2020 році глобальний спад демократії у всьому світі пришвидшився. Такого висновку дійшли експерти міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка щороку оцінює рівень політичних прав і громадянських свобод у країнах та на територіях. Авторитарні суб’єкти стали сміливіші, поки найбільші демократії були зосереджені на внутрішніх проблемах, що сприяло погіршенню рівня глобальної свободи 15-й рік поспіль, констатують правозахисники.
Стисло викладаємо результати аналізу та висновки дослідників, оприлюднені у звіті “Свобода у світі – 2021”, зокрема ті, що стосуються України.
Мапа зображує виключно рівень свободи в певних країнах чи на територіях та не завжди відтворює національні кордони держав“Невільними” назвали найбільшу кількість країн із 2006 року
Рівень політичних прав і громадянських свобод у країнах та на територіях, що досліджуються, погіршується вже 15-й рік поспіль, йдеться у звіті. Частка країн, що отримали статус “невільні”, досягла найвищого рівня з моменту початку спаду демократії у 2006 році.
Показники рівня свободи за рік, що минув, знизилися в 73-х із проаналізованих 195-ти незалежних країн. До цього переліку потрапили не лише авторитарні держави, такі як Китай, Білорусь і Венесуела, а й проблемні демократії, зокрема США та Індія. За оцінкою Freedom House, 75% відсотків населення планети проживає сьогодні в країнах, де протягом минулого року знизився рівень свободи і демократії.
Поліпшився відповідний показник лише у 28 країнах – це найбільший розрив за 15-річний період.
Станом на зараз 54 країни є “невільними”, на їхню частку припадає 38% населення світу, що є найвищим показником з моменту початку спаду рівня глобальної свободи.
Рівень свободи у світі занепадає 15 років поспільУ вільних країнах проживає лише п’ята частина населення Землі
Через зниження статусу Індії з “вільної” на “частково вільну” наразі у “вільних” країнах проживає менш ніж 20% населення світу – це найменший показник з 1995 року. На думку експертів, політичні права та громадянські свободи в цій країні перебувають під ударом з 2014 року, коли країну очолив індуїстський націоналістичний уряд під керівництвом прем’єр-міністра Нарендри Моді. Відтоді тут відбувається посилений тиск на правозахисні організації, зростає залякування науковців і журналістів та частішають напади на ґрунті ненависті. Пандемія коронавірусу у 2020 році також посилила порушення основних прав людини в цій країні.
Кількість вільних країн світу стала найнижчою з 2015 рокуВтручання авторитарних режимів у справи сусідніх країн
У році, що минув, у Білорусі та Гонконгу масові протести прихильників демократії зіткнулись із жорсткими репресіями з боку урядів цих країн.
Військовий наступ Азербайджану в Нагірному Карабаху побічно поставив під загрозу нещодавні демократичні здобутки у Вірменії.
Збройний конфлікт у штаті Тиграй (Ефіопія) звів нанівець перспективи поліпшення політичної ситуації в цій країні з 2018 року.
У всіх вказаних вище випадках спостерігалося помітне втручання з боку автократичних сусідів: Росія надавала підтримку режиму в Білорусі, Китай посилив репресії в Гонконзі, уряд Туреччини допомагав Азербайджану, президент Ефіопії звертався по підтримку до Еритреї.
Китай – найбільш густонаселена диктатура у світі – у 2020 році поширював свій вплив далеко за межі Гонконгу. Пекінський уряд посилив глобальну кампанію дезінформації й цензури заради приховування первісного спалаху коронавірусу. Це серйозно завадило швидкій глобальній відповіді в перші дні пандемії.
Також китайський режим посилив вплив у міждержавних інституціях, таких як Рада ООН з прав людини, з якої Сполучені Штати вийшли у 2018 році.
