Управління верховного комісара ООН з прав людини серйозно занепокоєне щодо ерозії громадянського простору на тлі наближення виборів 2019 року в Україні. Про це йдеться у доповіді організації щодо ситуації з правами людини в Україні.
Дослідження охоплює період з 16 травня по 15 серпня 2018 року.
Упродовж цього часу в ООН зафіксували 32 порушення прав працівників ЗМІ та активістів громадянського суспільства. Це понад втричі більше, ніж у попередньому звітному періоді, зазначається в доповіді.
Цього разу організація задокументувала понад 160 порушень прав людини, жертвами яких стали 282 особи. 85 з цих порушень сталися саме у три звітні місяці. За 53 з них несе відповідальність уряд України, за 10 – озброєні групи (на територіях так званих ДНР та ЛНР), за 22 – уряд Росії як окупаційної держави в Криму, зазначається в доповіді.
На територіях “ДНР” та “ЛНР” представники ООН зафіксували збільшення обмежень у своїй роботі – зокрема, там досі відмовляють у доступі до місць тримання під вартою. Моніторинг ситуації щодо прав людини у Криму досі можливий лише у віддаленому режимі, зазначає доповідь.
Ситуація на сході України
Конфлікт на сході України продовжує порушувати звичне життя цивільного населення і спричиняти загибель, поранення і руйнування, зазначає організація.
Загалом за три місяці, які охоплює звіт, через конфлікт загинуло 12 цивільних, 93 дістали поранення.
Загострення бойових дій на сході України у травні-червні погіршило захист прав людини для тих, хто мешкає у постраждалих районах. За підрахунками організації, збройний конфлікт прямо зачіпає понад 600 тис. людей, які проживають в межах п’яти кілометрів з кожного боку від лінії зіткнення.
“Після 1 липня, коли набрало чинності “хлібне перемир’я”, чисельність жертв серед цивільного населення значно скоротилася, демонструючи важливість узгоджених зусиль із забезпечення стійкого припинення вогню”, – йдеться у доповіді.
Втім, навіть коли інтенсивність бойових дій зменшується, цивільні продовжують гинути через велику кількість мін та вибухонебезпечних пережитків війни (наприклад, ручних гранат).
Досі не розроблено ефективний механізм реституції та компенсації за об’єкти приватної власності, зруйновані або пошкоджені в результаті збройного конфлікту, наголошують в ООН.
Загалом звіт відзначає стійку безкарність за пов’язані з конфліктом порушення прав людини в Україні.
Свобода вираження і медіа
Дослідження відзначає збільшення кількості фізичних нападів на журналістів та громадських активістів. За даними організації, за три місяці сталося 30 таких випадків – від насильницьких нападів до приниження або залякування.
Організація стурбована зростанням жорстокості у контексті деяких інцидентів. Зокрема в доповіді згадується напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яку облили кислотою, та смерть активіста антикорупційного і екологічного руху Миколи Бичка на Харківщині, якого знайшли повішеним.
В Управлінні також занепокоєні заявами про недбалість поліції та затягування розслідування в таких випадках – зокрема, досі не встановлено підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета, а у справі про вбивство Олеся Бузини не відбувається жодних зрушень.
Вкрай обмеженим залишається простір для свободи думки та вираження поглядів на територіях, які тимчасово не контролює уряд України. Там не вітають, а придушують висловлення критичних думок і свободу преси, йдеться у звіті.
Дискримінація і нетерпимість
Звіт повідомляє про вісім випадків дискримінації, мови ворожнечі та насильства, спрямованих на представників меншин або тих, хто має альтернативні погляди.
“Збереглася тривожна тенденція насильства щодо членів ромської спільноти”, – зазначається в доповіді. Зокрема, задокументовано три напади на ромські поселення у Києві, Тернополі та Львові, скоєні членами крайніх правих груп. Найбільш серйозним став інцидент у Львові у червні, коли один чоловік загинув і троє людей дістали поранення.
“Мирні зібрання, організовані групами меншин або особами, які дотримуються альтернативних соціальних і політичних поглядів, як і раніше, зривалися членами крайніх правих груп”,- йдеться у звіті. Зокрема у доповіді згадують “Фестиваль рівності”, організований активістами ЛГБТКІ-руху, який у травні зірвали в Чернівцях члени крайніх правих груп. Через інцидент і погрози такі фестивалі скасували по всій країні.
Розслідування вбивств на Майдані
У доповіді відзначили певний обмежений прогрес у судових провадженнях щодо протестів на Майдані у 2014 році та насильства в Одесі 2 травня 2014 року.
“Із позитивного слід зазначити, що усунуто деякі процесуальні перешкоди на шляху до реального судового переслідування за обвинуваченнями у вбивствах під час протестів на Майдані у 2014 році. Обвинувальні акти надіслані до суду щодо колишніх співробітників органів внутрішніх справ у зв’язку з насильством 2 травня 2014 року в Одесі”, – зазначено в доповіді.
Права людини в Криму
В ООН підкреслили, що Росія продовжила застосовувати в Криму свої закони, порушуючи цим міжнародне зобов’язання дотримуватися законодавства окупованої території.
У звіті звертають увагу на дискримінаційну практику та ретроактивне застосування законів окупаційної держави, яке порушує право людини на житло, свободу релігії, свободу слова і свободу об’єднання.
Від порушень непропорційно сильно страждали кримські татари.
Рекомендації
В ООН наголосили, що більшість попередніх рекомендацій не було виконано і вони залишаються актуальними.
Експерти запропонували українській владі низку додаткових рекомендацій для захисту прав людей. Серед них: розробити механізм відшкодування для цивільних осіб, які постраждали під час бойових дій, та компенсації майна, а також забезпечити ефективне розслідування випадків катування і жорстокого поводження та актів насильства, пов’язаних із дискримінацією.
Усі сторони, які беруть участь у збройному конфлікті на сході України, мають покласти край конфлікту шляхом суворого дотримання режиму припинення вогню та виконання інших зобов’язань, передбачених Мінськими домовленостями і забезпечити повне дотримання основоположних принципів міжнародного гуманітарного права. Сторонам також рекомендують вжити всіх можливих запобіжних заходів для зведення до мінімуму шкоди для цивільного населення під час операцій.