Вчора комітет з правової політики Верховної Ради підтримав створення та функціонування одразу двох нових судів замість ліквідованого сумнозвісного Окружного адміністративного суду (ОАСК).
Новостворені суди будуть розглядати позови щодо скарг громадян та бізнесу на Кабмін, центральні органи виконавчої влади, Нацбанк, розглядатимуть правомірність рішень Антимонопольного комітету, конкурсів в НАБУ, САП, НАЗК, БЕБ тощо.
Верховна Рада має голосувати за цей законопроєкт найближчими днями.
Нагадаємо, що спроби Верховної Ради створити новий суд на заміну ОАСК тривають з осені 2024 року. Адже створення такого суду є вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). При цьому новий суд мав бути створений за тим же підходом, що і Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Проте парламент чотири рази провалював голосування відповідних законопроєктів. А в січні 2025 року народні депутати ухвалили законопроєкт №12368-1 авторства нардепа від “Батьківщини” Сергія Власенка, який повністю суперечив вимогам міжнародних партнерів. Адже законопроєкт забезпечував створення повністю ручного суду взагалі без участі міжнародних експертів у процесі відбору.
Однак тепер депутати внесли зміни у проєкт закону: судів буде два (Київський спеціалізований окружний адміністративний суд та Київський спеціалізований апеляційний адміністративний суд), а міжнародні експерти хоч і матимуть певну роль у доборі суддів до них, проте значно меншу, ніж у доборі суддів Антикорупційного суду.
“Очевидно в спробі поділити вищий суд на два окремих криється бажання забезпечити контроль в першу чергу над апеляційною інстанцією, де буде менше суддів і відповідно більше можливостей впливати на них через адміністративний ресурс і тиск правоохоронної системи”, – зазначає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.
Нижче пояснюємо, які основні ризики законопроєкту і які наслідки можуть виникнути після його прийняття.
Хто обиратиме суддів до нових судів, створених на заміну ОАСК?
Раніше народні депутати та Офіс президента Зеленського категорично відмовилися визначати для суддів аналогічний до ВАКСу добір. Головна мета цього – залишити за собою більше можливостей для впливу на процес.
Проте, зважаючи на вимоги міжнародних партнерів, влада вирішила певним чином включити міжнародних експертів так, аби максимально зменшити їхній вплив на процес відбору суддів. Простіше кажучи – у владі намагаються обійти вимоги МВФ і ЄС, наскільки це можливо.
Отже, добір суддів до обох судів здійснюватиметься Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) за участі так званої “Експертної Ради”. Таку раду потрібно буде створити “з нуля” і складатиметься вона з трьох експертів, делегованих скандально Радою суддів України, та трьох експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Навіщо створювати таку нову комісію – не зрозуміло. Адже в Україні вже функціонує Громадська рада міжнародних експертів з шести висококваліфікованих міжнародних експертів, які відбирають суддів до ВАКС. Очевидно, єдиним поясненням ключовим завданням є зменшення і нівелювання голосу незалежних експертів в процесі добору суддів.
Як обиратимуть суддів?
За законопроєктом, Експертна Рада зможе ухвалити висновок про невідповідність кандидата в судді критеріям доброчесності чи компетентності виключно чотирма голосами, тобто з обов’язковим врахуванням голосу когось із квоти зашквареної Ради суддів.
В цьому випадку або у випадку, коли голоси розділяться 3 на 3 (тобто, якщо міжнародні експерти вважатимуть кандидата сумнівним, в представники Ради суддів вирішать, що кандидат доброчесний) подальшу долю такого кандидата на конкурсі визначатиме спільне засідання ВККС та Експертної Ради.
Під час спільного засідання, аби дозволити кандидату рухатися далі, потрібна підтримка більшості від спільного складу ВККС (16 членів у складі) та Експертної Ради (із 6 членів). Тобто, загалом потрібна підтримка щонайменше 12 осіб. При цьому обов’язково, аби рішення підтримали щонайменше двоє міжнародних експертів. Останній інструмент має заблокувати можливість проходження зашкварених кандидатів, проте, це точно не спосіб забезпечення проходження найкращих кандидатів до суду.
Важливо, що такий підхід до добору суддів має працювати лише наступні три роки. Надалі добір суддів ВККС буде здійснювати самостійно ВККС із залученням Громадської ради доброчесності. На думку ЦПК, три роки – дуже малий строк, як показує практика створення та запуску ВАКС.
Чому відбір суддів буде непрозорим?
Ключовими недоліками законопроєкту залишається недостатня врегульованість процедурних питань та прозорості процесу. Зокрема, законопроєкт не визначає, як Експертна Рада має голосувати за регламент чи інші питання своєї діяльності. Оскільки, законопроєкт не містить норм щодо переважного голосу міжнародних експертів саме в Експертній Раді. З досвіду попередніх конкурсів це може призвести до блокування роботи комісії, як це сталося під час добору керівника САП.
Депутати також відмовилися закріплювати на рівні закону вимоги щодо прозорості та необхідності оприлюднення практичних завдань кандидатів, методик їх оцінки та виставлених оцінок кожним членом ВККС кожному кандидату. Все це в підсумку залишає багато прогалин для дійсно незалежного добору суддів.
Коли обиратимуть суддів до нових судів?
Сам конкурс зможе відбутися тільки після голосування Верховною Радою з подачі президента окремих законопроєктів про створення таких судів. Скоріше за все, влада затягуватиме подання і прийняття таких нових законопроєктів, аби розтягнути трирічний період залучення міжнародних експертів в процес добору.
ЦПК закликає народних депутатів не вигадувати нові форми для обходу вимог міжнародних партнерів, а нарешті створити і проголосувати законопроєкт, який забезпечить реально прозорий добір суддів до суду на заміну ОАСК.