Не лише зарплатою: Як зупинити трудову міграцію з України

19.08.2019 •In Люстрацiя та Антикорупцiя Чернігівщина, Новини

Масовий від’їзд українців з країни у пошуках кращого життя за кордоном вже став причиною гострого дефіциту робочої сили у всіх сферах діяльності в Україні. Люди їдуть, незважаючи на те, що робота за кордоном не завжди відповідає їх очікуванням. Людьми рухає не тільки бажання заробити, але перш за все, отримати доступ до якісного рівня життя, зазначають експерти. За їх словами, щоб утримати українців вдома, в країні необхідно створювати не тільки матеріальні стимули, але і забезпечувати базові потреби людей в безпеці, якісній медицині, освіті, пенсійному забезпеченні та професійній реалізації. Без цього досягти задекларованих президентом України Володимиром Зеленським темпів зростання української економіки не вдасться. Більш того, якщо зупинити відтік робочої сили не вдасться, українська економіка звалиться.

На шляху до прірви

Про те, що в Україні у всіх сферах відчувається гострий дефіцит робочої сили, повідомив Нацбанк у липневому інфляційному звіті. Найгірше йдуть справи в будівельному секторі та промисловості, говориться в цьому документі. При цьому, за даними Міністерства праці і соціальної політики Польщі, у 2018 році саме в цих видах діяльності була зайнята більша частина українських трудових мігрантів.

“Трудовий ресурс в Україні вже скоротився до приблизно 15 млн осіб проти 18 млн в 2012-2013 рр. Виною цьому не тільки міграція, але і погана демографічна ситуація в країні. В Україні терміново необхідно збільшити трудовий ресурс не менше, ніж на 10%”, – сказав 112.ua радник президента України Олег Устенко. Він підкреслив, що більш точний прогноз можна буде зробити тільки після перепису населення.

 За словами Устенка, Україна продовжує втрачати трудові ресурси, що несе серйозні ризики і загрози для країни. “Якщо нинішні темпи відтоку людського ресурсу збережуться, то виконання амбітної задачі, поставленої президентом з різкого нарощування темпів економічного зростання, виявиться нездійсненним”, – каже радник президента України. Як відомо, на бізнес-форумі в Туреччині Володимир Зеленський пообіцяв, що економіка України буде зростати по 5-7% в рік.
Трудова міграція – одна з головних загроз амбітної мети президента і його команди. За словами Олега Устенка, подальше погіршення ситуації несе серйозні загрози для всієї системи соціального забезпечення в країні і пенсійного забезпечення, зокрема: “Якщо темпи відтоку робочої сили з країни будуть зберігатися на тому рівні, який ми спостерігаємо з 2014 року, то в 2025 році вона буквально обрушиться, і країна не зможе виконувати свої соціальні зобов’язання. Не виключено, що Україні доведеться переходити на грузинську модель призначення однакових пенсій, абсолютно повністю не враховуючи при цьому ні робочий стаж, ні рівень доходів. Або – що ще гірше – треба буде переходити до практики деяких середньоазіатських країн, в яких взагалі не платять пенсії, а утримання людей похилого віку є обов’язком їхніх родичів. В перспективі відтік робочої сили може стати фактором зниження довіри до країни з боку інвесторів. Ця недовіра буде конвертована в падіння темпів житлового будівництва, аж до згортання сегментів виробництва товарів для тривалого користування”.
 Устенко підкреслив, що у президента Володимира Зеленського є глибоке розуміння проблеми трудової міграції і бачення її вирішення.

Що потрібно зробити, щоб зупинити трудову міграцію?

Безумовно, головним у подоланні явища трудової міграції та її наслідків є фактор економічного зростання, сходяться на думці експерти. Але в той же час важливою складовою мотивації українців залишатися вдома і працювати на розвиток економіки своєї країни є задоволення не тільки матеріальних, але й інших базових потреб.

