ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ — 2023

36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2023 рік, і тепер наша країна посідає 104 місце поміж 180 країн.

Так само 36 балів за результатами цьогорічного дослідження мають Алжир, Бразилія та Сербія. На один бал нас випереджають Албанія, Аргентина, білорусь, Гамбія, Ефіопія та Замбія — всі вони мають по 37 балів. А на бал менше, ніж Україна, — Боснія і Герцеговина, Домініканська Республіка, Єгипет, Непал, Панама, Сьєрра-Леоне та Таїланд.

Результати інших країн-кандидаток до ЄС такі: Грузія втратила 3 бали (53 бали, 49 місце), Чорногорія додала 1 бал (46 балів, 63 місце), Молдова додала 3 бали (42 бали, 76 місце), Північна Македонія додала 2 бали (42 бали, 76 місце), Албанія додала 1 бал  (37 балів, 98 місце), показники Сербії за рік не змінилися (36 балів, 104 місце), Боснія і Герцеговина додала 1 бал (35 балів, 108 місце). Найменше з усіх країн-кандидаток цьогоріч набрала Туреччина —  в її доробку стало менше на 2 бали (34 бали, 115 місце), і вона ж стала останньою з-поміж усіх претендентів на своє місце в ЄС.

З-поміж сусідів Україна ще більше випереджає росію — країна-терорист у 2023 році втратила 2 бали і з 26 балами посідає 141 місце у списку. Крім цього, продовжують знижуватися бали білорусі — вона цьогоріч теж втратила 2 бали, і хоч продовжує випереджати Україну, зберігається її тенденція до просідання в СРІ.

З-поміж західних сусідів показник Румунії залишився без змін (46 балів, 63 місце), тоді як Польща втратила ще 1 бал, але залишилася однією з лідерок за показниками СРІ серед близьких до нас країн — із 54 балами вона посідає 47 місце. Але тепер Польща ділить цю сходинку зі Словаччиною — за рік ця країна додала 1 пункт та теж набрала 54 бали. А Молдова, як і Україна, додала 3 бали та наздогнала Угорщину, бали якої не змінились, що дозволило їм розділити 76 місце із 42 балами.

Світові лідери та аутсайдери Індексу сприйняття корупції 2023 майже не змінилися. Очолює список Данія із 90 балами. За нею йдуть Фінляндія, яка набрала 87 балів, Нова Зеландія із 85 балами та Норвегія з 84 балами. Аутсайдери в цьогорічному дослідженні теж залишилися незмінними. Сомалі втратило 1 пункт і з 11 балами посідає останнє 180 місце. А до Південного Судану та Сирії, які набрали по 13 балів та посідають 177 сходинку, цьогоріч додалася Венесуела з такими ж показниками.

Що вплинуло на показник України у 2023 році?

Результати України, як і торік, обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2023 року.

У трьох із них (Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, Варіації демократії за 2023 рік) спостерігалося суттєве зростання показника України. Ще за одним (Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік) відбулося незначне зниження балів.

В інших чотирьох дослідженнях показники не змінилися: Звіт Freedom House про країни перехідного періоду (період дослідження – 2022 рік) — 35 балів, рейтинг ризиків країн організації Global Insight за 2022 рік — 35 балів, Індекс верховенства права відповідно до опитування експертів у лютому-червні 2023 року, укладений проєктом «Глобальна справедливість» — 33 бали, Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу «Економіст» за 2023 рік (станом на вересень 2023 року) — 20 балів.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 12 балів, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Тож можемо говорити, що корупційні скандали, свідками яких ми стали до січня 2023-го року включно, відобразились у цьому дослідженні. Тут варто нагадати, що за цим дослідженням втрачаються бали, якщо «посадовці, які порушують закон та вдаються до корупції, можуть робити це без жодного страху, юридичних наслідків або негативного висвітлення в медіа».

Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, за яким Україна додала 8 балів, проводилося у квітні-серпні 2023 року. Керівники бізнесу відповідали на запитання про поширеність потрапляння бюджетних коштів до окремих компаній чи осіб внаслідок корупції. Тож можемо зробити висновок, що піднятися у цьому дослідженні нам допомогло те, що, попри тривалу війну, більшість публічних закупівель, що здійснюються коштом бюджету, проводяться через тендерні процедури у системі Prozorro.

Над дослідженням Варіації демократії за 2023 рік, що проводилось протягом всього 2022 року, і за яким Україна додала 5 балів, працюють 4000 експертів з різних країн. До СРІ включаються показники корупції в публічному секторі, зокрема, у виконавчій, судовій та законодавчій владі.

Тож, на нашу думку, на кінцевому результаті позитивно відбився процес ухвалення Державної антикорупційної програми (ДАП) на основі прийнятої раніше Антикорупційної стратегії. Адже реалізація понад 75% запланованих у ДАП заходів припадає на виконавчу владу. А ще ДАП містить розділи про справедливий суд і забезпечення доброчесності політичних партій та виборчих кампаній (з закріпленням необхідності стандартів етичної поведінки народних депутатів).

Водночас Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік, за яким Україна втратила 2 бали, проходив з вересня 2022 по серпень 2023 року. Група PRS, розташована у Нью-Йорку, оцінює корупцію в межах політичної системи. В цьому дослідженні серед ризиків аналітики зазначають таємне фінансування партій. Відповідно, на цьому показнику не відобразилося відновлення звітування політичних партій для перевірки НАЗК, що після майже 4-річної перерви набрало чинності місяць тому.

Які антикорупційні кроки необхідні Україні, на думку її союзників

14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила історичне рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС. Але що треба зробити Україні для справді успішної євроінтеграції? І чого очікують від нас Європа та наші західні партнери?

Відповіді на ці питання можна знайти у таких важливих документах:

1. Звіт Єврокомісії про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2023 рік
2. Перелік пріоритетних реформ з Білого Дому
3. Останній звіт щодо виконання меморандуму України та МВФ.

Серед цих документів основу для нашої євроінтеграції складає перший — звіт Європейської Комісії (ЄК). Саме за виконанням його основних рекомендацій Єврорада у березні 2024 року буде приймати рішення про те, чи приймати переговорну рамку для фактичного змістовного початку перемовин про вступ до ЄС.

Тобто до моменту відкриття першого розділу перемовин про основоположні права Україна має завершити виконання попередніх семи вимог Єврокомісії. Їх наша країна отримала разом зі статусом кандидатки влітку 2022 року, а ще чотири нові рекомендації — у листопадовому звіті ЄК.

Наприклад, у звіті ЄК зазначала, що для забезпечення результативності та сталості зусиль з подолання корупції, Україні потрібно продовжувати ефективну діяльність з розслідувань, судових розглядів та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів.

Або, щоб впоратися з наростальним навантаженням на органи антикорупційної екосистеми, Єврокомісія радить збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Цікаво, що все це перегукується з переліком пріоритетних реформ від США, який так само охоплює ледь не всі антикорупційні проблеми в нашій країні.

І, звісно, структурні маяки вимог меморандуму з МВФ теж певною мірою сходяться із наведеними вище документами. Причому Україна та МВФ разом зазначають, що не допустять відступу від досягнутого прогресу в антикорупційній реформі, адже ці зусилля також сприятимуть зміцненню суспільної довіри та довіри донорів.

Але, що важливіше, — всі ці документи відображають не тільки запит міжнародних партнерів до української влади, а й потреби українського суспільства також! За результатами другої хвилі нашого соціологічного опитування наприкінці 2023 року, корупційні ризики зараз турбують 88% українців. Якраз найбільшою небезпекою у відновленні України населення бачить корупцію, причому одразу за двома параметрами: відсутність контролю та, як наслідок, розкрадання коштів (79%) та повернення корупційних схем (75%).

