ПРАВО НА САМОЗАХИСТ

Право не народжується у вакуумі. Іноді правила гри встановлює переможець, аби юридично стабілізувати і закріпити своє домінування. Іноді це пакт еліт про розподіл влади та ресурсів. Іноді правила з’являються на світ в результаті виснажливої боротьби, коли жодна зі сторін не може встановити своє одноосібне панування, а відтак протиборчі групи змушені домовлятись про спільні правила гри. Останній тип правил завжди тривкіший, оскільки фіксує динамічний баланс сил та інтересів різних організованих спільнот і не залежить від примхливої волі конкретного можновладця чи домінівного клану.

Польський “круглий стіл” (1989), Конвент за демократичну Південну Африку (1991-92) та Угода Страсної п’ятниці в Ірландії (1998) – лише кілька відносно свіжих прикладів, коли владні еліти, що десятиліттями вдавались до брутального насильства, аби придушити опір опонентів, змушені були сідати за стіл і домовлятися із вчорашніми ворогами про нові правила гри.

Наша фундаментальна помилка після перемоги Революції гідності полягала в тому, що ми не спромоглися змусити старі політичні еліти домовлятися з нами про нові правила гри. Не потрафили інституалізувати участь громадянського суспільства у владі. Не наполягли на створенні конституційних запобіжників, які б унеможливили реванш Системи.

Час виправляти помилки. Ми маємо право захищати себе і конституціоналізувати наше право на самозахист. Бо захист від російської агресії втрачає свою основну мотивацію, коли Аваков і Ко перетворюють Україну на таку ж поліцейську державу, яку побудував Путін в Росії. Докази цьому множаться щодня: поки суддя Вовк легалізував шиту білими нитками підозру Антоненку, Дугарь та Кузьменко, спезпризначенці НП брутально і незаконно “отєб@ли… вдвойне лохов” (цитата), тобто законослухняних громадян, які зупинили п’яних поліцейських за кермом приватного авто і викликали патруль, аби оформити правопорушення.

Ми маємо зрозуміти, що не можна відкладати завершення революції на потім, коли відіб’ємось від росіян. Протести “Солідарності” свого часу не зупинив аргумент, що радянські танки приїдуть до Польщі допомагати комуністичному уряду “відновлювати конституційний лад”, хоча і угорський, і чеський досвід переконував, що таки приїдуть. Американські колоністи засновували свою державу і закладали в ній нові правила гри одночасно з війною за незалежність. Ататюрк робив революцію, яка перетворила Османську імперію на Турецьку республіку, водночас відбиваваючись від окупантів на всіх фронтах. Можна пригадати також класику жанру: Велику французьку революцію та Жовтневу революцію в Росії, які відбувалися на тлі суцільних воєн. Загалом війна радше каталізує революції, аніж відкладає їх до кращих часів.

Втім, кривавий громадянський конфлікт – останнє, що б я побажав для України. Іноді для того, аби почати домовлятися про нові правила гри, достатньо демонстрації сили. У травні 1958 року французьким військовим достатньо було розробити операцію по захопленню Парижу і висадитись на Корсиці, аби до влади цілком легітимно прийшов Де Голль. Того ж року французи на референдумі схвалили створення П’ятої французької республіки.

Єдина структура, яка може безкровно зупинити створення поліцейської держави в Україні і спонукати владу до системних змін, це Збройні сили. Якщо армія наполегливо попросить, в Президента не буде іншого виходу, аніж звільнити Авакова. Без підтримки ЗСУ ветерани спроможні запропонувати країні хіба що північноірландський чи південноафриканський сценарій. Насправді поганий сценарій. Як жест відчаю та реалізацію права на самозахист.

Володимире Олександровичу, у Вас ще є шанс принести Авакова в “сакральну жертву” заради громадянського миру в країні. Це Ваш єдиний шанс перекваліфікуватись зі співучасника злочину перетворення України на поліцейську державу на того, хто цей злочин зупинив. До речі, Ваша власна фракція в парламенті лише аплодуватиме Вам за такий крок.

Якщо ж Ви цього не зробите, ми залишаємо за собою право на самозахист. Бо ми не для того захищали незалежність України, аби Ви з Аваковим будували тут маленьку поліцейську Росію. Якщо Ви не дослухаєтесь до наших пересторог, ми зробимо все, аби домовлятись про нові правила гри вже з іншим президентом.

ДУМАЙ-ТЕ!