“Як потужний чинник, який міг би мотивувати українців віддавати перевагу роботі в Україні, я б виділив, насамперед, безпеку, яку повинні забезпечувати правоохоронні органи. Мені, як лікарю-психотерапевту дуже часто доводиться чути від своїх пацієнтів, що вони не відчувають себе захищеними в Україні. Це відбувається на тлі розгулу злочинності, про прояви якої люди чують зі ЗМІ, і відсутність відчуття сильної і готової захистити поліції. Багато мені говорять, що по-справжньому бояться виходити з дому, особливо у вечірній час. Регулярні повідомлення про мінування тільки підвищують градус страху – люди побоюються, що загроза може торкнутися їх або близьких. Серед факторів стресу – п’яні водії на дорогах, в тому числі і водії в нелегальних таксі, які не несуть ніякої відповідальності за життя і здоров’я пасажирів, які мають усі можливості робити з ними все, що завгодно і залишатися безкарними”, – сказав 112.ua лікар-психотерапевт Олексій Шевцов.

 За його словами, в європейських країнах людей приваблює набагато більш високий рівень безпеки, культури. Є очікування, що там їх праця буде цінуватися вище, ніж в Україні. “Залучає і більш високий рівень медицини в ЄС. Фактор незадоволеності рівнем медичного обслуговування в Україні – один з тих, що чинять серйозний вплив на бажання людей виїхати”, – сказав Шевцов.
 Крім інших факторів – важливим для людей є чистота на вулицях міст: відсутність сміття та людей у стані алкогольного сп’яніння на вулицях, на станціях метро, біля під’їздів, у яких люди живуть з сім’єю. Цього явища, тим більше в таких масштабах, звичайно ж немає в Європі, сказав експерт. “Мотивацією для людей залишатися в Україні може служити створення умов для їх дітей: українці не стали б так масово виїжджати в пошуках кращих можливостей, якщо б мали можливість влаштувати дитину в хороший садок, у школу з гідними умовами для розвитку. В країні потрібно створити умови для професійної реалізації: за кордон виїжджають танцюристи, музиканти, художники, вчені, які не знайшли гідного застосування своїм здібностям в Україні. Там вони отримують можливість для розвитку, яких не мали в рідній країні”, – підкреслив Шевцов.

“Нарівні з цим важливе створення умов, які допомогли б поліпшити демографічну ситуацію в країні. Зокрема, це збільшення виплат на дітей, гідний розмір виплат жінкам, які перебувають у декретній відпустці, пільги щодо медичного обслуговування, створення можливостей влаштувати дитину в хороший дитсадок”, – сказав Олег Устенко.

За кордоном життя не завжди цукор

Незважаючи на те, що якість життя, до якого прагнуть українці за кордоном, набагато вища, українські трудові мігранти далеко не завжди можуть нею скористатись. В очах польських роботодавців українці стоять на нижчому щаблі, ніж поляки. Часто їм пропонують меншу оплату праці. Це відбувається тому, що польські працедавці обґрунтовано вважають, що українським трудовим мігрантам, які не мають грошей, нема куди діватися і у них немає можливостей захистити свої права, – сказав 112.ua голова профспілки “Трудова солідарність” Віталій Махинько (профспілка захищає права трудових мігрантів у Польщі, де працює найбільше українців з тих, хто виїхав на заробітки).

“Часто в Польщі з українцями укладають так звані “сміттєві” договори. Практично всі вони дають величезну владу над людиною роботодавцю і не містять опису прав працівника-мігранта. Наприклад, може бути передбачений штраф, якщо людина не відпрацює весь строк, про який домовилася з наймачем. Не підписувати договір українці просто не можуть: їх ставлять в умови, коли вони змушені або поставити свій підпис і прийняти умови роботодавця, або ж, витративши чималу суму на переїзд, повертатися додому. Трудова інспекція у Польщі зовсім не горить бажанням захищати українських мігрантів: чимало випадків, коли роботодавці не виплачують їм винагороду за роботу в години, що перевищують норму, на вихідних. При цьому поскаржитися українцям нікуди. Адже згідно сміттєвим договорам, працівник у законодавчому полі зовсім не працівник”, – зазначає Махинько. За його словами, для простого українця можливостей відстояти свої права у Польщі практично немає. Дуже часто трудові мігранти, залишившись без грошей і не маючи фінансової подушки, щоб якийсь час знаходиться в чужій країні, кидають все і просто тікають додому в Україну. У них немає кількох років на очікування результатів розгляду їх скарг у польські органи, які працюють, як правило, неймовірно повільно.

