Як депутати обласних рад витрачають кошти депутатських фондів

Громадянська мережа ОПОРА вже декілька років поспіль досліджує тему розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток, які виділяються з держбюджету, та неодноразово писала про те, як народні депутати намагаються переобратися до парламенту за рахунок бюджетних коштів. У цьому матеріалі ми проаналізували, як відбувається розподіл субвенцій з обласних бюджетів та бюджету Києва на виконання місцевими депутатами доручень своїх виборців.

Що таке доручення виборців 

Стаття 17 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” передбачає, що виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб виборчого округу чи територіальної громади в цілому. Доручення виборців мають бути підтримані більшістю учасників зборів.

Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів. Рада аналізує доручення та приймає відповідні рішення щодо їх реалізації.

Доручення виборців враховуються при розробці планів і програм економічного та соціального розвитку відповідної території, місцевих економічних програм, складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань.

Депутат місцевої ради періодично інформує своїх виборців про результати розгляду радою та її виконавчими органами доручень виборців та особисту участь в організації їх виконання.

Якщо коротко, то виборці дають депутату на зустрічах доручення, а депутати мають їх виконувати і періодично про це звітувати.  За потреби, депутати можуть залучати на виконання цих доручень бюджетні кошти.

Як це працює

В одних областях виконання доручень виборців регулюється обласними програмами (Запорізька, Чернігівська і Житомирська обласні ради), підпрограмами (Полтавська і Івано-Франківська обласні ради) чи окремими рішеннями ради (Дніпропетровська і Сумська обласні ради), де закладена певна сума коштів у бюджеті на виконання доручень виборців (діють у 7 областях). В інших регіонах такі програми не діють.

За рахунок цих програм, як правило, кошти спрямовуються на надання матеріальної допомоги; будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів соціально-культурної сфери; зміцнення матеріально-технічної бази бюджетних установ та благоустрій територій. Ці кошти виділяються як субвенція з обласного бюджету для локальних бюджетів.

У Київській області діє програма, яка передбачає можливість надання депутатами лише матеріальної допомоги виборцям за рахунок коштів обласного бюджету.

Тепер про все детальніше

Розпочнемо із субвенцій.

Процедура їх розподілу в усіх випадках дуже схожа. Проте є певні відмінності.

Депутати звертаються з клопотанням до голови обласної ради з пропозиціями про спрямування коштів із зазначенням напряму їх використання. До поданих клопотань додаються звернення керівників органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, установ, закладів тощо, де вказується цільове призначення, отримувач і сума. Така процедура діє в Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Сумській та Чернігівський обласних радах.

В інших випадках, наприклад у Полтавській обласній раді, такі пропозиції подають районні адміністрації, виконавчі комітети органів місцевого самоврядування, головні розпорядники коштів обласного бюджету. Дані пропозиції мають бути погоджені з депутатами обласної ради.

Дещо інший підхід на Дніпропетровщині. Субвенція розподіляється пропорційно до загальної кількості депутатів або за поданням фракцій. Вона використовується за пропозиціями депутатів обласної ради. Депутат, закріплений за відповідним містом, районом чи ОТГ, визначає напрям використання коштів субвенції й надає погоджену депутатом та оформлену належним чином пропозицію з обов’язковим зазначенням кодів функціональної та економічної класифікації видатків відповідній місцевій раді.

Що відбувається далі

Апарат обласної ради здійснює узагальнення пропозицій. Після цього вони подаються до обласної державної адміністрації та до постійної комісії обласної ради з питань бюджету. Останні готують свої висновки та рекомендації. Вже на їх основі виконавчий апарат обласної ради готує проєкти рішень щодо змін до програми, а обласна державна адміністрація – проєкт рішення  для внесення відповідних змін до бюджету на поточний рік. За ухвалення відповідного рішення голосують депутати. Кошти з обласного бюджету спрямовуються в місцеві бюджети як субвенції.

Про які суми йдеться

Найбільше на виконання доручень виборців у 2019 році закладено в бюджеті Дніпропетровської області 90 мільйонів гривень, на другому місці – Полтавська область, де в бюджеті закладено 85 мільйонів, на третьому – Запорізька обласна рада, де в бюджеті на 2019 рік було закладено майже 59 мільйонів гривень.

Що стосується середнього розміру передбачених коштів на одного депутата, то тут у лідерах Полтавська область (трохи більше 1 мільйона гривень). На другому місці – Дніпропетровська область (750 тисяч грн), на третьому – Запорізька (майже 700 тисяч грн).

 

Про матеріальну допомогу

У Київській області діє обласна цільова програма “Турбота” на 2016-2020 роки. Ця програма передбачає надання депутатами обласної ради матеріальної допомоги для своїх виборців за рахунок коштів обласного бюджету. У цій програмі не передбачено коштів на виконання депутатами доручень виборців, лише на матеріальну допомогу. Загалом на виконання програми в обласному бюджеті було закладено трохи більше 99 мільйонів гривень, на 2019 рік – трохи більше 46 мільйонів гривень.

Надання матеріальної допомоги також передбачене всіма загаданими програмами, крім програми, яка діє в Запорізькій обласній раді.

При цьому в одних програмах не встановлена чітка сума щодо того, скільки коштів депутати можуть спрямувати на надання матеріальної допомоги виборцям, у інших – така сума чітко регламентована.

