Доки міряються рейтингами кандидати у президенти, в Україні де-факто відбувається і парламентська передвиборча кампанія. Деякі політичні партії враховують перспективу виборів до Верховної Ради, висуваючи кандидатів на посаду президента, інші цілеспрямовано і відкрито заявляють про свої наміри потрапити у парламент наступного скликання. Є й такі, що не говорять про свої наміри однозначно, але дії яких таки вкладаються у логіку саме парламентської передвиборчої кампанії. Практика виборів до Верховної Ради свідчить, що у 2019 році участь братимуть десятки політичних утворень. Серед них будуть ті, що нині мають найбільші депутатські фракції. Але будуть і такі, хто намагатиметься потрапити у Верховну Раду в новому форматі. Серед таких є 5 політичних партій, створених чи радикально оновлених вже після формування складу Верховної Ради у 2014 році. Їхню діяльність можна оцінювати як роботу з прицілом на парламентські вибори, їхні назви вже відомі виборцям. Радіо Свобода лишається тільки нагадати, хто і коли створив ці політичні сили, які наміри вони декларують, та хто може за ними стояти.
«За життя»
Таку назву політична сила отримала у липні 2016 року.
Тоді перейменували партію «Всеукраїнське об’єднання «Центр», зареєстровану ще у 1999 році. «Центр» брав участь у блоці партій «Народний рух України» на виборах 2002 року, та в об’єднанні «Опозиційний блок «Не так!» під час виборів 2006 року. 2007-го партія увійшла в блок «КУЧМА».
Нині партію очолює Вадим Рабінович.
У липні 2018 року до політсили «За життя» приєдналася партія «Український вибір» на чолі з Віктором Медведчуком. Пізніше Медведчука обрали головою політради.
У програмі партії «За життя» йдеться про необхідність збудувати соціалізм в Україні і стверджується, що «вибір партії – проукраїнська політика, позаблоковий статус, міжнародне партнерство!»
Але чільні діячі партії, починаючи з її голови Вадима Рабіновича, неодноразово виступали із заявами проросійського змісту. Віктор Медведчук водночас із повідомленням про приєднання, заявив, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».
У листопаді 2018-го лідер партії «За життя» Вадим Рабінович та співголова парламентської фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко підписали угоду про створення «Опозиційної платформи – За життя». В «Опоблоці» відгородилися від об’єднання і заявили, що це було приватним рішення Бойка.
Партія «За життя» має широку присутність на телеканалах «112-Україна» та NeswsOne. Також партію рекламують на зовнішніх носіях (білбордах, сітілайтах тощо)
ЗМІ переконують, що Юрій Бойко є соратником Сергія Львочкіна, колишнього голови Адміністрації президента Віктора Януковича.
«Наші»
Партія з’явилася у вересні 2018 року. Її очолив Євген Мураєв. Політична сила виникла невдовзі після того, як Мураєв полишив лави партії «За життя».
Представити програму партії «Наші» Євген Мураєв обіцяє пізніше:
«Дещо пізніше буде проведена презентація не людей в костюмах, а ідеї та її програмне наповнення. Нам не потрібна партія вождистського типу, їх і без того в Україні понад двісті штук. Люди мають об’єднуватися навколо ідеї»
У червні цього року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом висловлювання Мураєва, який назвав українського політв’язня та режисера Олега Сенцова «терористом».
Раніше Євген Мураєв називав бойові дії на сході «громадським конфліктом» і заявляв, що війна вигідна українській владі, як і анексія Криму Росією. Також він виступав проти декомунізації.
На початку листопада 2018 року в ефір вийшов новий інформаційний телеканал «Наш», власником якого є батько очільника партії «Наші» Володимир Мураєв.
Партія провела масштабну рекламну кампанію, переважно на зовнішніх носіях.
ЗМІ пов’язують Мураєвих з міським головою Харкова Генадієм Кернесом та народним депутатом з «опозиційного блоку» Михайлом Добкіним.
«Слуга народу»
Ця політична партія була зареєстрована у 2013 році під назвою «Партія рішучих змін». Зміна назви відбулася у грудні 2017-го.
Тоді ж головою політсили став Іван Баканов.
Між тим, Іван Баканов є також керівником ТОВ «95 квартал» і ТОВ «Студія Квартал-95». Зі «Студією Квартал-95» пов’язані ще низка чи то тих самих осіб, чи то повних тезок членів Вищої ради партії. Засновниками товариства «Студія Квартал-95» є Володимир Зеленський та його дружина Олена.
За звітом партії за другий квартал 2018 року, вона користується офісом на 4 квадратних метри в Києві (яку в користування надає спонсор), не має нерухомості, не володіє жодними коштами і не проводить жодних виплат.
Чи планує партія брати участь у виборах, і якщо так, то з якими ідеями та програмою, представники партії не говорять. Не робив однозначних заяв з цього приводу і Володимир Зеленський.
Про політичні погляди Зеленського зробити висновки наразі можна лише з його висловлювань на тему мови. Одне з останніх було таким:
«Не проблема говорити по-українськи. І це в жодному разі, і це найголовніше, не пов’язано з мовними питаннями, уподобаннями або любов’ю до чогось. Але, мені так здається, що це не принципові речі. Я знаю українську мову. Але я не мислю нею вільно. Я перекладаю. Так, я можу з вами розмовляти українською мовою, але проблема в тому, що я перекладаю. І це помітно – я роблю паузу. А я дуже поважаю українську мову!»
