Верховна рада у п’ятницю ухвалила компромісний закон, який повертає покарання за недостовірне декларування. Свої голоси за ініціативу дали всі фракції та групи, хоча депутати визнали, що вона потребує доопрацювання. Водночас НАЗК і антикорупційні активісти закликають Володимира Зеленського ветувати закон, оскільки запропоноване покарання недостатньо суворе. «Слово і діло» пропонує подивитися, як в Україні тепер каратимуть за брехню у деклараціях, а також яке покарання передбачене в інших країнах.
Закон, який передали на підпис президенту, передбачає наступні варіанти покарання чиновників за недостовірне декларування:
- умисне внесення недостовірних відомостей в декларацію в розмірі від 500 до 4 тисяч прожиткових мінімумів (від 1,1 млн до 8,8 млн) пропонують карати штрафом від 2,5 тисяч до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 тисяч до 51 тисячі ) або громадськими роботами від 150 до 240 годин із забороною до 3 років займати певні посади;
- якщо сума задекларованого доходу становитиме більше 4 тисяч прожиткових мінімумів (понад 8,8 млн) загрожує штраф від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (від 51 тисячі до 85 тисяч) або громадські роботи до 240 годин, або обмеження волі на термін до двох років із забороною займати певні посади;
- за умисне неподання інформації суб’єктом декларування загрожує штраф від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції закликали Зеленського ветувати закон. У листі НАЗК йдеться, що законопроєкт не передбачає позбавлення волі за умисне неподання декларації або недостовірні дані і, таким чином, парламент визнає це не злочином, а кримінальними проступками. «Переведення» зазначених діянь з категорії злочинів до категорії кримінальних проступків дає можливість, сплативши штраф, не подати декларацію і приховати придбане корупційним способом майно», – підкреслив Олександр Новіков.
Відзначимо, що обмеження волі, на відміну від позбавлення (норма, яку скасував КСУ, оговорювала саме позбавлення волі), передбачає відбування покарання у виправному центрі відкритого типу без ізоляції від суспільства. Водночас доки діяло попереднє покарання за недостовірне декларування, чиновникам вдавалося «відбуватися» штрафами і забороною займати певні посади – тюремного терміну ніхто не отримав.
У багатьох країнах світу, де чиновники зобов’язані подавати декларацію, існує тільки адміністративна відповідальність за порушення відповідного закону. Мова про такі європейські країни як Німеччина, Данія, Франція, Фінляндія. Крім того, немає кримінального покарання в Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Росії та деяких країнах Латинської Америки. В Росії діє закон, згідно з яким через суд можна стягнути на користь держави нерухомість, автомобілі та цінні папери чиновників, якщо немає підтвердження законності їхнього придбання. Також чиновникам за недостовірне декларування загрожує звільнення.
У Перу за невиконання вимог щодо заповнення декларації загрожує усне попередження, усунення від служби або звільнення. У Мексиці за неподання документа про доходи вчасно усувають від служби. Якщо доведуть факт, що інформація не відповідає дійсності, чиновника звільнять із забороною займати державні посади протягом п’яти років. Штраф за незаповнення декларації загрожує держслужбовцям у Чилі, Уругваї, Гондурасі, Панамі, Парагваї і Сальвадорі.
Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування передбачена в Латвії, Литві, Грузії, Італії, Польщі, Греції, Албанії, Сербії, Румунії, Португалії і деяких інших країнах.
Нагадаємо, на нашій інфографіці можна подивитися, що зобов’язані декларувати чиновники в інших країнах.