Рейтинг “Індекс сприйняття корупції” Transparency International вказує, що 14 з 20 країн з найкращими показниками – це країни ЄС. Однак навіть ці країни втрачають через корупційні практики до 10% ВВП.
Перекладаючи цю статистику на цифри, бачимо, що бізнес і державні бюджети недоодержують близько 900 мільйонів євро щорічно. Про це свідчить звіт Європейської служби парламентських досліджень.
Тож навіть у ЄС зусиль держави з боротьби з корупцією виявляється недостатньо.
Що ж робити у такій ситуації? Відповідь на це питання знайшли у ЄС, де відповідальність за впровадження стандартів комплаєнсу (дослівно – відповідність внутрішнім або зовнішнім вимогам та правилам) значною мірою бере на себе бізнес.
Як це виглядає на практиці? Приведемо звичайний для країн ЄС приклад.
“У 2014 році в рамках тендеру Світового банку у В’єтнамі були виявлені порушення в поданій нашим співробітником інформації, і до чорного списку банку потрапили всі офіси компанії, включаючи український. Почався довгий процес внутрішніх і зовнішніх перевірок, що стало поштовхом до створення системи комплаєнсу. А сьогодні кожен наш співробітник знає, коли прийти за підказкою, що робити, коли їм ставлять незручні запитання або пропонують додаткову інформацію, яка може негативно вплинути на рівні конкурентні можливості учасників ринку”,- розповідає Виконавчий директор iC consulenten (компанії із головним офісом у Австрії) Олена Рибак.
За її словами, кошти, які компанія інвестувала у розбудову комплаєнсу і ділової доброчесності, – ніщо у порівнянні з ризиками втратити репутацію, отримати потенційні судові позови та бути внесеними до чорного списку міжнародних організацій.
Чи можлива така практика в Україні? Та чому б і ні.
У 2018 році за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Міністерства закордонних справ Данії було проведено дослідження серед українців, яке доводить, що бізнес в Україні може стати рушійною силою для змістовних антикорупційних змін. Згідно з дослідженням, у суспільстві існує запит на прозоре ведення бізнесу.
75% респондентів зазначили, що звертають увагу на репутацію та етичність бізнесу, з яким вони взаємодіють.
Для того, щоб полегшити бізнесу розробку і впровадження систем антикорупційного комплаєнсу у 2016 році, група експертів з 50 країн розробила спеціальний стандарт ISO 37001:2016 “Антикорупційні системи менеджменту” (ISO 37001). Пройти сертифікацію за цим стандартом можна у будь-якій країні, де національний орган сертифікації має акредитованих експертів для проведення зазначеної сертифікації.
Суть системи антикорупційного комплаєнсу за вимогами ISO 37001 заводиться до впровадження бізнес-процесу, здатного виявити та попередити корупційні дії самої компанії, її працівників, а також підрядників або партнерів, що можуть діяти від імені компанії.
Минулого року український бізнес одержав альтернативу – можливість пройти сертифікацію Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC), створеної за підтримки Організації економічного співробітництва та розвитку, Ради бізнес-омбудсмена та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Сертифікацію може пройти будь-яка компанія-учасник Мережі незалежно від розміру бізнесу. Важливою перевагою, особливо для компаній малого та середнього розміру, є можливість отримання безкоштовних рекомендацій з готовності пройти сертифікацію.
“Антикорупційне законодавство в Україні менш суворе, ніж в Європі. Однак Carlsberg Ukraine керується єдиними для всіх світових ринків внутрішніми політиками Carlsberg Group.Тому для доброчесного ведення бізнесу в Україні всі наші постачальники підписують Кодекс поведінки постачальників і ліцензіатів, в якому, серед інших норм, міститься зобов’язання виконувати вимоги антикорупційного законодавства та режиму торговельних санкцій. Ми також визначили найризикованіші, з точки зору корупційної складової, бізнес-процеси і встановили на них “контрольні точки” для попередження ризиків”,- пояснює старший директор з правових питань Carlsberg Ukraine Іван Кравцов.
Що важливо, така стратегія швидко дає свої результати.
Показовим є досвід SKF Україна (компанії із головним офісом у Швеції). “Два роки тому ми шукали стратегічного партнера для укладання суттєвого договору строком на 10 років. Одна пропозиція була технічно значно сильніша за інші. Однак, вивчивши потенційного контрагента відповідно до внутрішньої процедури комплаєнсу виявилось, що кінцеві бенефіціари зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях. Хоча така реєстрація не є порушенням законодавства, водночас, – це “червоний прапорець” для тривалої співпраці. Ми свідомо обрали іншого постачальника з менш привабливими для нас умовами, але прозорою структурою власності, легально працевлаштованими співробітниками, “чистою” податковою та судовою історією”,- ділиться досвідом начальник відділу з юридичних питань та комплаєнсу SKF Україна Вікторія Фокіна.
Наразі українські офіси європейських та міжнародних компаній використовують алгоритми впровадження системи комплаєнсу, розроблені та протестовані у офісах, а локальний бізнес зазвичай стикається зі складнощами щодо провадження етичності у бізнес-процеси.
UNIC, що діє в Україні вже другий рік, систематизує найкращий міжнародний досвід та розробляє на його основі практичні інструменти для впровадження комплаєнсу українським бізнесом, а також сертифікує рівень доброчесності компаній.
А отже, ось топ-5 порад, як долучитися до зниження рівня корупції в країні.
Впроваджуйте. Зробіть нульову толерантність до хабарництва та корупції культурою компанії через впровадження внутрішніх комплаєнс-політик. Шаблони основних політик розроблені UNIC.
Оцінюйте. Обов’язково оцінюйте можливі ризики діяльності компанії: співпраця з контрагентами, пошук бізнес-партнерів, вихід на нові ринки. Впевнені, що комплаєнс у вашій організації працює на високому рівні? Пройдіть Сертифікацію рівня доброчесності та комплаєнсу.
Навчайте. Проводьте тренінги, воркшопи, майстер-класи для співробітників про можливі комплаєнс-ризики та шляхи їх запобігання.
Комунікуйте. Показуйте на власному прикладі, як впровадження системи комплаєнсу допомагає нівелювати ризики та знизити рівень корупції у компанії. Долучайтесь до освітніх асоціацій, щоб ділитись власними кейсами.
Перевіряйте. Контролюйте та досліджуйте вплив комплаєнс-інструментів на компанію, щоб зрозуміти, що працює, а що потрібно вдосконалити.
Наразі в рейтингу “Індекс сприйняття корупції” Україна на 33 пункти відстає від найближчої країни-члена ЄС.
Відповідальність бізнесу здатна суттєво зменшити цей розрив.