Володимир Зеленський неодноразово потрапляв під хвилю критики за свої неоднозначні жарти про Україну та становище, в якій опинилася країна.
Політологи та інші фахівці неодноразово наголошували, що виборці можуть мати хибне уявлення про політичні позиції Володимира Зеленського, оскільки подекуди роблять висновки з його ролей та виступів у гумористичних телевізійних шоу.
Чи не єдиним, що Володимир Зеленський говорив можливо серйозно про перспективи своєї участі у політиці, є фраза: «У мене є юридична освіта – і це плюс для мене. Але у мене немає політичного досвіду… І це жирний плюс!»
Наприкінці 2018 року на каналах медіахолдингу «1+1» та на білбордах з’явилася реклама третього сезону телесеріалу «Слуга народу».
Українські ЗМІ неодноразово заявляли, що за Володимиром Зеленським та партією «Слуга народу» стоїть власник телеканалу «1+1» Ігор Коломойський.
Соціалістична партія України
Партія існує з 1991 року. Її заснували колишні члени забороненої КПУ (КПРС). Лідером партії тоді став колишній керівник комуністичної більшості в Верховній Раді УРСР Олександр Мороз.
Політична сила має довгу історію в українській політиці.
Зокрема, соціалісти були активними учасниками Помаранчевої революції. Але після парламентських виборів 2006 року Олександр Мороз став головою Верховної Ради завдяки входженню СПУ у коаліцію з Комуністичною партією України та «Партією регіонів». Такий політичний союз викликав неоднозначну реакцію в лавах соціалістів та і серед виборців. Вибори 2006-го стали останніми, коли СПУ змогла потрапити у парламент.
У 2107 році Соціалістичну партію України очолив Ілля Ківа.
Ківа з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.
Зміна голови «Соцпартії» відбувалася зі скандалом та суперечками. З’являлися повідомлення про спробу захоплення партії Ківою та про його виключення з партійних лав. Але, зрештою, Міністерство юстиції зареєструвало документи, де головою СПУ зазначено Іллю Ківу.
З приходом Ківи на посаду голови, ідеологія партії зазнала змін – ключовою доктриною стало гасло: «Соціалізм буде просякнутий патріотизмом».
У СПУ тепер декларують відсутність ностальгії за СРСР, курс на Євроінтеграцію і вступ до НАТО.
У березні 2018 року партія провела з’їзд, де затвердила нову програму – «Сильна країна. Соціальна справедливість. Порядок і закон».
Серед іншого Ілля Ківа говрив:
«Ми говоримо про рівність і соціальну захищеність. Що говорив Господь? Допоможи ближньому! І це ми й проповідуємо. Соціалізм – це ще одна релігія. Чому я взагалі прийшов у політику? Тому, що морди, які протягом 20 років паразитують на моїй країні… Я від них стомився».
«Соціалістична партія України» рекламується переважно на білбордах.
ЗМІ рясніють твердженнями, що Ілля Ківа є підконтрольним міністрові внутрішніх справ України Арсену Авакову.
«Національний корпус»
Політична партія створена у жовтні 2016 року. Тоді відбулося об’єднання громадського руху «Чесні справи» і Громадської організації «Патріот України». До партії увійшли також активісти громадської організації Цивільний корпус «Азов» та члени українських ультрас-угруповань. Партійці називають себе націоналістами.
Лідером партії є Андрій Білецький.
«Національний корпус» декларує прибічність до таких шляхів розвитку міжнародних відносин України: орієнтація на співробітництво з країнами Балто-Чорноморської осі та створення міждержавного об’єднання, альтернативного як Митному союзу, так і ЄС.
Партія нині активно розбудовує регіональні осередки та опікується створенням дитячих таборів. Крім того «Національний корпус» має молодіжне крило – «Юнацький корпус «Джура».
Партійці та їхній лідер регулярно беруть участь у заходах, пов’язаних із підтримкою ветеранів бойових дій на Донбасі та загиблих у цій війні українських вояків.
Андрій Білецький, серед іншого, заявляв, що домовився з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом про створення Міністерства ветеранів.
«Гройсман пообіцяв, що врешті-решт наступного тижня буде реформована, запрацює і буде піднятий її статус серед органів виконавчої влади Служба у справах ветеранів АТО. Це перший крок, тому що на базі цієї служби багато в чому буде створене міністерство. Це перший крок до створення міністерства».
Члени «Національного корпусу» та учасники спорідненого з партією парамілітарного утворення «Національні дружини» регулярно беруть участь в акціях протесту. Здебільшого це акції спрямовані проти рішень Кабінету міністрів України, проти дій українських силових структур чи їхніх очільників, пов’язані із питаннями землі та забудови у Києві, а також ті, що заперечують розширення прав представників ЛГБТ-спільноти.
Під час акцій протесту представники «Національного корпусу» та «Національних дружин» неодноразово потрапляли у сутички з поліцією. Завдяки таким сутичкам «Національний корпус» ставав «героєм» найбільш поширюваних новин, зокрема, на найбільших телеканалах країни.
ЗМІ також пов’язують політичну партію «Національний корпус» із міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим.
https://www.radiosvoboda.org/a/29602916.html