Пересічні громадяни можуть глибоко не розбиратись в особливостях посилення роботи антикорупційної екосистеми й визначенні необхідних рекомендацій, але вони цілком усвідомлюють вплив корупції на їхнє життя та важливість допомоги з боку міжнародних партнерів. І зараз можна побачити чітке розуміння українців, що продовження антикорупційних реформ потрібне не тільки Заходу, а й нам самим.

Рекомендації TI Ukraine на 2024 рік

Transparency International Ukraine пропонує 3 комплексні кроки, які допоможуть покращити рівень боротьби з корупцією та сприятимуть євроінтеграційним процесам України у 2024 році.

1. Підвищити ефективність боротьби з топкорупцією 

• Збільшити спроможність та провести об’єктивний конкурсний добір працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду.
• Розпочати реформу судово-експертної служби, щоб забезпечити своєчасний і непохитний доступ до судово-експертних знань під час розслідувань корупційних злочинів на високому рівні.
• Усунути суперечності в кримінальному законодавстві та забезпечити розгляд кримінальних справ у розумні строки.

2. Ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів та поплічників росії

• Змінити процедури відбору керівництва та провести незалежний аудит діяльності АРМА. Підвищити ефективність управління та реалізації активів.
• Вдосконалити конфіскаційні механізми та правову базу для повернення активів, узгодивши їх із міжнародними стандартами.
• Вдосконалити процеси блокування (про)російських активів (як санкції, що передує конфіскації) і запровадити криміналізацію обходу санкцій.

3. Розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України

Для ефективного використання коштів в умовах їх критичної нестачі необхідно забезпечити належну роботу Рахункової палати та Держаудитслужби:

• Розробити та ухвалити законопроєкт щодо реформування Рахункової палати та оновити процедуру відбору її керівництва та членів. До проведення реформи законодавства відбір і призначення на посади Рахункової палати потрібно зупинити.
• Змістити фокус моніторингів публічних закупівель Держаудитслужби з  постконтролю на превенцію. Проводити моніторинги й виявляти суттєві порушення необхідно до укладання договору, щоб запобігти збиткам та іншим негативним наслідкам.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2023 році

Дві третини країн отримали менше за 50 балів, а 80% світового населення мешкають у країнах з показником СРІ нижче за середньосвітовий. І це свідчить про серйозну міжнародну проблему з корупцією.

Як і в попередні роки, жодна країна у світі не набрала максимум у 100 балів. Лідером, як і торік, стала Данія з 90 балами, а останню сходинку посіло Сомалі з 11 балами.

Головною темою цьогорічного СРІ на глобальному рівні став зв’язок корупції та неналежного правосуддя. Бо коли хабарництво і політичне втручання проникають у сферу правосуддя, це може призвести до маніпулювання правовими процесами, вибіркового застосування закону і захисту порушників від відповідальності. А це своєю чергою приносить користь дуже невеликій кількості порушників, причому розраховуються за такі бонуси коштом загального блага.

Аби покласти край безкарності за корупцію, Transparency International рекомендує урядам надати судовим системам незалежність, ресурси та прозорість, необхідні для ефективного покарання за корупційні правопорушення та забезпечення системи стримувань і противаг.

Також експерти ТІ рекомендують призначати людей на державні посади з огляду на їхні заслуги, а не політичних переконань. А ще спонукають країни до покращення міжнародного співробітництва, яке допоможе виявляти та притягати до відповідальності за випадки транскордонної корупції.

Адже корупція та верховенство права тісно пов’язані між собою. Коли правосуддя можна купити або в нього можна політично втрутитися, закони перестають застосовуватися однаково до всіх та служать приватним інтересам, а не загальному благу. Такі закони не здатні стримувати зловживання владою, що на собі вже відчули чимало країн, а свого часу й Україна.

З огляду на всі згадані вище тези Transparency International зазначає, що контроль влади за судовими та правоохоронними органами заради збереження безкарності за топкорупцію може стати перешкодою для України на шляху до Європейського Союзу. Тож нашій країні треба продовжувати зусилля та максимально забезпечити невідворотність покарання за вже викриті та доведені корупційні злочини.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. 

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
•  CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.