Інструкція, як створити програму комплексного відновлення для громад і залучити кошти
На Київщині запускають перший в країні проєкт відбудови, алгоритм може перетворитися на бустер для подальшого розвитку інших регіонів
Укожної територіальної громади України є своє бачення того, якою має бути її повоєнна відбудова та відновлення. Щоб оформити його у покроковий план реальних дій, на місцевому рівні вже 151 громада почала складати програми комплексного відновлення (ПКВ).
Що таке програма комплексного відновлення і навіщо вона потрібна
Ще до великої війни багато українських громад не мали повної картинки того, з чого складається їхня економіка, якими ресурсами вони оперують і які проблеми доводиться вирішувати щоденно, але несистемно. Війна цю тенденцію тільки поглибила.
— Програма — це радше аналітика на рівні громади. Це головний документ відновлення постраждалих територій, що дає змогу зробити детальну оцінку як усіх ресурсів, так і спричинених війною викликів. Тільки громада розуміє, скільки шкіл потрібно відновити з урахуванням того, скільки дітей там вчитиметься. Скільки лікарень потрібно для кількості людей, які там проходитимуть лікування, стільки будинків потрібно відновити, щоб забезпечити житлом всіх тих людей, які планують там жити, — пояснила “Телеграфу” голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Вона також додала, що оскільки програма комплекского відновлення має на меті сформувати системне бачення відбудови, вона може допомогти громадам не лише відновитися, а й перетворити відбудову на бустер для подальшого розвитку — якщо підходити до неї комплексно, вміти визначати пріоритети та ефективно планувати.
Йдеться про перелік, оцінку та аналіз викликів, які постали перед громадою через війну. Це і заміновані території, і екологічні проблеми, і відтік населення, і руйнування житла, транспортної, критичної інфраструктури тощо. Коли місцева влада готуватиме програму комплексного відновлення, вона повинна буде ніби просканувати свою територію — зрозуміти, де є сенс розташувати індустріальний парк, що можна передати бізнесу в рамках малої приватизації, скільки є недобудів, адже проблема з житлом для ВПО стоїть досить гостро. Узагальнення цієї інформації дає зрозуміти, яких заходів в першу чергу потребує громада, тобто допомагає визначити пріоритети відбудови.
— Навіщо будувати школу, якщо в ній ніхто не вчитиметься, навіщо відновлювати поліклініку, якщо там зараз ніхто не лікуватиметься? І все інше, якщо в ньому немає потреби при тому, що у громади можуть бути важливіші потреби. Тому для складання ПКВ здійнюється системний аналіз ресурсів громад. Збір максимальної кількості даних, що наявні в самій громаді, обласній адміністрації та державних реєстрах та базах — цього буде достатньо для створення повноцінної картини. Зокрема, дані про руйнування можна брати з офіційного джерела верифікованої інформації — Реєстру пошкодженого та знищеного майна, — зазначила парламентарка.
Вивчення потреб громадськості — ключовий етап підготовки ПКВ, і цим мають займатися не лише органи місцевого самоврядування (ОМС), а основні стейкхолдери (особи, які мають інтереси щодо проєкту чи організації, або впливають на них. — Авт.) і, безумовно, громадські активісти. За словами Олени Шуляк, спочатку у громаді ОМС повинні створити спеціальну консультативну групу з-поміж представників усіх зацікавлених сторін. Також законодавчо закладена необхідність збору пропозицій безпосередньо від громадян, тож їх варто активніше залучати — тільки жителі тої чи іншої громади розуміють реальні потреби і виклики на місцях. До того ж, досвід регіонів і громад, що вже розробляють програму, свідчить, що варто спілкуватися з місцевим бізнесом, громадськими організаціями та активістами, щоб зібрати від них найбільш актуальні пропозиції.
За словами Олени Шуляк, лише жителі громад мають вирішувати, у який спосіб відновлювати і розвивати свою домівку. Тому розробкою програм комплексного відновлення мають займатися органи місцевого самоврядування з активним залученням бачення і пропозицій від мешканців. Це — один з проявів децентралізації.
