Рахункова палата 10 грудня затвердила і оприлюднила результати аудиту Національної академії правових наук за 2021-2024 роки.
Аудиту підлягали як власне саме Національна академія правових наук, так і шість наукових установ, що перебувають у сфері відання Академії.
Мова йде про такі установи:
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук
Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук
Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки, і права Національної академії правових наук»
Що виявив аудит.
Аудит Рахункової палати виявив низку системних проблем в діяльності Національної академії правових наук та підпорядкованих їй установ.
Це, зокрема, відсутність належного фінансування наукової діяльності з боку держави, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення Академії та науково-дослідних інститутів, численні проблеми в управлінні Академією та хаос в сфері розпорядження її майном.
Апарат президії Академії правових наук та підвідомчі наукові установи забезпечені кадрами неповною мірою, зокрема, станом на 01.07.2024 рівень укомплектованості становить 70% (у т. ч. наукових працівників – 72%.).
Аналіз вікового складу наукових працівників наукових установ, що перебувають у віданні НАПрН України, засвідчив, що кількість наукових працівників передпенсійного та пенсійного віку значно перевищує кількість наукових працівників до 40 років.
Як наслідок, проблемним є питання взаємозамінності наукових кадрів.
Також є проблеми і у матеріальному забезпеченні – ступінь фізичного і морального зношення комп’ютерної техніки та обладнання НАПрН України та наукових установ становить від 80% до 100%.
Будівлі та приміщення як Академії наук, так і науково-дослідних інститутів потребують капітальних ремонтів.
Держава і Академія правових наук.
Однак чи не найбільша проблема полягає в тому, що фактично Академія існує сама для себе – держава здебільшого не зацікавлена у результатах її діяльності.
Хоча Академія та шість наукових установ, що перебувають у її віданні, як це й визначено нормативними актами, «працюють над удосконаленням механізмів правового регулювання суспільних відносин», «беруть участь у розробці й експертизі нормативно-правових актів», «забезпечують правову підтримку державним органам, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам судової влади та громадянам України, які постраждалим від військової агресії», до реальних результатів роботи Академії є питання.
За результатами фундаментальних наукових досліджень розроблено 41 проект нормативно-правових актів у 2021 році, 50 – у 2022 році, 60 – у 2023 році та 9 проєктів за І півріччя 2024 року.
Тематичні плани фундаментальних наукових досліджень наукових установ Академії правових наук на 2021–2023 роки виконані на 100%.
Тематика фундаментальних наукових досліджень у 2021–2024 роках формувалась НАПрН України самостійно, що хоча й передбачено її статусом самоврядної наукової організації, однак відсутність критеріїв визнання наукових досліджень і науково-технічних розробок такими, що відповідають пріоритетним тематичним напрямам, унеможливлює здійснення аналізу тематики наукових досліджень.
Також виявилося неможливим оцінити відповідність виділення та використання коштів на зазначені дослідження з Державного бюджету реальним пріоритетним потребам держави у наукових дослідженнях у галузі права.
При цьому участь Академії правових наук в реалізації державної правової політики здійснювалась в умовах відсутності дієвої координації та взаємодії Кабінету Міністрів України, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, МОН і наукових установ.
«Переважна більшість листів-відповідей державних органів та установ, яким надсилались законопроекти і науково-правові висновки, містить загальні формулювання про те, що документи розглядалися, були чи будуть враховані в роботі, або ж відповіді взагалі не надані», – зазначено у Звіті Рахункової палати.
Як наслідок такого стану речей, Рахункова палата дійшла висновку, що «за відсутності державного замовлення на наукові розробки у сфері права, механізмів практичного застосування результатів фундаментальних наукових досліджень втрачається зв’язок між державою і наукою».
З повним текстом результатів аудиту Національної академії правових наук можна ознайомитися нижче:
.Автор: В’ячеслав Хрипун