 Голова профспілки зазначив, що за його спостереженнями, найбільше порушень прав працівників у Польщі в сфері будівництва та вантажоперевезень.

Нарівні з такими порушеннями, як штраф за передчасне звільнення або відмова роботодавця платити за позаурочні години, у Польщі мали місце і зовсім кричущі факти порушення прав українських трудових мігрантів. Чималого резонансу наробила історія з українським мігрантом, який відчув нездужання. Його роботодавець не надала йому допомогу, а доручила вивезти в ліс, де чоловік помер. “Такий трагічний випадок з летальним результатом поки був тільки один, але чимало випадків, коли працівник отримав травму, зламав руку або ногу, і польський роботодавець його просто викидає на вулицю. Звичайно ж, найчастіше подібне відбувається з нелегальними мігрантами. У нас було звернення від чоловіка, якого за дорученням роботодавця українці, які працювали разом з ним, вивезли на автобусну зупинку і залишили там з поламаною ногою”, – сказав Махинько.

Раніше в матеріалі “Ти не людина, ти тінь”: Як дурять українських заробітчан за кордоном” Махинько вказував, що одне з найпоширеніших порушень – це коли в більшості випадків польські роботодавці не виплачують людині останню зарплату: “Працівник повертається в Україну, до прикладу, 3 вересня, і йому кажуть, що 15 вересня йому вишлють гроші, але насправді нічого не відбувається. Якщо пощастить і на підприємство нагряне перевірка за його скаргою, роботодавець розводить руками і каже, мовляв, гроші ось, нехай приїжджає і забирає. А у людини, наприклад, закінчилася віза або він з біометричною паспортом приїздив на 90 днів (по закону повинен перебувати в Україні мінімум 90 днів). А от коли через три місяці він навіть і повернеться, з ним ніхто не стане розмовляти і грошей не повернуть. А гроші на дорогу будуть витрачені”.

“Нещодавно ми працювали зі зверненням від співробітника, який потрапив у фірму, яка займається перевезеннями. Її заснували у Польщі хлопці зі Львова. Вони наймають на роботу водіїв з України. При цьому випадків, коли через пару місяців роботи найняті ними працівники не отримують зарплату, десятки. Чооловік, який звертався до нас у профспілку, у зв’язку з цим потрапив в неприємну історію: у Швейцарії він не мав можливості навіть заправити службову машину, на якій виконував рейс. Він був змушений заправляти автомобіль за власні кошти”, – розповів голова профспілки “Трудова солідарність”.

 Особливо несолодко доводиться мігрантам, які зайняті в сільському господарстві в Польщі. “Члени нашої профспілки на таких роботах не зайняті, і ми нікому не радимо. У більшості випадків людям доводиться жити в селах в жахливих умовах. Часто їх селять в бараки, де на десятки людей один душ, туалет – вигрібна яма на вулиці. До того ж, наприклад, на зборі полуниці кілька днів заробляєш добре, потім починаються дощі, і ти сидиш ні з чим, проїдаєш вже зароблені гроші”, – розповідав Махинько.

Щоб працевлаштуватися в тих країнах Європи, де оплата праці і рівень життя вищий, ніж у Польщі, потрібні освіта та англійська мова. Цим можуть похвалитися далеко не всі заробітчани. З цієї причини їх доля – безправне життя як нелегала. “Але якщо ти нелегал, ти не людина, ти всього лише тінь серед людей і повинен залишатися тінню. Ти ніяк не захищений, не можеш звернутися в поліцію, розраховувати на медичну допомогу. Був випадок, коли українець, який працював нелегально, зламав ногу. Йому не допомогли ні в одному лікувальному закладі Норвегії, тому що у нього не було страховки. Всі відмовили. Довелося самому, за допомогою знайомої медсестри, теж, до речі, українки, накладати собі шину”, – розповідав 112.ua експерт з питань трудової міграції в Норвегію Денис Вороненков.

