Влітку 2020 року Уряд та представники громадського сектору розпочали спільну роботу над документом, що визначатиме пріоритети державної підтримки розвитку громадянського суспільства на наступні роки. Йдеться про проєкт нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки.
В умовах карантинних обмежень ми широко застосовували онлайн-формати обговорень і цим стимулювали залучення більшої кількості співавторів Стратегії. До створення нового документа доклалися представники організацій громадянського суспільства з усієї України. Над документом працювала робоча група, діяльність якої забезпечував Секретаріат Кабінету Міністрів. Крім того, на базі неформальної громадсько-урядової платформи вдалося об’єднати понад 200 представників організацій громадянського суспільства, органів виконавчої влади, міжнародних організацій, науковців, експертів.
Які ж важливі ідеї ми закладаємо в основу нової Стратегії?
НОВИЙ ПІДХІД ДО ПІДТРИМКИ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Громадський сектор має перевагу: більшу обізнаність про потреби певних груп громадян, мобільність у вирішенні прикладних завдань. Тому одне з основних завдань Стратегії – розширити механізми підтримки організацій громадянського суспільства з боку держави, а також збільшити замовлення послуг у таких організацій.
Якщо ми подивимося, приміром, на розвинуті країни (наприклад, Бельгію, Францію, Нідерланди чи Канаду), то в них неприбуткові організації роблять набагато більший внесок у ВВП, ніж українські. Вони забезпечують зайнятість у секторі, розвивають соціальне підприємництво, допомагають вразливим категоріям громадян. До речі, більшість організацій громадянського суспільства у світі саме надають послуги та допомогу.
Тому серед наших стратегічних завдань – збільшити участь громадських організацій у наданні суспільно корисних послуг в Україні. Крім того, у новій Стратегії заплановано удосконалити механізм підтримки проєктів організацій громадянського суспільства на конкурсних засадах, зробити його прозорішим та зручнішим.
Конкурси проєктів для організацій громадянського суспільства від міністерств, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування мають стати поширеною і сталою практикою.
Ви та ваша організація допомагаєте людям, наприклад, моніторите якість води, повітря, надаєте підтримку молоді, вразливим групам населення? Ці корисні проєкти можуть претендувати на фінансову підтримку з державного чи місцевого бюджету. Адже, у розв’язанні цих проблем зацікавлене усе суспільство. Досвід підтримки проєктів громадських організацій мають, зокрема, Міністерство молоді та спорту, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство соціальної політики.
Зараз триває важливий етап – ми створюємо онлайн-майданчик для такої роботи. Це буде єдиний портал, де органи державної влади публікуватимуть оголошення про проведення конкурсів проєктів організацій громадянського суспільства для надання переможцям фінансової підтримки. Отже, ми маємо запустити на повну систему прозорих конкурсів, аби організації громадянського суспільства чесно конкурували, мали можливість фахової реалізації у своїх секторах. Це зробить сильнішими організації громадянського суспільства, стане стимулом для розвитку суспільно корисних ініціатив.
Що ще пропонується передбачити у новій Стратегії? Часто буває, що організація громадянського суспільства має гарну репутацію та досвід, проте змушена жити «від гранту до гранту». Тоді у пошуках фінансування їй доводиться перемикатися з теми на тему, і це не дає їй розвиватися у профільному напрямі, де вона могла б принести найбільше користі. У таких випадках, можливо, потрібна підтримка з боку держави. Зараз ми розглядаємо інструменти, які вже працюють в інших країнах (наприклад, у Данії, Хорватії, Естонії та ін.), щоб надавати підтримку організаціям для їх сталого розвитку.
ФІЛОСОФІЯ ВЗАЄМОДІЇ
Представників органів виконавчої влади не мають примушувати до співпраці з громадянським суспільством, вони самі повинні усвідомити переваги такої співпраці. Водночас і громадські активісти часом відсторонено сприймають представників органів влади. Тож треба шукати спільну мову. Недостатньо просто розробити рішення – важлива співпраця, щоб громадяни, організації громадянського суспільства бачили, що саме їхні слова, їхні думки є в цьому рішенні. Тоді кожен буде зацікавлений у його реалізації, бо воно стає особистим, з’являється бажання довести його до логічного завершення.
Ще одна можливість для синергії – це міжсекторальна співпраця, коли внесок у спільне благо разом з організаціями громадянського суспільства робить і бізнес. Наведу приклад: завдяки «Українському пакту заради молоді – 2020», який підписали 148 компаній, протягом 5 останніх років вдалося створити 45 тисяч місць для стажування та першої роботи молоді.
Важливо також поширювати історії успіху, щоб позитивні приклади ставали моделлю поведінки для інших. Тому спільно з Міністерством культури та інформаційної політики та проєктом «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» ми запустили проєкт, в рамках якого представники органів влади та організацій громадянського суспільства могли поділитися історіями своєї співпраці.
На жаль, у нашому суспільстві низький рівень довіри, як міжособистісної, так і до більшості суспільних інститутів, органів влади. Тому маємо послідовно та наполегливо шукати точки дотику. Це стратегічна робота, результати якої стануть очевидні на довгій дистанції, адже ми маємо налаштовуватися саме на марафонський забіг.
Трансформація стилів поведінки потребує часу. Проте я лишаюся оптимістом – в Україні з’являється все більше людей, які вірять в майбутнє країни та докладають для цього усіх зусиль. Важливо, щоб тренд України як країни волонтерів та активних громадян зберігався і надалі. Отже, будуймо партнерства та рухаймося вперед!
Олександр Ярема, державний секретар Кабінету Міністрів України