Отримання Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС та початок перемовин з Європейською Радою щодо вступу відкрило доступ до європейських ресурсів та програм підтримки, які є частиною регіональної політики Європейського Союзу. У чому особливості її функціонування та які можливості залучення фінансових ресурсів вона передбачає для України? Розказує адвокаційна менеджерка Коаліції РПР Олена Гуменюк.
Регіональна політика ЄС — це найбільша інвестиційна політика ЄС, на яку спрямовується третина спільного бюджету Союзу. У поточному програмному періоді 2021-2027 років на неї заплановано виділити 392 млрд євро.
Вона є важливим інструментом розвитку регіонів держав-членів, яка спрямовується на зменшення різниці соціально-економічного рівня розвитку між ними. Її наскрізною ідеєю є політика згуртування для покращення економічного добробуту регіонів Європейського Союзу, забезпечення їхнього гармонійного розвитку та запобігання регіональним диспропорціям.
| Відповідно до статті 174 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU), Європейський Союз для зміцнення своєї економічної, соціальної та територіальної згуртованості має прагнути до скорочення відмінностей між рівнями розвитку різних регіонів та відсталості найменш благополучних регіонів, і особливу увагу слід приділяти сільським районам, територіям під впливом промислової трансформації, регіонам, що страждають від суворих та постійних природних або демографічних недоліків. |
На період 2021-2027 рр. політика згуртованості ЄС спрямована на наступні 5 цілей:
- більш розумна Європа через інновації, діджиталізацію, перетворення та підтримку малого та середнього бізнесу;
- більш зелена та безвуглецева Європа, інвестиції у відновлювані джерела енергії та боротьба зі зміною клімату;
- більш об’єднана Європа з розвинутими транспортними та цифровими мережами;
- більш соціальна Європа, що охоплює підтримку зайнятості та освіти, соціальну інтеграцію і рівний доступ до медичної допомоги;
- Європа, ближча до громадян завдяки підтримці стратегій місцевого розвитку та сталого розвитку міст.
Реалізація політики згуртованості ЄС здійснюється через так звані структурні фонди, які фокусуються на зменшенні економічної нерівності між різними регіонами Європи. У результаті доступ до фінансування відкритий всім регіонам ЄС, але в пріоритеті – найбідніші, вразливі території. Кошти фондів розподіляються шляхом надання грантів, позик, гарантій тощо, які можуть отримати урядові, неурядові організації, бізнес-структури, громади, міста. Що ж це за фонди?
- Європейський фонд регіонального розвитку, який є одним із найбільших фінансових інструментів (близько 300 млрд євро) підтримує розвиток інфраструктури, інвестує в створення нових робочих місць та підтримує проєкти, що сприяють локальному розвитку. До фонду можуть мати доступ також і деякі треті країни, включно з країнами-кандидатами.
- Фонд згуртованості (49 млрд євро) у рамках якого здійснюється інвестування в охорону навколишнього середовища і транспорт країн ЄС, в яких валовий національний дохід на душу населення нижчий від 90% середнього рівня країн-членів союзу.
- Європейський соціальний фонд. Ключовий фінансовий інструмент ЄС в галузі зайнятості. У рамках семирічної програми фінансування, 135 млрд євро спрямовується на скорочення безробіття та розвиток людських ресурсів, сприяння соціальній інклюзивності та боротьбі з бідністю.
- Фонд справедливого переходу, який є одним із трьох «китів» Механізму справедливого переходу в рамках Європейського зеленого курсу. Його мета – пом’якшення переходу до вуглецево нейтральної економіки через фінансування заходів з модернізації місцевої економіки та зменшення негативного впливу на зайнятість через підтримку перекваліфікації. Понад 25 мільярдів євро спрямовуватиметься на підтримку проєктів у регіонах, які залежать від викопного палива та вуглецеємних секторів економіки.
Пряме фінансування з цих фондів можливе в основному для країн-членів ЄС. Україна зможе претендувати на ці кошти лише тоді, коли отримає статус повноправного члена ЄС. Однак, на сьогодні має бути розуміння як функціонують такі фонди, щоби бути готовими ефективно використовувати можливості на момент, коли вони стануть доступні. Саме кошти структурних фондів регіонального розвитку ЄС можуть стати потужним фінансовим інструментом для розвитку регіонів, залучення інвестицій та економічного зростання.
Водночас існують фінансові інструменти, доступ до яких надається не тільки країнам-членам ЄС, а й іншим. Зокрема, для України доступні:
- програми підтримки України в межах політики сусідства (U-LEAD, EU4PAR, EU4PFM, EUACI EU4Digital, EU4 Environment тощо);
- програми транскордонної і транснаціональної співпраці (у межах Interreg);
- інші секторальні програми.
Серед них є також Інструмент передвступної допомоги (ІРА, Instrument for Pre-accession Assistance), який передбачає надання країні-кандидату фінансової та технічної допомоги для проведення необхідних реформ. Саме цей механізм є свого роду “навчанням” для країни-кандидата щодо подальшого ефективного використання структурних фондів як члена ЄС.
Однак, для України Європейська комісія запровадила новий комплексний фінансовий інструмент — Ukraine Facility, який забезпечить узгоджену та передбачувану підтримку на 2024–2027 роки в розмірі до 50 млрд евро. Цей механізм слугуватиме альтернативою IPA та має на меті підтримати стійкість України, забезпечити її відновлення та модернізаціію на шляху інтеграції в ЄС. Загалом Ukraine Facility містить три складові:
- пряма бюджетна підтримка у формі пільгових кредитів (33 млрд євро) та грантів (5,27 млрд євро). В рамках цієї складової 1,05 млрд євро мають бути спрямовані на потреби регіонів;
- стимулювання залучення інвестицій (6,97 млрд євро);
- технічна та адміністративна підтримка (допомога щодо синхронізації законодавства до європейських стандартів, посилення спроможності органів влади на національному, регіональному та місцевому рівнях – 3 млрд євро).
Таким чином, політика згуртованості Європейського Союзу є важливим інструментом для забезпечення рівномірного і збалансованого розвитку регіонів ЄС. Набуття Україною членства в ЄС відкриє ще більше можливостей фінансових інструментів для розвитку територій, що в свою чергу є викликом, пов’язаним із здатністю залучати та ефективно використовувати (освоювати) кошти. Оскільки сфера реалізації регіональної політики неможлива без участі територіальних громад, важливо вже сьогодні звернути увагу на питання підвищення спроможності проєктного менеджменту на місцевому та регіональному рівнях, виробленні сталого підходу до організації процесу управління проєктами та навичок стратегічного планування. Адже відсутність на рівні громад та регіонів кваліфікованих кадрів, брак знань та досвіду у формуванні та підготовці проєктних заявок можуть стати перепоною на шляху отримання коштів фондів ЄС.
Олена Гуменюк, адвокаційна менеджерка Коаліції РПР