Хто і як заробляє на системі «Шлях»

Система дозволів для виїзду з України військовозобов’язаних чоловіків була запроваджена невдовзі після вторгнення росіян з очевидною метою – уможливити роботу волонтерів і самих військових. Проте уже незабаром з’явилися підозри, що доступ до цієї системи отримали шахраї і корупціонери.

Одним із найгучніших випадків зловживань став виїзд у березні 29-річного Ігоря Портнова, сина скандального відомого українського проросійського політика Андрія Портнова. Дозвіл Портнов отримав у Львівській обласній військовій адміністрації (ЛОВА) завдяки фальшивому листу-проханню від громадської організації.

Проте жодних висновків після тієї історії у ЛОВА не зробили. Редакція «Наші гроші. Львів» виявила цілу низку фальшивок, на підставі яких чиновники ЛОВА дозволили виїзд десяткам – а більш ймовірно, що й сотням – ухилянтів.

Наше розслідування доводить, що вже багато місяців існує схема виїзду через систему «Шлях» за гроші, до якої залучені організатори, вербувальники і посадовці, які покривають мільйонні заробітки на втечах військовозобов’язаних за кордон.

***

У середу, 2 листопада минулого року, засновниця самбірського благодійного фонду «Твори добрі справи!» Тетяна Лесик отримала з різницею у кілька годин два офіційних листи від ЛОВА. Це були відповіді на звернення її фонду щодо дозволу на виїзд волонтерів-чоловіків з її організації за кордон. У першому листі їй відмовили у виїзді трьох волонтерів, а в другому – погодили виїзд десяти.

Тетяна здивувалася, бо клопотала лише за трьох воронтерів і саме їм відмовили. А от імена десяти волонтерів, які отримали право виїхати за кордон за гуманітарною допомогою для її фонду, вона, як стверджує, вперше прочитала у листі від ЛОВА.

Усі десятеро – нібито місцеві, мешкають у різних селах навколо Самбора, активно волонтерять у фонді «Твори добрі справи!». Виявилось, втім, що усе це брехня – просто кожен з них заплатив по 4000 доларів, що мати змогу безперешкодно втекти з воюючої країни.

«Штампували» звернення на виїзд чоловіків

Тетяна Лесик зареєструвала свій фонд лише в липні 2022 року, до того часу працювала з іншими активістами Самбора. Але постійна робота із доставкою гуманітарної допомоги потребувала офіційної реєстрації, документів, дозволів. Але, як виявилось, наявність офіційної реєстрації фонду не гарантує виконання поставлених завдань.

За її словами, проблеми з виїздом волонтерів від її організації почалися тоді ж, літом. У серпні їм кілька разів відмовляли у виїзді їхніх водіїв.

«Наприклад, у серпні я надіслала до ЛОВА звернення про дозвіл на виїзд одного нашого водія через систему «Шлях», але отримала відмову, – розповідає Тетяна Лесик. – Мені довелося звернутись до Марії Кульчицької-Вовчко (депутатка облради – ред.) за допомогою. Вона особисто гарантувала, що він повернеться. І лише тоді ми отримали дозвіл на його виїзд».

Ще раз Лесик написала листа до ЛОВА у кінці жовтня, вона знову хотіла отримати дозвіл на виїзд для трьох волонтерів фонду, в тому числі і для того самого водія, що вже виїжджав та повертався. Але знову прийшла відмова. Мовляв, недостатнє обгрунтування потреби виїзду.

Власне, ця відмова прийшла в той же день, що і погодження на 10 незнайомих їй «волонтерів». Вона вирішила, що це якась помилка і вже наступного дня, 3 листопада, надіслала ще одне звернення про виїзд і знову заручилась підтримкою Марії Кульчицької-Вовчко. І тут вже несподівані відкриття зробила, власне, депутатка.

«Я знову попросила про сприяння і отримала погодження. Але навіть після нього прийшла відмова. І коли ми почали розбиратися в причині відмови, шукати її – вилізла оця ганебна історія. Тобто поки фонд чекав на відповідь по реальних волонтерах і отримував відмови, паралельно від їхнього імені хтось «штампував»звернення на виїзд чоловіків», – обурюється Марія Кульчицька-Вовчко.

