Німецький фонд Маршалла (GMF) розробив рекомендації щодо відновлення України. SPEKA вивчила звіт GMF та розповідає про бачення фонду процесу відбудови України. У першій частині матеріалу розповідаємо, які рекомендації надав фонд щодо фінансування, хто керуватиме грошима, як документ співвідноситься із Національним планом відновлення України та як на нього реагує уряд.
Що означає дослідження GMF
Документ GMF під назвою «Проєктування відновлення України в дусі плану Маршалла» — це не повний проєкт на зразок Національного плану відновлення України. Міжнародні партнери поки що не запропонували свого бачення відбудови України, а сам GMF називає це “структурованою колекцією рекомендацій для урядів-донорів та міжнародних установ”. Фонд обмежується проблемами розроблення такого плану та не коментує урядовий Національний план відновлення України. Також GMF сподівається, що пізніше у 2022 році випустить ширшу та більш вичерпну публікацію.
Такого самого плану Маршалла, як у повоєнній Європі, в Україні не буде
На думку GMF, план Маршалла є джерелом натхнення, але не може бути шаблоном для відбудови України. Є кілька причин. Зокрема те, що наприкінці 1940-х відновлення Європи фінансували лише США, при цьому забезпечували кільканадцять постраждалих європейських економік. Сьогодні потрібні зусилля багатьох країн. Також план Маршалла застосовувався після завершення війни. Натомість деякі з етапів відновлення потрібно проводити вже зараз, щоб утримати українську економіку. Ще однією причиною називають наявність активних інституцій та міжнародних фінансових організацій, які не потрібно створювати наново.
Відсутність чіткого плану відбудови не скасовує термінової допомоги зараз
На думку GMF, довгострокове планування необхідне, але воно не повинно відволікати від негайної допомоги Україні, щоб вона могла закінчити війну на вигідних умовах.
Оскільки ворог переважає у ресурсах, Україні знадобиться екстрена фінансова допомога вже зараз. Щоб забезпечити діяльність держави, Україна потребує $5-6 млрд щомісяця. Міжнародні партнери надають приблизно половину цієї суми, а решту додруковує Нацбанк за допомогою облігацій.
Хто та як фінансуватиме відновлення України
Процес рекомендують розділити на чотири етапи: допомога, реконструкція, модернізація та вступ до ЄС.
- Допомога передбачає невідкладне фінансування на базові потреби під час війни.
- До пакета реконструкції входить швидке відновлення основних об’єктів постраждалих від війни, зокрема в інфраструктурі.
- Модернізація — це фаза відбудови об’єктів до кращого стану, ніж вони були до вторгнення. На цьому етапі залучатимуть прямі іноземні інвестиції.
- Фаза вступу до ЄС передбачає інвестиції, спрямовані на уніфікацію систем із стандартами ЄС. Цей етап фінансуватиме лише Європейський Союз.
Ключову роль у відновленні країни GMF покладає на країни Великої сімки. Створювати централізований фонд для відбудови вважають недоцільним через різне призначення міжнародної допомоги. Натомість рекомендують створити платформу RecoverUkraine, яка координуватиме гроші та взаємодію уряду України, партнерів та представників міжнародних організацій. Першим координатором, на думку GMF, має бути «американець із глобальним авторитетом». Вважають, що лише Сполучені Штати можуть створити необхідну глобальну коаліцію. Координатор має створити цільову групу з відновлення, до якої увійде Європейська комісія.
За планом, внесок США та інших країн, які не входять до ЄС, згодом зменшуватиметься, а політичні та фінансові зобов’язання ЄС зростатимуть.
Хто та скільки віддасть на реконструкцію?
Серед союзників немає розуміння, якими мають бути внески від кожної з країн. Тому потрібна угода на рівні країн. У GMF стверджують, що це може стати проблемою, оскільки деякі країни вже вклали більше коштів, ніж інші. Зокрема, республіканці у США апелюють до того, що вже багато витратили на гарантування безпеки в Україні та надали найбільше допомоги. Оскільки метою відбудови є, зокрема, вступ до ЄС, то деякі донори будуть стверджувати, що відбудова — відповідальність лише Європейського Союзу.
На думку GMF, це неправильно, оскільки США мають геополітичний інтерес у відновленні України, а також тому, що альянс країн працює найкраще, коли його члени відповідають за окремі напрями спільного проєкту, а не вказують одне одному, що робити.
Якою бачать повоєнну українську економіку
Автори звіту бачать кінцевою метою інтеграцію України в економічну систему ЄС. Транспортну та енергетичну інфраструктуру можна буде орієнтувати на Захід. Сподіваються на розвиток технологічного сектору України. Щоправда, значна частина пошкодженої важкої промисловості, ймовірно, не відновиться. До того ж усі економічні рішення залежатимуть від майбутніх відносин із росією.
Архітектуру платформи RecoverUkraine потрібно узгодити з Національним планом відновлення України.
Що про ці рекомендації каже уряд
Данило Гетманцев, секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни, наголосив, що головним завданням уряду є боротьба з корупцією та впровадження першої частини плану відновлення.
“Партнери можуть надавати свої рекомендації, але Україна сама визначає своє майбутнє. І наш план є основою для цього”, — заявив Гетманцев.
Він додав, що навіть $750 млрд може бути недостатньою, оскільки звільнені території надто зруйновані. Зокрема, міста Ізюм та Лиман пошкоджені на 80-90%, а останні ракетні атаки знищили 30% енергетичної інфраструктури.
Також Гетманцев каже про можливість залучення до відновлення країн G20, які дотримувались нейтралітету у війні.