А як у Києві

У столиці також діє програма, яка регулює порядок виділення коштів на виконання доручень виборців. Її головна мета – вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016 – 2020 роки.

Загальний бюджет програми складає трохи більше 557 мільярдів гривень, у 2019 році в бюджеті Києва на її виконання було закладено 128 мільйонів гривень (трохи більше 1 мільйона гривень на одного депутата).

Перелік заходів, які можуть бути профінансовані за рахунок програми, широкий: від надання матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення до виконання ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на відновлення житлового фонду, благоустрою, покращення матеріально-технічної бази та стану приміщень бюджетних установ соціально-культурної сфери міста тощо.

Що стосується процедур

Головним розпорядником коштів є Київська міська рада. Одержувачі бюджетних коштів – це громадські та благодійні організації, благодійні фонди, що виконують функції громадських приймалень депутатів Київської міської ради.

Бюджетне фінансування отримують 120 громадських приймалень (одна громадська приймальня на кожного депутата Київської міської ради).

Виділення коштів на виконання функцій або надання послуг здійснюється на підставі звернень депутатів Київської міської ради до заступника міського голови – секретаря Київської міської ради.

До звернення додаються лист фізичної та/або юридичної особи на ім’я депутата Київської міської ради та документи, що детально обґрунтовують необхідність вирішення питання, а саме:

• напрями використання коштів;

• юридична особа, якій пропонується їх виділити (повна юридична назва);

• обсяг асигнувань;

• документація, яка затверджує необхідність проведення робіт чи надання послуг.

Матеріальна допомога надається через громадські приймальні за відомостями або через відділення зв’язку поштовими переказами на підставі заяви зацікавлених осіб.

Приклади піару

На сайті партії «ВОЛЯ» 9 січня 2019 року опублікований матеріал із заголовком «За сприяння депутата від «ВОЛІ» Олега Атаманюка у 2018 році з обласного бюджету на розвиток шкіл Косівщини спрямували близько 700 тисяч грн». Зокрема, у матеріалі йдеться про те, що за ці кошти Шешорська школа, що в Івано-Франківській області, отримала інтерактивну дошку та мультимедійний проектор, для Пістинської ЗОШ за кошти обласного бюджету мали придбати 7 комп’ютерів та ноутбук, а для Микитинецької ЗОШ встановили тренажерний майданчик та придбали спортивний інвентар.

У звіті депутата Сумської обласної ради Юрія Клименка за 2019 рік зазначено, що в минулому році за його сприяння, зокрема на прохання батьків школярів по вулиці Катерини Зеленко в минулому році встановили огорожу з метою недопущення переходу проїжджої частини в недозволеному місці. Що стосується звітів депутатів Київради, то у них також детально описана інформація щодо того, на які об’єкти були залучені кошти в рамках виконання доручень виборців.

На сайті інтернет-порталу “Бердичівський погляд” була оприлюднена інформація, що у 2018 році  депутат обласної ради фракції «Об’єднання «Самопоміч» Олег Пасічник спрямував 490 тисяч гривень на асфальтування вулиці Інтернаціоналістів, що у місті Бердичеві.

Розподіл субвенцій з державного бюджету vs субвенцій з обласного

У порівнянні з розподілом державних субвенцій на соціально-економічний розвиток, розподіл субвенцій з обласного бюджету має низку позитивних моментів:

1. Процедура розподілу коштів більш регламентована.

2. Кошти розподіляються пропорційно та рівномірно між усіма депутатами та відповідно округами, які представляють ці депутати.

Тепер щодо недоліків:

1. Розподіл субвенцій відбувається фактично в ручному режимі. На практиці не відомо, чи виборці дійсно дають своїм обласним депутатам доручення, як це передбачено в законодавстві про статус депутатів місцевих рад, чи на власний розсуд вирішують, на які об’єкти варто спрямувати кошти.

2. Відсутня вимога, що депутати для того, щоб залучити кошти на певний об’єкт, мають подати підтверджуючу інформацію, що кошти на даний об’єкт дійсно залучаються в рамках виконання доручень виборців.

3. Кошти, залучені на виконання доручень виборців, можуть використовуватися депутатами у своїх медійних та агітаційних цілях, щоб знову переобратися до відповідного органу місцевого самоврядування.

4. За рахунок коштів, які передбачені на виконання доручень виборців, окремим виборцям надається матеріальна допомога від імені депутата. Особливо це небезпечно напередодні та під час місцевих виборів, коли така практика може розглядатися як вид зловживання бюджетним адміністративним ресурсом або мати ознаки підкупу виборців.

Висновок

Незважаючи на те, що право на доручення виборців закріплене в законодавстві, від цього інструменту варто відмовлятися в майбутньому та поступово змінювати його практикою проведення публічних консультацій, які дають можливість громадськості та всім зацікавленим сторонам бути залученими до процесу формування місцевої політики та ухвалення рішень. Зокрема за допомогою публічних консультацій можна визначити, на які об’єкти місцевої інфраструктури потрібно спрямувати кошти та як їх можна покращити, щоб громада отримала від цього максимальну користь.

За коментарями звертайтесь: 

Анатолій Бондарчук, аналітик ОПОРИ

Андрій Савчук, аналітик даних ОПОРИ

info@opora.org.ua