Кабінет міністрів подав у парламент законопроєкт, який врегулює виведення з ринку неплатоспроможних банків та не дозволить повертати їх екс-власникам.
Відповідний документ вніс у Верховну Раду Кабінет міністрів.
Наразі текст законопроєкту ще не опублікований на сайті парламенту, але є в розпоряджені ЕП.
ЗАКОНОПРОЄКТ. ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Проект закону під назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи” змінює законодавство, яке стосується виведення неплатоспроможних банків з ринку.
В тому числі, документ передбачає нововведення, які стосуються ситуацій, коли держава в особі Міністерства фінансів може стати власником неплатоспроможного банку.
Такі зміни вносяться до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Зокрема, виходячи із змісту документу, багато змін було внесено у статтю 41, 41.1 згаданого закону. Саме відповідно до зазначеної статті 41.1 “Приватбанк” був виведений з ринку.
За даними співрозмовника в Кабміні, саме зміни до цієї статті передбачають заборону для власників неплатоспроможних банків отримувати фінансові установи назад у власність.
Разом з тим ЕП не знайшла у внесених до статей змінах прямої заборони на повернення неплатоспроможних банків колишнім власникам. Це питання потребує окремого юридичного тлумачення.
Серед інших новацій закону.
– Переписаний розділ про істотну участь в капіталі банку та його структуру власності. Все досить жорстко і під контролем НБУ. Детально прописаний порядок набуття/збільшення істотної участі. Якщо збільшення/набуття істотної участі не було погоджено з Нацбанком, він може тимчасово позбавити такого власника використання права голосу та/або вимагати відчуження відповідних акцій банку.
– Прописуються зобов’язання банків дотримуватися нормативів НБУ – ліквідності, капіталу та інше.
– НБУ отримує право вимагати зміни склади раду або правління банку, якщо НБУ вважає що ці особи неефективні. Керівники банків зобов’язуються запобігати появі конфлікту інтересів.
– Банк зобов’язується визначати пов’язаних осіб до здійснення операцій з ними. НБУ при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов’язаних осіб.
– Уточнюється поняття банківської таємниці: рішення про визнання банку неплатоспроможним є банківською таємницею. Прописуються умови поширення інформації, яка відноситься до банківської таємниці. Розкриття банківської таємниці Нацбанком можливе у трьох випадках: на запит фізособи, на запит юрособи (за певних обставин), за рішенням суду.
В процесі оскарження рішення НБУ позивач має право на компенсацію заподіяних йому “реальних збитків”.
Нагадуємо:
Для отримання чергового траншу, МВФ чекатиме від України прийняття закону про неможливість повернення банків екс-власникам, врегулювання тарифів та завершення реформ.
Як раніше повідомляли високопоставлені джерела у Кабміні, законопроєкт, який заборонить колишнім власникам отримувати назад банки буде готовий до кінця року, але його скоріше за все не встигнуть зареєструвати в парламенті.
18 грудня 2016 НБУ оголосив “Приватбанк” неплатоспроможним. Виводити його з ринку необхідно було відповідно до статті 41.1 Закону “Про систему гарантування вкладів фізичних.
Одразу після того, як “ПриватБанк” був визнаний неплатоспроможним, НБУ звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією передати цей системно важливий банк у власність держави.
У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Усі компанії-відповідачі фігурували у постановах Печерського райсуду Києва від 29 липня 2016 року, якими передбачається арешт низки рахунків у кіпрській філії ПриватБанку в рамках розслідування про повернення кредитів рефінансування НБУ на суму 19 млрд грн
Читайте також: МВФ – Україні: політична підтримка зараз, а транш – потім
Галина Калачова, Дмитро Дєнков, ЕП