Конференція «Зі стійкості до відновлення» стала чи не наймасштабнішою подією громадського сектору за вісім місяців війни, що зібрала понад двісті учасників/ць.
Про свою підтримку у відновленні України вкотре наголосили міжнародні організації, однак для легітимності та довіри цьому процесу важливою умовою є наявність діалогу між владою та громадянським суспільством. А сам процес має бути інклюзивним та прозорим.
Водночас представники/ці громадянського суспільства нагадали про спільні принципи й рамку для майбутнього, задекларовані у Луганській декларації, та озвучили наявні і потенційні загрози, які можуть завадити процесу відновлення України.
А представники уряду, присутні на конференції, заявили про необхідність підтримки громадянського суспільства у впровадженні колосального обсягу реформ для євроінтеграції, що нерозривно пов’язана з відновленням України.
Голоси — різні, але цінності — спільні
У громадянського суспільства немає одного голосу, воно розмаїте, тому не варто очікувати, що воно буде говорити одним голосом — про це неодноразово зазначали учасники конференції. Однак, попри таке «багатоголосся», громадянське суспільство об’єднане навколо спільних цінностей.
«Перше, що стає зрозуміло, коли слухаєш дискусії такого рівня, як ми мали два дні, це те, що громадянське суспільство навряд чи єдиний суб’єкт, — зауважив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження». — Це скоріше сукупність суб’єктів, які є носіями певних інтересів, певних цінностей, певних знань і компетенцій. Дуже важливо, і ми це спостерігаємо, єднання на основі цінностей, але розбіжності на основі інтересів, експертиз і підходів. Це нормально».
Такі цінності, спільна візія або ж «правила гри» були викладені у Луганській декларації (Маніфесті українського громадянського суспільства), що постала через наявність загрози для інклюзивності процесу роботи над концепцією відновлення України.
У Луганській декларації акцент зроблено на «правилах гри», погоджених громадянським суспільством. Зокрема, що Україна є державою з європейською ідентичністю, що Україна є представницькою демократією зі змагальним політичним процесом, що українці включені в процес прийняття рішень щодо свого майбутнього на всіх рівнях, що ніхто не має монополії на рішення, що стосуються усіх. Будь-які відхилення від цих правил є небезпечними!
«Далеко не з усіх питань ми будемо говорити одним голосом. І дуже часто хтось може розчаруватись від цього… Ілюзорні маяки не варто собі ставити. Там, де у нас має бути єдність — це єдність ціннісна. Тому я дуже радий, що ми відштовхнулись від Луганської декларації. Це якраз приклад того, як люди домовились про спільні основи», — вважає Олександр Сушко.
Дійсно, відбудова України вимагає згуртованості — не меншої згуртованості українського суспільства і влади, ніж згуртованість у воєнний час. «Відбудова України — це безпрецедентне історичне завдання», наголосив Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Тобто, ми не маємо права тут програти.
«Ми не просто відновлюємося, ми будуємо нову Україну, — підкреслив Євген Бистрицький, голова громадської ініціативи Виборча рада UA. — Ми зможемо її побудувати ту, яку ми не добудували після наших Майданів. Це буде нова Україна. Погоджуюся з думкою, що перемога — не в тому, коли повернемо Крим, а в тому, що ми відстоїмо свою ідентичність і свій європейський вибір».
«При виході із війни Україна буде в унікальній точці, де будуть можливі значні інституційні зміни, — зазначив Євген Глібовицький, засновник Pro.Mova. — Ми будемо так само у точці, де для значної частини суспільства буде можливий вихід із тривалої накопиченої історичної травми. І ми зможемо рухатися в процес, який соціальні психологи називають посттравматичним зростанням… Але всі сторони мають бути свідомі того, що вони є в точці закладання нових інститутів, в точці створення нових підходів та формування нових правил. І якщо при цьому в процесі державний сектор, ЄС, громадянське суспільство не будуть компетентними гравцями, ми ризикуємо просто знищити потенцію цього процесу».
