Як Україні уникнути погіршення відносин зі США

Новообраний президент України отримав складну спадщину на американському напрямку.

Перший серйозний тест на цю тему міг відбутись, якби Рудольф Джуліані приїхав до Києва, щоб поговорити про продовження розслідування справ, які цікавлять Дональда Трампа. Візит був скасований з наступним аргументом: Зеленський оточений людьми, ворожими до Трампа (і навіть до США).

Тому нинішній пріоритет полягає в тому, щоб зрозуміти, як президент Зеленський повинен реагувати на нові вимоги Вашингтона, щоб вийти з цієї складної ситуації.

Продовжуючи рубрику “Нова Європа цікавиться”, Центр “Нова Європа” звернувся до американських експертів з питанням: Як президент Зеленський повинен діяти щодо відносин України з США з огляду на звинувачення пана Джуліані?

Деніел Трейсман, професор політології в Каліфорнійському університеті

Наразі адміністрація Трампа, здається, розглядає Україну насамперед як джерело чуток і скандалів, які можуть бути використані як знаряддя в політичних баталіях проти провідних демократів у Конгресі та кандидатів у президентській кампанії 2020 року.

Для належного реагування на це знадобляться дисципліна і уважність. Президент України повинен чітко заявити, що його правоохоронні органи розслідуватимуть будь-які конкретні докази, надані їм ФБР про злочини, вчинені в Україні американцями.

Висловивши це, він повинен відмовитися від подальшого обговорення чуток і намагатися переорієнтувати двосторонню розмову на питання, які є ключовими для України.

Президент повинен відмовитися від проведення важливих переговорів з неформальними представниками, такими як Джуліані, і наполягати на спілкуванні через офіційні канали на відповідному рівні (наприклад, міністр з міністром, президент з президентом). За можливості адміністрація повинна просто відмовлятися коментувати сенсаційні новини в США.

Девід Крамер, помічник Держсекретаря з питань демократії, прав людини і праці в адміністрації Джорджа Буша

Перші дії президента Зеленського щодо запиту Руді Джуліані, персонального адвоката президента Трампа, були цілком правильними. Він мав рацію, коли відхилив прохання Джуліані про зустріч, і він повинен зробити все можливе, щоб дистанціюватися від цього.

На жаль, Джуліані та інші намагаються вплутати нове керівництво України в американську внутрішню політику.

Під час нещодавнього візиту до Києва я зустрів багатьох українців, стурбованих можливим погіршенням відносин між Україною та США, якщо Джуліані продовжуватиме використовувати Україну як інструмент для майбутніх американських виборів.

Інтуїція правильно підказує Зеленському залишатися в стороні від цієї заплутаної ситуації. На жаль, Джуліані, з огляду на його статус адвоката президента Трампа, породжує сумніви щодо прихильності Америки до України, і одна людина, яка, напевно, цим задоволена – це Володимир Путін.

Метью Рожанскі, директор Інституту Кеннана

Президент Зеленський нині знаходиться у винятково зручній позиції, щоб налагоджувати стосунки не лише з противниками на кшталт Росії, але й з друзями на кшталт США та ЄС.

По-перше, він має потужний всенародний мандат, здобувши більшість на виборах майже у кожному регіоні країни і отримавши приблизно ¾ голосів в країні в цілому.

По-друге, він здійснив потужний старт на посаді, використавши свою інавгураційну промову, щоб підкреслити єдність усіх українців і необхідність показати відданість європейським цінностям у повсякденному житті, а не тільки через протести або виборчі скриньки.

Насамкінець, через дострокові парламентські вибори він створив можливість обрати новий шлях розвитку для країни, хоча ці вибори й тягнуть за собою ризик опору з боку груп інтересів, представлених у нинішній Раді.

Президент має провадити таку саму чітку та послідовну комунікацію із західними лідерами, а також зарекомендувати себе як політика, який не просто просить інших платити за вирішення проблем у своїй країні, а навпаки, докладе зусиль, щоб зробити її привабливим партнером для закордонних друзів та інвесторів. Як він сам зазначив, обіцянок та промов замало – доказ буде в результатах.

Пол Піллар, асоційований старший науковий співробітник Центру безпекових досліджень Джорджтаунського університету

Президент Зеленський повинен уникати будь-якої залученості у внутрішню політику США.

Це означає уникнення будь-яких стосунків з особистим адвокатом американського політичного діяча, який, за прикладом Руді Джуліані, намагається змусити Україну зробити щось таке, що поставить когось із політичних супротивників у США у незручне становище.

Російське втручання в американські вибори заслуговує на засудження і з осудом згадуватиметься навіть після того, як Дональд Трамп піде з посади. В інтересах України і дружніх українсько-американських відносин – не йти тим самим шляхом, що й Росія.

Мелінда Харінг, редактор блогу UkraineAlert в Атлантичній раді, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики

Президент Зеленський повинен ігнорувати помилкові звинувачення пана Джуліані і підтримувати тісні відносини зі Сполученими Штатами.

Незважаючи на сфабриковані та безпідставні інсинуації Джуліані, підтримка України у Вашингтоні залишається дуже сильною, особливо на Капітолійському пагорбі. Фахівці із зовнішньої політики та дипломати прагнуть співпрацювати з новим президентом та його командою.

Звинувачення пана Джуліані є безвідповідальними і не відображають офіційної позиції зовнішньої політики США. Націлений на вітчизняну аудиторію, пан Джуліані намагається замінити наратив російської змови на наратив української змови.

Пану Зеленському варто ігнорувати Джуліані, а приїхавши до Вашингтона, він повинен провести більшу частину свого часу на Капітолійському пагорбі.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Думки та позиції, викладені у цій публікації, є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду “Відродження” та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).

https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/4/7096884/