Що потрібно громаді, щоб скласти ПКВ:
1. ОМС вирішують, що їм варто починати роботу над програмою комплексного відновлення території та затверджують склад робочої групи. Рішення потрібно розмістити не лише на вебресурсах ради, а й у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ);
2. Важливо визначити об’єм необхідної інформації для складання програми;
3. ОМС створюють тимчасовий консультативно-дорадчий орган, який складається з не менш, як п’яти і не більше, як 21 особи з представників ОМС, установ, організацій та всіх зацікавлених сторін. Робоча група збирає та розглядає пропозиції, може врахувати або відхилити їх, а також узгоджує суперечливі питання з громадськістю;
5. Програму погоджують і виносять на громадське обговорення;
6. Якщо у громадськості є зауваження і потрібно щось змінити, то члени робочої групи їх вносять і перепогоджують програму;
7. Робоча група розробляє та затверджує план реалізації програми;
8. Програму та план її реалізації оприлюднюють.
Яким регіонам обов‘язково створювати ПКВ
Програми комплексного відновлення насамперед мають розробити найбільш постраждалі регіони та громади — які мають значний ступінь руйнувань усіх видів інфраструктури, з яких виїхало багато людей, релокувалися ключові підприємства тощо. Це обов’язкова вимога для громад, території яких уряд відніс до функціонального типу “територія відновлення” і необхідний для подальшого планування перший крок.
Території відновлення – це громади і мікрорегіони, де велися бойові дії або які були тимчасово окуповані, зазнали руйнувань інфраструктури та житлового фонду, мають різке погіршення розвитку і значне переміщення населення. Тобто це як мінімум 20% території України.
Варто також зазначити, що програми комплексного відновлення створюють не лише громади, а й області. Зокрема, першу презентовану ПКВ створила Київщина. Але вона базується на системному аналізі всіх її громад. Тобто, програми комплексного відновлення громад повинні і будуть ґрунтуватися на обласних програмах та гармонійно доповнювати їх.
Головний принцип складання ПКВ і відбудова
— Нам потрібно не просто відбудувати зруйноване, а зробити це “краще, аніж було”. Тому ПКВ має сприяти впровадженню таких сучасних підходів, як раціональне просторове планування, стала міська мобільність, безбар’єрність, інклюзивність, енергоефективність та екологічність. Крім очевидних переваг, це також допоможе переорієнтувати регіональні проєкти у такий спосіб, щоб на них можна було отримати фінансування від ЄС у рамках Українського Фонду та потенційно — у рамках інших програм ЄС, зокрема Фонду регіонального розвитку, — пояснила Олена Шуляк.
Парламентарка наводить приклад — в селищі однієї з громад Чернігівщини замість знищених бібліотеки та клубу побудують публічний суспільний простір з актовим залом та медвідділенням, а сам населений пункт планують відновити в єдиному архітектурному ансамблі. В іншому місті замість зруйнованого підприємства, яке до війни вже багато років не функціонувало, створюватимуть індустріальний парк.
Фінансування робіт зі складання програми комплексного відновлення здійснюється за рахунок бюджетних коштів або за кошти міжнародної допомоги. Зокрема, за допомогою USAID та ULEAD.
Розробник проекту оцінює ресурси, потрібні для виконання завдань, та розраховує надходження/витрати, у тому числі визначає потребу фінансування з державного та/або місцевих бюджетів та проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.
Крім цього, для прозорого та відкритого відбору проєктів відновлення, фінансування і контролю їх реалізації на всіх етапах уряд запровадив електронну систему управління процесом відбудови – екосистему DREAM.
Саме через DREAM подавали проєкти для фінансування з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. 310 проєктів, поданих ОМС, отримали фінансування – це школи, лікарні, багатоквартирні будинки, житлово-комунальна інфраструктура в постраждалих громадах по всій країні.
Певні суми на відбудову та відновлення вже готові громадам виділяти у грантах європейські партнери. Але щоб їх отримати, українським громадам необхідно потурбуватись про наявність грантових менеджерів і містобудівної документації, а також знання іноземної мови і відповідних адміністративних процедур ЄС тощо.
Як повідомлялось, станом на лютий 2024 року в “Армії відновлення” задіяно було 87 852 безробітних мешканців України. Програма діє у 19 областях країни.