Взимку 2020 року пандемія COVID-19 сколихнула весь світ, весною вона дійшла і до України. Слово “коронавірус” стало чи не найпопулярнішим в побуті. Для швидкого реагування на глобальні виклики, що постають перед українським суспільством, у квітні 2020 року уряд створив, на його думку, дієвий фінансово-управлінський інструмент, який мав би швидко та ефективно спрямовувати кошти на першочергові потреби в боротьбі з поширенням вірусу – Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
За інформацією Міністерства фінансів, “Фонд боротьби з COVID-19 – тимчасова бюджетна програма, кошти якої спрямовуються насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров’я та соціальних видатків, безпосередньо пов’язаних із епідемією COVID-19, і діятиме, доки цього вимагатиме надзвичайна ситуація, але не довше 31 грудня 2020 року”.
Отже, першочерговою метою Фонду було забезпечення грошима медичної та соціальної сфери, які очікувано стали найбільш вразливими протягом минулого року.
На початку 2021 року є очевидним, що велика частина бюджетних коштів з Фонду витрачена аж ніяк не за першочерговим призначенням. Саме тому важливо зафіксувати, що саме пішло не так. І чому уряд не має припускатись подібних помилок у разі створення екстрених фондів у майбутньому.
На початку Фонд боротьби з COVID-19 склав 64,67 млрд гривень, які були розподілені через секвестр і зміни до державного бюджету. Зокрема, скорочення видатків на культуру, зменшення бюджету Мінінфраструктури, Мінекономіки, а також зростання дефіциту державного бюджету.
У липні Кабмін збільшив Фонд на 2,6 млрд гривень за рахунок бюджетної програми “Обслуговування державного боргу”. У грудні Фонд знову збільшили на 6,1 млрд гривень за рахунок перерозподілу видатків інших бюджетних програм. Крім цього, у листопаді до Фонду додали 8,9 млрд гривень за спеціальним фондом державного бюджету. Це означає, що остаточна сума Фонду боротьби з COVID-19 склала 80,9 млрд гривень.
Важливим фактом є те, що на кінець року частина коштів Фонду боротьби з COVID-19 за спеціальним фондом державного бюджету, а саме 2,5 млрд гривень, не була розподілена. За ефективного використання ці гроші можна було б спрямувати на закупівлю додаткових засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), наприклад, для шкіл, які з першого вересня стали осередками скупчення вчителів та дітей. Адже Міносвіти у вересні просило з Фонду 3 млрд гривень на ці потреби. Щоправда цей запит так і не був задоволений урядом.
Розподіл Фонду відбувався досить швидко, чого не можна сказати про витрачання грошей за призначенням.
Однією з найрезонансніших новин щодо Фонду боротьби з COVID-19 було виділення у липні 2020 року 35 млрд гривень на будівництво доріг – на той час фактично половини Фонду. Трохи згодом уряд перерозподілив частину цих коштів, зокрема, на медицину, залишивши Укравтодору 26,2 млрд гривень. З яких останній на кінець року витратив 25,7 млрд (98,3%). Понад 450 млн гривень так і не використали на дороги чи будь-які інші потреби.
Ще один резонансний кейс – виділення Міністерству внутрішніх справ на доплати поліцейським, нацгвардійцям та апарату МВС 2,7 млрд гривень, а згодом ще 1,9 млрд. Загалом на доплати поліцейським, військовослужбовцям нацгвардії та ДПСУ було виділено майже 4,6 млрд.
Також МВС виділили 193,3 млн на доплати медичним працівникам у закладах охорони здоров’я МВС, ще 28 млн МВС виділили на облаштування мобільного госпіталю ДСНС. З 4,7 млрд гривень відомство не витратило лише 6 млн гривень, показавши найбільшу результативність з витрачання бюджетних коштів.
Під час аналізу ефективності витрат різними міністерствами навіть виник такий жарт, що краще б замість МОЗ кошти на оснащення лікарень отримало МВС – тоді б гроші точно були витрачені вчасно.
Міністерству економіки з Фонду боротьби з COVID-19 виділили 10,7 млрд гривень на фінансову допомогу Фонду соціального страхування на випадок безробіття, з яких на кінець року вдалось витратити 8,8 млрд, або 82,1% від загальної суми.