“Розбиті надії” на демократію через втручання сусідніх автократичних режимівПотреба реформ у Сполучених Штатах
Попри те що США залишилися в статусі “вільної” країни, у 2020-му за президентства Дональда Трампа країна пережила подальший демократичний спад. Її показники в рейтингу “Свобода у світі” за останнє десятиліття знизилися на 11 пунктів. Лише минулого року вони впали на три пункти. Через це США вилучили з переліку провідних демократичних держав, таких як Франція та Німеччина. Наразі вони перебувають у компанії держав зі слабшими демократичними інституціями на кшталт Румунії чи Панами.
За останнє десятиліття показники США в рейтингу “Свобода у світі” знизилися на 11 пунктівВплив пандемії COVID-19 на спад демократії
Реакція урядів на пандемію COVID-19 посилила глобальний занепад демократії. Репресивні режими й лідери-популісти спрямовували зусилля на зниження прозорості, поширення неправдивої або оманливої інформації, обмеження невигідної інформації або критичних поглядів. Через це ті, хто заперечував такі дії своїх урядів, зазнали переслідування або притягнення до кримінальної відповідальності.
Антидемократичні лідери використовували пандемію як прикриття, щоб послабити політичну опозицію і консолідувати владу.
Загалом сумарне зниження показників рівня дотримання прав і свобод людини на 42 бали в 36 країнах і територіях було пов’язане саме з пандемією.
Вплив пандемії COVID-19 на рівень демократії у світіРівень стійкості демократії
Freedom House відзначила 39 країн і територій, в яких відбувалися масові продемократичні протести у 2019 році. У 23 з них (майже 60%) загальні показники свободи у 2020 році знизилися.
Проте попри численні втрати в галузі свободи люди у всьому світі залишаються прихильними до боротьби за свої права, а демократія продовжує демонструвати дивовижну стійкість, йдеться у звіті Freedom House.
Минулого року в низці країн були проведені успішні вибори, незалежні суди забезпечували перевірки зловживань владою, журналісти й активісти навіть у найрепресивніших умовах розслідували та викривали правопорушення з боку урядів.
Наприклад, в одній з найефективніших демократій в Азії, Тайвані, уряд ефективно зупинив коронавірус, не вдаючись до зловживань. Такий підхід різко контрастував з авторитарним Китаєм з його драконівськими заходами.
Також ще до пандемії тайванські виборці відбили політизовану кампанію дезінформації Китаю й переобрали президентку, яка виступає проти об’єднання з материком.
Демократія у світі демонструє неуклінну стійкістьДотримання прав і свобод в Україні
У 2020 році рівень свободи в Україні знизився. На думку експертів Freedom House, це сталося через тимчасове зупинення реформаторської кампанії президента Володимира Зеленського на тлі пандемії та політичної корупції, що призвела до конституційної кризи.
У вказаний період понад мільйон українців отримали позитивні тести на COVID-19, 18 533 особи померли. Попри введені владою обмеження на пересування й відвідування громадських місць більшість запроваджених заходів визнано такими, що відповідають епідеміологічній ситуації.
Водночас, ідеться у звіті, введені в Україні обмеження на пересування громадян через пандемію COVID-19 непропорційно вплинули на людей похилого віку, малозабезпечених осіб та сім’ї з дітьми.
Крім того, Україна так і не створила системи централізованої закупівлі медичного обладнання й ліків, зокрема вакцин, для своєчасного та прозорого подолання пандемії коронавірусу. Натомість Міністерство фінансів у грудні повідомило, що близько 26% коштів з фонду боротьби з COVID-19 були витрачені на будівництво доріг.
До конституційної кризи призвело скасування Конституційним Судом України (КСУ) численних норм антикорупційного законодавства, зокрема вимог про публічне декларування активів державними службовцями та іншими публічними посадовими особами й притягнення до кримінальної відповідальності за неподання декларацій.
У порушеннях цих норм підозрювали, зокрема, й очільника КСУ Олександра Тупицького.
У листопаді та грудні Зеленський намагався розпустити суд. Це не вдалося, але Верховна Рада ухвалила нові, хоч і м’якші, норми законодавства на заміну скасованим антикорупційним положенням.
