Чинний Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» апелює двома поняттями:
▫️ зняття з військового обліку;
▪️ виключення з військового обліку.
Різницю поясними на прикладі
Однією з підстав власне зняття з військового обліку військовозобов’язаних відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 5 статті 37 вищевказаного Закону України є вибування в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання.
Однак на новому місці проживання особа повинна стати на військовий облік
Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» у частини 6 статті 37 встановлює, що виключенню з військового обліку у ТЦК та СП підлягають громадяни України, які:
1️⃣ Померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
2️⃣ Припинили громадянство України;
3️⃣ Визнані непридатними до військової служби.
4️⃣ Досягли граничного віку перебування в запасі.
Звертаємо увагу, що після змін у чинне законодавство перелік підстав скоротили з 8 до 4
ВАЖЛИВО
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як бачимо, виключення має зовсім іншу юридичну природу, за своєю суттю це припинення дії військового обов’язку як такого для конкретної особи, а зняття у розумінні Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» – суто зміна місця (тобто ТКЦ та СП) або зміна облікового списку
Нагадуємо, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації – це одне явище, а звільнення з військової служби – інше, і регулюються ці явища РІЗНИМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ:
– відстрочка від мобілізації – стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
– звільнення з військової служби – стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».