Депутатка обурилась би ще більше, якби дізналась про швидкість погодження виїзду для десяти невідомих «волонтерів», які були зазначені у фейковому листі від фонду «Твори добрі справи!». Цей лист зі списком прізвищ датований 1 листопада, того ж дня його принесли в адміністрацію і того ж дня перший заступник голови ЛОВА Андрій Годик підписав наказ.

Цікаво, що в обґрунтуванні потреби виїзду у цьому листі не було вказано ні обсяги гуманітарки, ні назв країн, з яких їх везтимуть. Але таке обґрунтування видалось чиновникам достатнім.

Далі події розвивались ще стрімкіше – уже 2 листопада частина вказаних в листі «волонтерів» перетнули кордон з Польщею. Втім, не всім вдалося виїхати – деяких затримали поліція та СБУ під Калушем на Івано-Франківщині. Але про це пізніше.

Спроби редакції «Наші гроші. Львів» з’ясувати у ЛОВА причини відмов на реальні звернення і погодження очевидних фальшивок залишились без відповіді.

Скринька і жодних камер 

У порівнянні з історією виїзду сина Андрія Портнова за фейковим листом, звернення в ЛОВА не надіслали електронною поштою, а принесли 1 листопада – хтось просто вкинув його у спеціальну скриньку біля входу в адміністрацію, повідомила нам керівниця апарату ЛОВА Ірина Шурпяк.

Однак, коли ми зателефонували за контактним номером на сайті ЛОВА, де консультують про дозволи на перетин кордону, нам сказали надсилати лист хіба електронкою, як це і вказано в інструкції. Лише після уточнюючого запитання про скриньку, виявилось, що така справді існує і лист можна скерувати через неї.

Також у відповіді на наш запит ЛОВА написала, що «зазначення інформації щодо особи, яка принесла лист, не є обов’язковою в порядку реєстрації документів». А тому ми взагалі нічого не знаємо про те, хто доставив підробку. Виявилось також, що записи з відеокамер на вході в ЛОВА зберігають дуже обмежений час.

У листі-підробці від самбірського фонду «Твори добрі справи!» вказано, що всі чоловіки нібито проживають у Самборі та навколишніх селах. Це створює ілюзію, що ці люди мають хоч якесь відношення до фонду.

Ми перевірили майже всі вказані адреси в Самбірському районі. Наприклад, у Самборі на вул. Клинівка, 11/2 насправді вже півтора роки ніхто не живе, власниками є інші люди, а особу зі списку там не знають.

У селі Бісковичі ми знайшли власницю будинку зі списку. Тетяна Палюх розповіла, що такого чоловіка взагалі не знає, а будинком вони володіють вже понад 19 років.

Менша частина адрес взагалі вигадана. Так, у селі Ралівка останній будинок на вулиці Поповича ми побачили під номером 50, а у списку – номер 96. Ще одна з таких адрес – село Чуква, вулиця Паркова, 2. Але як розповіла нам староста села Чуква Віра Габрель, на цій вулиці є лише непарні номери. Будинку під номером 2 не існує, про запитувану людину вона вперше чує.

Ми з’ясували, що насправді всі «волонтери» з фейкового списку прописані в Івано-Франківській, Харківській та Закарпатській областях. Проте очевидно, що людина, яка підробила лист, загалом непогано обізнана з місцевими самбірськими топонімами.

«Я ніколи не звертався в ЛОВА»

Фейковий лист від фонду «Твори добрі справи!» насправді не єдиний підроблений документ з проханням про внесення волонтерів до системи «Шлях», що за кілька останніх місяців надійшов в ЛОВА.

Ми з’ясували, що підробка надійшла і від ще однієї самбірської громадської організації «Ініціатива та порядок». Її керівник Ігор Веселовський дізнався про це, коли до нього прийшли з обшуком івано-франківські слідчі поліції.

