Сьогодні багато дискусій про ефективність антикорупційної політики на національному рівні. Час від часу ЗМІ повідомляють про гучні затримання та провадження проведені в рамках діяльності НАБУ чи прокуратури. Але, давайте подивимось, які наслідки нової антикорупційної політики на локальному, регіональному рівні, на прикладі Чернігівської області.
Як відомо, згідно Порядку денного асоціації та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна брала на себе зобов’язання «продемонструвати значний прогрес в боротьбі з корупцією, у тому числі шляхом реалізації комплексного пакету антикорупційного законодавства, ухваленого 14 жовтня 2014 року, починаючи з формування та забезпечення ефективного функціонування Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.»
Антикорупційна реформа включає в собі багато аспектів, більшість з них фокусуються на національному рівні.
Нагадаємо, що у жовтні 2014 року було ухвалено нову Антикорупційну стратегію на 2014–2017 роки, де прописані, хоч і загально, елементи, яких не вистачало попереднім програмам: показники виконання антикорупційних заходів, механізм моніторингу та контролю. У стратегії виокремлено проблеми, пов’язані з корупцією. Фактично, антикорупційні функції мають Служба безпеки України, Генеральна прокуратура та Національна поліція. Також було створено Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Але на місцях основними борцями з корупцією залишаються такі «старі » структури як прокуратура, СБУ та поліція.
Так згідно офіційних даних прокуратури Чернігівської області, з метою опрацювання декларацій на предмет незаконного збагачення та ухиляння від сплати податків місцевими посадовцями та депутатами наказом прокуратури області у квітні 2017 року було створено міжвідомчу робочу групу.
Завдяки налагодженню співпраці на всеукраїнському рівні і місцеві прокуратури почали співпрацювати з громадськими антикорупційними організаціями на місцях. Зокрема, йде обмін інформацією з представниками громадського руху протидії політичній корупції «Під контролем».
Як звітує прокуратура Чернігівської області, протягом першого півріччя 2017 року до судів було направлено 84 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, що вдвічі більше ніж на весь 2015 та 9 місяців 2016 року.
При цьому 17 протоколів складено відносно посадових осіб третьої категорії (голів райрад, їх заступників, міських голів, та їх заступників, в.о.голови РДА) та ще 14 відносно посадовців четвертої категорії. За результатами судового розгляду до відповідальності притягнуто 48 правопорушників, рішення щодо 43 набрали законної сили . Загалом накладено штрафів на 73 тисячі гривень.
Разом з тим було закрито 15 справ такої категорії або через закінчення строків давності або через відсутністю складу злочину.
Нові антикорупційні структури на місцевому рівні
«Нові антикорупційні структури, які були створені (НАБУ,НАЗК,САП) намагаються зараз показати результат і «впіймати велику рибу». В них не вистачає людей щоб повноцінно запустити свою роботу в регіонах», – говорить член громадської організації “Центр політичних студій та аналітики”, що займається антикорупційними розслідуваннями в Чернігівській області Сергій Старченко.
За словами активіста, сьогодні до НАЗК подається дуже багато інформації щодо електронних декларацій з усієї України, які вимагають перевірки. Але на даний момент НАЗК ще не дійшла до рівня перевірки електронних декларацій міських депутатів. Спочатку перевіряють сумнівні декларації прокурорів, суддів, народних депутатів.
А перевіряти на місцевому рівні є що. Наприклад, по Ніжинській та Прилуцькій міських радах частина депутатів та чиновників не повністю заповнили електронні декларації або взагалі не подали до сьогоднішнього дня. Мова йде про 15 % декларантів, говорить Сергій Старченко.
Така ситуація виникла не лише з причин небажання депутатів заповнювати електронні декларації, але і від банального незнання як це робити. Оскільки жодного навчання для місцевих депутатів та чиновників по заповненню електронних декларацій не проводилося. Тому дуже багато помилок в деклараціях та неточностей. Наприклад, посадовці не вказують в деклараціях автомобілі, якими користуються, що оформлені на дружину чи іншого родича.
Загалом, нові антикорупційні структури поки не виправдали очікувань, які на них покладалися, вважають чернігівські активісти, які замаються антикорупційною діяльністю.
Так, відомий чернігівський активіст Олександр Гашпар стверджує, що навіть виявлені та задокументовані порушення в силу різних обставин не доводяться до логічного завершення:
«Як показує практика НАЗК теж практикує стару традицію надання формальних відписок. В той же час “старі” структури реагують лише на подані ним заяви про вчинення того чи іншого правопорушення, виявляти самотужки вони не хочуть або не можуть. Так само нульова реакція на повідомлення в ЗМІ щодо тих чи інших випадків порушення антикорупційного законодавства.»
Назвати ефективною діяльність нових антикорупційних структур на Чернігівщині навряд чи можна. Найбільш відома справа, яку провадило НАЗК в Чернігові, була пов’язана з неточністю, яку припустив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко щодо несвоєчасного повідомлення НАЗК про суттєві зміни у його майновому стані, пов’язані з придбанням нового автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 2. Кількамісячна судова тяганина , на яку міський голова довго принципово не з’являвся, врешті, закінчилася позитивно для мера. Деснянський районний суд м.Чернігова за результатом розгляду протоколу про корупційне правопорушення своєю постановою закрив провадження в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Важливим аспектом, про який не можемо не згадати, говорячи про впровадження нового антикорупційного законодавства, це зміни, які призвели до посилення участі громадськості в антикорупційній діяльності. На регіональному рівні це і можливість слідкувати за джерелами фінансування партійних осередків, процедурами тендерів чи конфліктами інтересів, так і залучення громадськості до участі в різних кваліфікаційних комісіях, як то відбір до нацполіції чи переатестації суддівського корпусу.
Аналітик громадського руху «Чесно» Ігор Фещенко розповідає про співпрацю з НАЗК щодо фінансування партій.
«Був один випадок пов’язаний із Черніговом і екс-керівником обласної юстиції Юрієм Власенком. У 2016 році він балотувався по 206 округу до ВРУ від партії «Батьківщина». У центральному звіті «Батьківщини» ми виявили, що на рахунок виборчого фонду партії він перерахував сукупно близько 1.7 мільйона гривень. У нас виникли сумніви щодо того, що Юрій Власенко володів цими коштами, що він перераховував на кампанію. Ми знайшли його декларації про майно і доходи за 2014 та 2015 рік. Сукупний дохід його сім’ї не перевищував 70 тисяч гривен в рік. З цією інформацією ми звернулися до НАЗК ще восени 2016 року. У відповіді на наш запит НАЗК звернулося до податкової та виявило, що Юрій Власенко не мав легальних доходів які дозволили б йому перераховувати такі кошти на виборчий фонд партії Батьківщина ( це були кошти на його власну кампанію).
В останньому запиті НАЗК нам надало відповідь, що матеріали відправили до ГПУ. У свою чергу в ГПУ відправили запит до ДФС. Як сказано у відповіді “… органами ДФС Чернігівської області вживаються заходи щодо одержання від Власенка Ю.Д. пояснень та їх документальних підтверджень. У разі виявлення фактів порушень будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.»
Як показує практика, можливості громадськості впливати на антикорупційну політику не завжди досягають очікуваного ефекту, але рух в цьому напрямку, безумовно, є правильним і відповідає європейським стандартам та традиціям.
Цей матеріал був підготовлений в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) . Зміст публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Автор: Павло Пущенко для Чернігівщина: події і коментарі