В інших країнах, в які виїжджають трудові мігранти з України, ситуація з захистом їх прав ще гірша, ніж в Європі. “Помітних поліпшень у ситуації з захистом прав українських трудових мігрантів за кордоном за останній рік не відбулося. Особливо гостро це відчувається в країнах Африки, Близького Сходу, де, як і раніше, велика ймовірність стати жертвою торгівлі людьми, що особливо актуально щодо жінок”, – сказав 112.ua юрист центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини адвокат Євген Чекарьов.

У той же час в Росії у мігрантів з України є шанси стати жертвою злочинців або каральної машини правоохоронних органів. Правда, можливий і простий “развод”. Раніше Євген Чекарьов розповів про схему, жертви якої, виїхавши з України за заробітками, на багато років опинилися за гратами російських в’язниць.

 Схема полягала в тому, що людям пропонували працевлаштуватися на посаду кур’єра. Тим, хто погодився працювати, давали гроші, щоб вони могли поїхати в Москву, а там їм давали завдання зняти квартиру у російському місті – це міг бути Краснодар, Смоленськ, Архангельськ, міста Сибіру. Після цього люди починали отримувати завдання доставити товар в якусь точку. Через деякий час люди розуміли, що насправді перевозять наркотики (курильні суміші). Вони дзвонили роботодавцю і говорили, що відмовляються їх поширювати. Ці суміші заборонені як на території України, так і в РФ. Після дзвінка протягом доби людей знаходила поліція, знаходили у них наркотики і вони опинялися в СІЗО. У РФ передбачено покарання за таку діяльність від 4 до 20 років позбавлення волі. Українці отримали реальні терміни від 3,5 років до 20. Багато з них сидять. Російські судді не беруть до уваги їхні аргументи про те, що їх завербували та вони практично стали жертвами торгівлі людьми. Гельсінський союз з прав людини займається переведенням людей у місця позбавлення волі в Україні, вже переведено близько 30 осіб. У той же час на відміну вироку вони розраховувати не можуть. Швидше за все українська влада небезпідставно побоюється, що якщо українські суди почнуть скасовувати їм вироки, російська влада відмовиться передавати інших ув’язнених, які відбувають термін в РФ за аналогічними вироками.

Всього від схеми постраждали близько 2 тисяч осіб. “Останнім часом на цю схему стали потрапляти люди, які проживають на підконтрольних територіях у Східній Україні. Туди, судячи з усього, перебралися вербувальники, які діяли до цього на підконтрольній території”, – розповів Чекарьов. На підконтрольній території проти вербувальників було порушено кримінальну справу.

Не тільки зупиняти, але і запрошувати нових громадян

Для усунення шкоди, завданої українській економіці масовою трудовою міграцією, потрібно не тільки створювати стимули, за допомогою яких люди були б мотивовані працювати в країні, а також залучати робочу силу з інших країн, кажуть експерти.

“Нарівні із створенням мотивуючих умов всередині країни для подолання явища трудової міграції Україна має активно залучати іноземців в країну. І в цьому плані рішення президента Зеленського полегшити процедуру отримання паспортів іноземцям мають ще й економічну ретрансляцію. Якщо кількість незадоволених внутрішньою політикою в РФ буде високою, то цілком резонно можна було б припустити, що, як мінімум, частина з цілком може поповнити наші трудові резерви”, – сказав Устенко.

 Поки для залучення робочої сили з інших країн залишається тільки невдоволення політикою: матеріальної мотивації Україна запропонувати новим громадянам поки не може. До останнього часу ВВП на душу населення, навіть за паритетом купівельної спроможності, в Україні був в рази меншим, ніж навіть у Росії та Білорусі, констатував Устенко.

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua