить їх на оборону, а згодом поверне їх із відсотками до громади.
Також є варіант виплачувати кошти мобілізованим мешканцям громади. Або більш опосередковані шляхи — для прикладу, відремонтувати лікарню, де військові відновлюються після поранень, фінансувати програми підтримки ветеранських бізнесів чи психологічної реабілітації. Такі видатки ми прибирали із загальної статистики (там, де їх вдалося ідентифікувати), бо вони хоч і пов’язані з війною, але все ж стосуються тилу.
Найбільше обласні центри використовують субвенції
Ми попросили обласні центри надати дані про видатки на підтримку Сил оборони у 2023 році за різними категоріями. Тож надіслали їм таблицю, де треба було заповнити витрати, наприклад, на оптичні прилади, транспорт, одяг, медикаменти, безпілотники. Далеко не всі міста заповнили її. Деякі зробили це частково. А деякі додавали видатки, які самі вважали за потрібне, приміром, на будівництво укриттів або ліквідацію наслідків обстрілів. Такі нерелевантні дані ми не брали до порівняння, щоб воно було максимально коректним. Тож вручну з запитів виокремили те, про що власне питали. Ці дані не можна вважати ідеально точними, однак це найкраще, чого нам вдалося домогтися.
За відповідями обласних центрів, загальна сума їхніх видатків на підтримку Сил оборони в 2023 становить 18 млрд грн. Найбільше вони використовували субвенції, тобто переказів коштів в інші бюджети чи військові частини — це 48% видатків на оборону (8,6 млрд грн). Друге та третє місце приблизно порівно розділили БпЛА і засоби радіолокаційної боротьби — 14% (2,6 млрд грн), та купівля військових облігацій — 13% (2,3 млрд грн). Ще 12% видатків потрапили в категорію Інше.
Згідно з відповідями міськрад військові облігації купували тільки 6 обласних центрів: Львів, Хмельницький, Житомир, Вінниця, Чернівці, Чернігів. Далі ми ці суми не будемо згадувати в статистиці по окремих містах, оскільки позичені державі кошти повернуться в громади (а в деяких випадках — уже повернулися).
У відсотковому співвідношенні в 2023 році найбільше на фінансування сектору оборони витратили міські ради Сум — 10,1% видатків місцевого бюджету, Дніпра — 9,2%, Києва — 9%, Житомира — 8,9%, Одеси — 8,8%, Хмельницького — 8,7%, Івано-Франківська — 7,5%. Інформацію про загальні видатки бюджетів для порівняння ми взяли з ресурсу Openbudget.
В абсолютних числах найбільше на підтримку армії спрямували Київ —7,5 млрд, Дніпро —2 млрд грн, Одеса — 1,1 млрд грн, Львів — 1 млрд грн.
Також міста передавали військовим ті речі, які в них вже були на балансі. Згідно з їхніми відповідями, така допомога торік була еквівалентна приблизно 250 млн грн.
Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”
Джерело: lb.ua