Загалом Україна минулого року зберегла статус “частково вільної” країни, її показники становлять 60 балів зі 100. Цьому сприяло перешкоджання в розслідуванні корупційних злочинів, втручання керівництва Офісу генерального прокурора в розслідування дій високопосадовців та скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення рішенням КСУ, йдеться у звіті Freedom House щодо України.
Автори звіту наголошують, що показники рейтингу та оцінка стану свобод в Україні, представлені вище, не відбивають умов, що склалися на окупованих територіях України – в Криму та Східному Донбасі. Останні аналізуються окремо. Інформація щодо цих територій міститься в наступних пунктах звіту.
Занепад свобод, що триває в Криму та на Східному Донбасі
На території тимчасово непідконтрольних українському уряду Криму та Східного Донбасу політичні права та громадянські свободи у 2020-му продовжили занепадати.
На вказаній частині Донбасу обмеження переміщень на і з підконтрольних уряду частин України серйозно нашкодили більш ніж одному мільйону пенсіонерів. Вони були позбавлені можливості їздити на підконтрольну українському уряду територію для отримання пенсій або вирішення інших важливих особистих справ.
Пандемія коронавірусу надзвичайно негативно вплинула на здоров’я населення, а також і на без того погану економіку непідконтрольної території. Протягом року повідомлялося про переповнені лікарні, нестачу медичного персоналу й обладнання, а також про періодичні протести через заборгованість із заробітної плати. Зокрема, навесні сепаратисти репресіями та фінансовими поступками припинили два шахтарських страйки на тимчасово окупованому Донбасі.
Закриття через карантин у середині березня 2020-го та лише часткове відкриття контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду на підконтрольну українській владі територію перешкодило доставленню гуманітарної допомоги з Росії, Організації Об’єднаних Націй та від Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Після перерви з березня до липня було відновлене видавання за спрощеною процедурою російських паспортів громадянам України, які проживають на окупованих територіях. Станом на середину грудня, за оцінками, російське громадянство отримали понад 350 тисяч місцевих жителів.
Точних даних про чисельність місцевого населення досі немає, оскільки сепаратистська де-факто влада не оприлюднила жодних результатів перепису населення, проведеного в жовтні 2019 року.
Загалом окупована частина східного Донбасу залишається однією з найменш вільних територій у світі з рейтингом свободи 4/100.
Через пандемію COVID-19 окупаційна влада Криму запровадила суворі обмеження на проведення зібрань. Проте вони застосовувалися вибірково. Зокрема, військовий парад у червні на честь перемоги СРСР у Другій світовій війні відбувся без особливих змін.
У вересні медичні працівники півострова звинуватили окупаційну владу в поданні неправдивої інформації про кількість померлих від COVID-19.
Згідно з доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини, оприлюдненою у вересні, ситуація з правами людини в Криму була складною. Так, вказано на продовження свавільних затримань та обшуків, катування затриманих, втручання в роботу журналістів, порушення принципів належного здійснення правосуддя та інші серйозні правопорушення.
У березні місцеві суди ухвалили перші вироки про тюремне ув’язнення “свідків Єгови” за їхню релігійну діяльність.
Отже, на окупованому півострові ескалація переслідувань мусульман, українських православних і “свідків Єгови”, включно з десятками затримань і тривалими тюремними строками для вірян, зробила мирне вираження релігійних вірувань та практику віри ще небезпечнішими.
У підсумку Крим визначено як “невільну” територію з рейтингом 7/100.
Довідка. Статус свободи країни або території у світі залежить від її сукупної оцінки політичних прав за шкалою від 0 до 40 і сукупної оцінки громадянських свобод за шкалою від 0 до 60. Загальні бали за політичні права та громадянські свободи мають рівну вагу в цьому розрахунку, що зумовлює наступні можливі діапазони. Детальніше про методологію аналізу можна довідатися тут.