Міністерству соціальної політики було виділено 11,8 млрд гривень. Зокрема, на допомогу дітям підприємців – 1,4 млрд грн, фінансову допомогу Фонду соціального страхування, зокрема на виплату лікарняних – 2,1 млрд грн.
Також Мінсоцполітики виділили в загальній сумі 8,3 млрд гривень на матеріальну допомогу особам, які можуть втратити доходи в разі заборони сфери діяльності, так звані “8 тисяч від Зеленського”. За цим напрямом Мінсоцполітики використало всього 3,6 млрд гривень (43%), відповідно 4,7 млрд залишилися невикористаними. Якби політика уряду щодо карантинних обмежень для малого і середнього бізнесу була зважена, залишки коштів могли б піти на інший важливий напрям, як наприклад, дофінансування місцевих бюджетів для боротьбі з COVID-19, або для закупівлі засобів індивідуального захисту для шкіл.
1,7 млрд гривень дали Мінрегіону на будівництво та ремонт приймальних відділень опорних лікарень, з яких воно витратило 82,2%.
777,8 млн виділили Міністерству культури. Нагадаємо, що воно одне з тих, у кого забрали найбільше коштів під час секвестру державного бюджету. З цих коштів Мінкульт встигло освоїти 680,5 млн (87%).
З Фонду боротьби з COVID-19 також виділили 475,8 млн гривень Мінмолодьспорту на відновлення видатків у сфері фізичної культури і спорту, з яких воно витратило 409,6 млн (86%).
Мін’юст отримав з COVID-фонду 126,7 млн гривень. 103 млн було виділено на не зовсім властиві для Фонду боротьби з COVID-19 видатки, а саме на погашення заборгованості уряду перед іноземними компаніями. 22,6 млн гривень було виділено на запобігання COVID-19 в установах ДКВС. Плюс 1,1 млн на ЗІЗ та дезінфекційні засоби для навчальних закладів ДКВС, а також на обладнання для дистанційного навчання. Станом на кінець року Мін’юст витратив 123,8 млн гривень (98%).
Невеликі суми виділяли МОН, Державному управлінню справами та Фонду держмайна, з яких перші два витратили майже по 100% коштів, а ФДМУ – всього 30% з 48,4 мільйона гривень на часткове відновлення видатків у сфері приватизації держмайна.
Станом на кінець року з Фонду боротьби з COVID-19 вдалось здійснити касових видатків на 66,5 млрд гривень, що складає 82,2% від загальної суми Фонду. Як вже зазначалося на кінець року залишились взагалі нерозподіленими 2,5 млрд гривень.
Під час розподілу Фонду боротьби з COVID-19 увагу громадськості привертали не тільки невластиві витрати на дороги або на доплату поліції, але і не менш неочікувані запити органів на кошти.
Зокрема, ще в липні 2020 року омбудсмен з прав людини попросила 14,5 млн гривень на капітальний ремонт адміністративної будівлі секретаріату та інші потреби. З яких, 3,5 млн гривень – на створення вебсайту.
140 млн гривень з Фонду боротьби з COVID-19 у вересні просило Міненерго на відновлення видатків для будівництва Новокостянтинівської уранової шахти в Кіровоградській області.
Мільйон гривень з COVID-фонду просив Верховний суд на компенсації раніше здійснених видатків на закупівлю масок, засобів гігієни, антисептиків та дезінфекцію приміщень.
Вже наприкінці року 83,7 млн гривень просила виділити з Фонду боротьби з COVID-19 Державна судова адміністрація для забезпечення працівників ЗІЗ та подібним.
Не задовільнив уряд не тільки вищеперераховані прохання, проте і цілком релевантні запити з регіонів на боротьбу з пандемією.
Усю інформацію щодо незадоволенних запитів до COVID-фонду можна переглянути в інфографіці.
Протягом року багато громадських активістів та пацієнтських організацій привертали увагу уряду на необхідність виділення більшої кількості грошей з Фонду боротьби з COVID-19 саме на медичні напрямки боротьби з пандемією, адже це і була одна з першочергових цілей створення цього фонду.
На кінець року з COVID-фонду Міністерству охорони здоров’я виділили 20,5 млрд гривень за загальним Фондом та 1,4 млрд гривень на закупівлю вакцини за спеціальним фондом державного бюджету.
