Кого обиратимемо?
Перш ніж розібратися з найцікавішим – новими бюлетенями, слід трошки пояснити, для чого їх такими зробили і навіщо все так ускладнювати.
В Україні відбудуться чергові вибори до обласних рад. Натомість до районних рад відбудуться не чергові, а перші вибори. Це пояснюється тим, що старі райони ліквідували, а натомість створили нові. Також перші вибори пройдуть у 1 тис. 439 об’єднаних громадах (ОТГ).
Ми обиратимемо:
- депутатів сільських, селищних, міських рад громад;
- сільських, селищних, міських голів (мерів) в усіх 24 областях України.
У Мінрегіоні пояснюють, що оскільки в нас тепер нові адміністративні центри і райони (замість 490 маємо 136 райцентрів), тому і базовий рівень і йде на перші вибори. Обіцяють, що виборець практично не відчує зміни в тому, що це перші або чергові вибори.
Проблема цієї кампанії полягає в тому, що за кілька місяців до місцевих виборів ми отримали оновлений Виборчий кодекс. Часу на роз’яснення нових правил голосування серед виборців та членів комісій немає, тому доведеться розбиратися самотужки.
Що передбачає оновлене виборче законодавство?
Новий Виборчий кодекс запроваджує двотурову систему для обрання голів громад, в яких є понад 75 тис. виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50+1 голос, призначається другий тур. Там, де виборців менше, голова обирається простою більшістю.
Вибори депутатів відбуваються за пропорційною виборчою системою для громад, де проживає понад 10 тис. виборців. Представництво політичних партій у радах може призвести до того, що новообрані депутати будуть лобіювати інтереси партій, а не громад.
Ті ж громади, де є менше 10 тис. виборців, будуть обирати депутатів за багатомандатною системою. Це знайома нам мажоритарка, тільки на один округ буде обрано кілька депутатів.
Скільки буде бюлетенів та чим вони відрізняються від старих?
Виборець отримає кілька бюлетенів. Взагалі передбачено, що видаватимуть по чотири бюлетені для голосування за:
- голову (села, селища чи міста);
- депутата сільської ради:
- депутата районної ради;
- депутата обласної ради.
Складність у тому, що ці 4 бюлетені різні на вигляд. Бюлетень для голосування за мера міста чи голову села буде звичним – треба буде зі списку прізвищ кандидатів обрати одного і поставити навпроти нього «галочку».
У маленьких населених пунктах із кількістю виборців до 10 тисяч так само поіменно голосуватимемо за депутатів до рад. Тобто бюлетені матимуть традиційний вигляд.
Для голосування за депутатів районних та обласних рад виборці отримають незвичні бюлетені. У лівій частині бюлетеня треба зі списку обрати партію і поставити навпроти неї «галочку», а в правій частині бюлетеня обрати кандидата від цієї партії та вписати його номер.
Тут можуть виникнути складнощі, адже номер кандидата слід вписати у «віконце» з трафаретом, який раніше був на конвертах чи листівках. Якщо ви обрали кандидата за номером 4, то у «віконце слід вписати «04», але не від руки, а згідно з трафаретом. Звісно, буде купа зіпсованих бюлетенів, будуть нарікання з боку людей із вадами зору, але наразі так.
Передбачається, що така пропорційна система дасть можливість вашому кандидату обійти своїх однопартійців у списку та збільшити його шанси потрапити до ради.
Такі ж складні бюлетені з трафаретним «віконечком» отримають для голосування за міську чи сільську раду виборці, які мешкають у населеному пункті з кількістю виборців 10 тис. і більше.
Усі виборці отримають по 4 бюлетені?
Загалом так, але є винятки. У Дніпрі, Житомирі, Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві, Херсоні кожний виборець отримає по 5 бюлетенів. У цих містах відбуватимуться вибори до районних у місті рад. Тому «додатковий» бюлетень також матиме трафаретне «віконце» і спочатку треба буде поставити «галочку» за обрану партію та вписати «трафаретний» номер кандидата від цієї ж партії.
В одномандатному виборчому окрузі №208 на Чернігівщині паралельно з місцевими виборами будуть довибори народного депутата до Верховної ради. Бюлетень буде старого зразка, просто з прізвищами кандидатів. Тому достатньо буде просто поставити «галочку» навпроти обраного кандидата. Такі бюлетені отримають виборці Бахмацького, Борзнянського, Куликівського, Менського, Талалаївського та частини Ічнянського районів.
У Києві виборці отримають по 2 бюлетені, тому що обиратимуть міського голову та депутатів міської ради.
По 3 бюлетені отримають громадяни, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі території Донеччини та Луганщини – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там не буде.
Чи можна буде поміняти зіпсований бюлетень?
Так. Виборець має право невідкладно звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому бюлетень, з проханням видати йому інший в обмін на неправильно заповнений.
При цьому всписку виборців навпроти прізвища виборця робиться відповідна позначка, а бюлетень з помилкою невідкладно погашається, про що складається акт, щоб під час підрахунку голосів бюлетень був врахований як невикористаний.
Бюлетень можна поміняти тільки один раз. Докладно про процедуру заміни зіпсованого бюлетеня можна прочитати у Виборчому кодексі ст. 248, ч. 12.
Бюлетень не буде вважатися зіпсованим, якщо виборець проголосує тільки за партію і не поставить «трафаретний» номер за кандидата. У такому разі голос виборця піде на підтримку партії в цілому.
Що треба знати про зміну виборчої адреси?
Вперше на місцевих виборах-2020 можна голосувати не за місцем реєстрації (прописки), а там де фактично проживає виборець. «Слово і діло» детально описувало, хто має право це зробити та за якою процедурою.
З 1 липня до 20 серпня такою можливістю вже скористалося понад 9 тисяч українців. Про це повідомив керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах, який зауважив, що зміна виборчої адреси є постійною, тож діятиме не тільки на ці вибори, пише Децентралізація.
Позитив цієї новації в тому, що люди, які працюють далеко від місця проживання, можуть скористатися своїм виборчим правом, не витрачаючи час та гроші на дорогу. Переселенці теж отримали можливість голосувати.
Водночас фахівці не виключають повернення так званого «виборчого туризму», коли в селі біля великого міста може різко зрости кількість виборців, що змінили виборчу адресу, а відповідно, змінили і результати виборів.
З цього приводу голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська зазначила, що відділи перевірки державного реєстру наразі не мають повноважень перевіряти достовірність документів, які надає виборець, тому надалі треба удосконалювати механізм зміни виборчої адреси.
Нагадуємо, що в Україні передбачена відповідальність за порушення виборчого процесу. Якщо виборець навмисно надає неправдиві дані до Державного реєстру виборців, то згідно зі ст. 158 Кримінального кодексу йому загрожує ув’язнення він від 2 до 4 років. Якщо говорити про неправдиві відомості за змовою групи осіб, термін ув’язнення становить від 7 до 10 років.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»