Результати соцопитування: соцмережі в Україні популярніші за телемарафон. У чому небезпека?
Третина українців вважають, що єдиний телемарафон наразі є неактуальним. Нейтральне ставлення до нього мають близько 20% громадян, ще 15% не мають відповіді. Водночас лише 20% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності.
Дискусії щодо доцільності фінансування телемарафону із держбюджету під час обговорення проєкту у Верховній Раді були запеклими, проте кошти все ж були виділені, тож телемарафон «Єдині новини» продовжує своє існування у 2024 році. Однак ставлення українців до цього формату теленовин стає все більш негативним, а отже, все частіше звучить питання: чи потрібен телемарафон?
Результати дослідження демонструють: глядачів телемарафону стає все менше, а отже, доцільність його під питанням. Абсолютно погоджуються з тезою про втрату актуальності формату телемарафону 30% українців. Ще близько 13,5% громадян скоріше підтримують таку позицію.
У регіональному розрізі значних відмінностей немає. Західні регіони України мають найменш позитивне ставлення до телемарафону, у той час як в інших регіонах ставлення є майже ідентичним.
Зниження уваги українців до телемарафону підтверджує і зменшення довіри до «Єдиних новин». Так, у грудні 2023 року показник довіри, за даними дослідження КМІС, знизився до 43%, що є найменшим показником за весь час існування телемарафону. Частка ж глядачів телемарафону, за словами заступниці головного редактора «Детектор медіа» Світлани Остапи, нині складає лише 10%.
Водночас наразі достеменно невідомо, хто ж відповідальний за прийняття рішень щодо формату існування телемарафону. В інтерв’ю «Чесно» голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що не знає, хто був ініціатором його створення. За його словами, ініціювати такі процеси мало би Міністерство культури, проте там уже довгий час немає міністра. Колишній міністр Олександр Ткаченко наполягав на тому, що завершувати телемарафон можна буде лише після закінчення війни. Директори та редактори телеканалів також навряд чи відмовляться від зрозумілого формату роботи та державної підтримки.
Натомість нардепи від опозиційних партій регулярно порушують тему доцільності телемарафону під час пленарних засідань. У коментарі руху «Чесно» депутат фракції «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович зазначив, що попри всі спроби колег вплинути на стан справ, наразі домогтися змін не вдалося.
«Шкідлива роль телемарафону полягає у тому, що через його підходи до інформування люди перестають сприймати офіційну інформацію та починають шукати новини у соцмережах, на анонімних ресурсах. Окрім цього, телемарафон не є політично збалансованим і надає домінуючу частку ефірного часу провладним діячам. Така витрата державних коштів, на нашу думку, не є раціональною. Якщо вже ці кошти не підуть на оборону, то Україні вкрай необхідно формувати серйозну інформаційну політику для протистояння Росії. Телемарафон, на жаль, таким абсолютно не є», – зазначив В’ятрович.
Переважну більшість часу це скликання парламенту працювало у закритому режимі. Очевидно, що такий формат досить зручний для більшості нардепів, адже журналісти не можуть безпосередньо слідкувати за їхньою роботою у сесійній залі і не можуть, як раніше, отримати коментар у кулуарах.
Однак, як демонструють результати дослідження, українці не згодні з таким станом справ. Близько 65% громадян вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час воєнного стану. За онлайн-трансляції засідань на телеканалі «Рада» виступають понад 57% громадян.
Не погоджуються з тезою про необхідність доступу журналістів до засідань 11% українців, а з необхідністю трансляції не згодні близько 14% громадян.
У цих питаннях позиція всіх регіонів дуже схожа. Відмінним є лише відсоток мешканців східних та центральних регіонів, що не погоджуються з необхідністю відкрити журналістам доступ до парламенту та відновити онлайн-трансляції телеканалу «Рада».
Чи є рішення
Розмови про доцільність фінансування та взагалі існування телемарафону тривають уже понад рік. Про проблеми такого формату пишуть у тому числі й іноземні ЗМІ. У статті The New York Times «Це державна пропаганда: українці уникають теленовин, поки триває війна» зазначається, що телемарафон стає все більш схожим на російські методи пропаганди. У висновках автори статті наголошують на позиції українських експертів: телемарафон має змінитись, «щоби уникнути імітації того, проти чого він спочатку був розроблений – російської пропаганди».
Про потребу зміни формату в інтерв’ю «Чесно» говорив і новообраний голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин: «Тут або журналісти запропонують кращий варіант, або єдиний марафон органічно втратить перегляди і закриється. Чи доцільно його зараз ліквідовувати – у мене великі питання».
Також він зазначив, що вже розпочав роботу над покращенням контенту телеканалу «Рада», разом із керівництвом каналу.
Отже, робота парламенту поки продовжиться у закритому режимі. Водночас, попри офіційні заборони, низка депутатів веде прямі трансляції засідань у соцмережах, тому всі заборони лишаються формальними та лише дозволяють відкладати роботу над відновленням відкритості роботи влади у довгий ящик.
Інформаційний спротив – важлива складова боротьби проти ворога. Водночас теперішній формат функціонування інфополя в Україні втратив свою актуальність та може нести більше ризиків, ніж переваг. Громадяни все менше довіряють загальнодержавним джерелам інформації, а отже, отримують новини із соцмереж та з анонімних ресурсів, впливати на які російській пропаганді значно простіше. Перегляд формату телемарафону, відновлення відкритості роботи влади – необхідний крок для відстоювання демократичних здобутків України. В умовах довготривалої війни це завдання має бути одним із пріоритетів.
https://glavcom.ua/publications/a-shcho-vi-dumajete-pro-telemarafon-978600.html