100% коштів було витрачено лише за одним напрямом – “Обладнання для приймальних відділень опорних лікарень”, а саме 2,3 млрд гривень.
95,8% – з 5,5 млрд було витрачено на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам.
97,3% з 1,05 млрд гривень було витрачено на субвенцію для забезпечення опорних медзакладів рентгенсистемами та апаратами УЗД, а 96,8% – з 1,47 млрд місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем.
За напрямом “Медичні послуги за програмою державних гарантій медичного обслуговування” станом на кінець року було витрачено 3,9 млрд гривень з 5,26 млда, що становить 74,1%. Цей кейс є одним з показових, наскільки ефективно МОЗ витрачає виділені йому кошти. Адже за цією бюджетною програмою залишились не витраченими майже 1,4 млрд гривень, хоча кошти були виділені 25 листопада, що давало міністерству достатньо часу для організації оплат за цільовим призначенням.
Ще одним випадком, що привернув увагу громадськості, була закупівля дефіцитних у вітчизняних лікарнях апаратів штучної вентиляції легенів. Кошти на їх закупівлю МОЗ отримало у квітні. Проте на кінець року, цілих 16 млн гривень із виділених ста мільйонів на апарати ШВЛ залишились невикористаними. Не в останню чергу через численні спроби міністерства перебрати на себе функцію проведення тендерів від власного державного підприємства “Медичні закупівлі”.
1,4 млрд гривень на закупівлю вакцин зі спецфонду державного бюджету у 2020 році МОЗ також не використало. Ці кошти будуть витрачатись вже у новому році.
У контексті ефективності освоєння коштів Міністерством охорони здоров’я також доцільно було переглянути, як саме міністерство їх витрачає не тільки з COVID-фонду, але також і за іншими бюджетними програмами, не враховуючи видатки НСЗУ, та загальнодержавні видатки і кредитування.
Згідно з інформацією щодо виконання державного юджету, наданою Державною казначейською службою на запит StateWatch, станом на 1 січня 2021 року МОЗ витратило 88% із запланованих коштів за загальним та за спеціальним фондом державного бюджету (зокрема з Фонду боротьби з COVID-19), а саме 199,4 млрд з 225,5 запланованих. Відповідно, нереалізованими залишились 26 млрд гривень, що близько третини від остаточної суми Фонду боротьби з COVID-19.
З огляду на досвід розподілу та використання коштів з Фонду боротьби з COVID-19, а також хаотичність запитів на виділення коштів, для уряду буде вигідно не створювати у майбутньому подібних Фондів, які не містять чітких показників та індикаторів, за якими можна було б перевірити ефективність витрачання коштів.
У рамках боротьби з пандемією коронавірусу у 2021 році доцільним є розробка нових або розширення наявних бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, визначивши мету та показники ефективності, моніторинг яких дасть змогу проаналізувати, чи досягнуто поставлену мету.
У 2021 році уряд поки що не передбачив створення подібного Фонду, можливо, частково визнавши його неефективність та проблемність. Натомість гроші на боротьбу з COVID-19 будуть витрачатись в рамках чинних бюджетних програм.
Задля забезпечення ефективності та прозорості використання цих коштів, Кабінет міністрів Україні має звітувати про касові видатки у боротьбі з пандемією, за прикладом веб-сайту Міністерства фінансів, де публікуються витрати за конкретними бюджетними програмами. В рамках звітування також варто додати виконання конкретних індикаторів на певний часовий проміжок, для ілюстрування виконання показників бюджетних програм протягом бюджетного року.
Міністерствам та іншим розпорядникам бюджетних коштів на боротьбу з пандемією варто пришвидшити внутрішні бюрократичні процедури із погодження закупівель у рамках боротьби з пандемією, задля уникнення кейсів, подібних до закупівлі апаратів штучної вентиляції легенів.
У рамках використання коштів на боротьбу з пандемією розпорядники на своїх вебсайтах також можуть деталізовано звітувати про видатки на протидію епідемії.
Для забезпечення прозорості використання коштів Рахункова палата та Державна аудиторська служба мають проводити аудити використання коштів проти COVID на національному та регіональному рівнях та активно звітувати про їхні результати суспільству.
Аналітична стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Громадський контроль над бюджетними витратами державного Фонду боротьби з COVID-19 в Україні”