Необхідні складові процесу відновлення України: що думає громадянське суспільство?
- Воєнна перемога
Для відновлення України неможливо переступити етап перемоги. Воєнна перемога є ключовою!
Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів “АНТС”, Міжнародний центр перемоги України: «Питання зброї… Ми часто отримуємо певну критику — чому громадянське суспільство приїжджає у Вашингтон чи Брюссель, в Париж чи Берлін, і не говорить про реформи, про пріоритети після статусу кандидата, а фокусується на зброї… Я б хотіла, щоб зі стійкості до відновлення ми фокусувалися на тому, як переконати Захід, що пришвидшення воєнної перемоги в інтересах наших західних партнерів також. Щоб країни, які мають зброю, але затягують з постачанням — це пришвидшили».
- Інклюзивність
Відновлення України не може відбуватися без збереження інклюзивності — теза, з якою погодилися всі учасники конференції.
«Громадськість залучалася багато для підготовки цього плану відновлення, і наша організація була у двох робочих групах, які готували цей план відновлення, — розповіла Наталія Андрусевич, голова правління, про досвід ГО Центр «Суспільство і довкілля». — Звісно, багато речей не було враховано, але ми побачили з точки зору громад — вони не були залучені. Громади кажуть — ми не тільки не були залучені, ми навіть ще не бачили цього плану. Це виглядає дивно, адже громади будуть первинною ланкою цього відновлення, і дуже важливо їх залучати».
Важливо, щоб зокрема така технологія як бюджет участі був адаптований під інструмент відновлення, адже тоді кожен громадянин зможе запропонувати свій елемент відновлення громади й отримати на це фінансування. Про це заявив Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.
«Тоді будемо розуміти, що це концепція участі у відновленні всіх громадян України. Хочу, щоб ми уникнули підходу, коли чекаємо на уряд, який прийде і зробить. Кожен з нас є активним учасником відновлення країни, бо це наша країна, яку ми будуємо».
- Прозорість: publish what you get, publish what you spend
Процес відбудови означає, що в країну зайдуть великі гроші західних партнерів — які ще ніколи не заходили в країну.
«Я б дуже хотів, щоб, використовуючи наявні інструменти, ми виступили з такою вимогою до уряду: publish what you get, publish what you spend, — зазначив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. — Опублікуйте і доведіть до громадськості — що ви отримали і як ви це витратили, але в такий спосіб, щоб громадськість це зрозуміла».
- Реформи та гравці
«Якщо реформи повільно згортаються, то це означає, що “жабку зварять повільно”, і вона може цього не помітити…», — нагадав Валерій Пекар, співзасновник Громадянської Платформи «Нова країна».
За словами експерта, сьогодні фокус повністю на війні, але не на реформах. В той час як середній клас зайнятий війною, волонтерством та намаганням врятувати бізнес, громадянське суспільство є абсолютно розфокусованим з точки зору інституційних змін в країні. А політикум, який вважає себе переможцем і власником перемоги, просто не помічає громадянське суспільство. «Українська адміністрація, відрізавши себе від джерел інформації, від різних точок зору, ризикує звалитися у низку хибних рішень», — додав Валерій Пекар.
Водночас Михайло Жернаков, голова правління Фундація DeJure, зазначив, що для творення змін громадянському суспільству не варто перебувати в очікуванні на запрошення від влади.
«Те, що казала Лариса Ґаладза — Just do it! Те що казав пан Бистрицький — що практична адвокаційна спроможність має бути у громадянського суспільства. Ми маємо накопичити таку адвокаційну спроможність, щоб нас або не могли викинути з процесу, або коли нас викинули, то ми перезапустили процес», — заявив Михайло Жернаков.
Водночас експерт підкреслив, що потрібно не тільки збільшити спроможність та розвивати якісне громадянське суспільство, але й потрібно збільшувати кількість активних гравців на цьому полі. «Нам потрібна зараз атака важкої бригади — це означає, що має бути і якість, і кількість цієї бригади така, щоб нам нарешті вдалося, щоб ми проломили нарешті цю російську історію. Потрібно дві-три спроможні ГО по кожному із 30-40 напрямків державної політики, а це — 70-120 потужних громадських організацій на національному рівні, які працюють з розробкою та адвокацією національних реформ. Це складна задача, але це задача, яку ми маємо виконати», — додав Михайло Жернаков.
- Міжнародні консультаційні формати
Включеність і партнерство громадянського суспільства потрібне не тільки з боку державного сектору, але й з боку ЄС. Про це заявив Євген Глібовицький, Pro.Mova. «Дуже важливо, щоб з’явилися консультаційні інструменти, щоб з’явилися формати, в яких ці консультації зможуть відбуватися постійно. Щоб ми мали інструмент співпраці не лише між громадянським суспільством і політичним сектором, але також мали міжнародний формат. Важливо створити такі умови, щоб всі сторони були зацікавлені грати в «гру з позитивною сумою», — зазначив експерт.
Партнери підтримують відновлення України
ЄС надав близько 60 мільйонів євро для громадянського суспільства, яке працює в громадах, що постраждали від війни, а також для участі громадянського суспільства в процесі прийняття рішень щодо планів відновлення України. А загалом, з 24 лютого ЄС мобілізував близько 9,5 мільярдів євро для підтримки України. Про це заявив заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
«Робота, яку необхідно виконати, потребує років. Прямуючи вперед, ЄС зацікавлений у посиленні діалогу між урядом і громадянським суспільством у ключових напрямках відновлення. Ми віримо, що сталий мир, який ми всі хочемо бачити, також створить умови для більш стійкої взаємодії», — зазначив під час конференції Ремі Дюфло.
Національний фонд на підтримку демократії (NED) також підтримує роботу громадянського суспільства у відбудові України. Сьогодні NED об’єднує в країні понад 100 організацій, які працюють у різних напрямках: гуманітарна підтримка, медіа, права людей, документування війни, міжнародна адвокація тощо.
«Ми у Національному фонді на підтримку демократії (NED) знаходимося тут, щоб підтримувати вашу роботу у всьому, що ви робите для відбудови своєї країни та побудови надзвичайного майбутнього для своїх дітей, — заявила Ася Іванчева старша директорка Європейських програм Національного фонду на підтримку демократії.
Водночас Ася Іванчева наголосила на важливості стійкого діалогу між урядом та громадянським суспільством, адже без нього буде важко говорити про легітимний та гідний довіри процес відновлення. «Наступні місяці, а також роки буде відбуватися дуже багато важливих зустрічей щодо відбудови, тому ваш голос на цій конференції буде надзвичайно вагомим. Президент Фонду Деймон Вілсон часто каже, що українська історія, українська війна та українська перемога — це історія про те, що звичайні люди роблять надзвичайні речі. Я впевнена, що такий підхід не лише до самої війни, але і до відбудови буде продовжуватися», — зазначила старша директорка Європейських програм NED.
За словами посла Канади в Україні Лариси Ґаладзи, процес відновлення вже запущено: «Ми вже включаємося у відновлення там, де це можливо».
Водночас посол закликала громадянське суспільство вже сьогодні долучатися до цього процесу чи процесів: «Просто долучайтеся, просто робіть це. Менше зосереджуйтеся на процесі, а більше на проникненні у ті роботи, які зараз тривають. Просто йдіть і робіть. Гадаю, що це є також ключем до міцної взаємодії з сьогоднішньою владою. З ким вони співпрацюють? З тим, які працюють. Вони хочуть бачити результати. Має бути інфільтрація… цей процес вже відбувається. Відбудова вже почалася».
«Україна виграє цю війну, але важливо, щоб Україна виграла і мир. І люди, які зібралися тут для обговорення, відіграють ключову роль саме у вигранні миру», — додала Лариса Ґаладза.
Фото: Громадський Простір, МФ «Відродження»
Проглянути конференцію «Зі стійкості до відновлення: ключова роль громадянського суспільства України» ви можете за посиланням: https://bit.ly/3BWHtNc