«З обшуком прийшли до моїх батьків, де я прописаний. Це було несподівано. Я ніколи не звертався до ЛОВА з листами про виїзд волонтерів чи водіїв за кордон. У нашої організації в цьому не було потреби», – розповідає Веселовський.

Слідчі продемонстрували йому лист від ГО «Ініціатива та порядок». Виявилось, що відтиск справжньої печатки взагалі не співпадає з підробкою, підпис теж не належить Веселовському. Не співпала і IP-адреса, з якої висилали фейк.

У зверненні, яке нібито надсилав Веселовський, теж були вказані чоловіки, які прописані у селах навколо Самбора. Наша редакція перевірила їх і виявила, що справжні адреси цих людей переважно у Івано-Франківській області.

Тепер Веселовський є свідком у кримінальному розслідуванні. Це провадження зареєстрували у кінці вересня минулого року. Як нам відомо із судового реєстру, там є троє підозрюваних: двоє – з Івано-Франківщини, а ще один – із Самбора.

Свідком, ймовірно, міг би стати також засновник ще одного фонду «Відродження нашої України» одесит Анатолій Донець. Але, за його словами, йому досі не телефонували слідчі. Його фонд також був задіяний в незаконній оборудці.

«В мене був «свіжий» благодійний фонд, і мене знайшли просто в інтернеті, мої контакти. Мені подзвонив Андрій – його прізвище Шпак, я дізнався пізніше. Він сказав, що фонд потрібен для того, щоб займатися благодійністю. Але так, я погодився віддати фонд взамін на те, щоб мене вивезли за кордон. В мене обвалився бізнес, розвалювалась родина, якби не виїхав, то не мав би за що жити», – відверто розповів нам Анатолій Донець, який зараз перебуває за кордоном.

Він стверджує, що не погодився, якби знав масштаби оборудки. І щиро вірив, що основною діяльністю згаданого Андрія Шпака буде благодійність.

«Мені розповіли, що через фонд було вивезено багато людей. Якби я знав, що буде аж так, то не пішов би на це», – переконує Анатолій Донець.

Донець розповів, що передав справжню печатку свого фонду у досить дивний спосіб. До місця місця зустрічі він їхав на таксі зі Львова приблизно 40 хвилин, але не пам’ятає назви самого населеного пункту. Там до машини підійшов якийсь чоловік, він відкрив вікно і віддав печатку.

Сам Донець виїхав в кінці вересня з України. Каже, що без жодних проблем пройшов через пункт пропуску Краківець. На питання потреби виїзду, відповів, що він волонтер.

Як нам стало відомо із відповіді на наш запит, від фонду «Відродження нашої України» у вересні-жовтні 2022 року до ЛОВА надійшло… 8 звернень. І не було жодної відмови, в усіх випадках заявників внесли до «Шляху», згідно з наказами ЛОВА.

Про схожий випадок  розповів і керівник громадської організації «Комісія із боротьби з корупцією в м. Самбір» Микола Стародуб.

«Мене попросили поставити печатку, то я й поставив, бо думав, то «волонтерку» треба привезти. А вже потім мені звонили і казали, що хтось виїхав за документами моєї організації», – розповів Стародуб.

Проте в розмові з журналісткою він стверджує, що не пам’ятає ні хто просив, ні коли, але «стурбований цією ситуацію».

Завдяки запитам ми дізнались, що ГО «Комісія із боротьби з корупцією в м.Самбір» надіслала 12 запитів на виїзд з країни, усі з яких були схвалені наказами ЛОВА.

У випадку з «Комісією із боротьби з корупцією в м.Самбір» та «Відродження нашої України» усі накази підписував особисто голова ЛОВА Максим Козицький. Причому у 12 із 20 випадків накази видали у день звернення, ще у п’яти випадках – наступного ж дня і ще у трьох – через два дні.

Втім, у адміністрації категорично відмовились надати додатки до цих наказів зі списками осіб, яким дозволили виїзд, тому ми не знаємо кількості чоловіків, які виїхали.

Раніше ЛОВА надавала нам ці додатки, закриваючи всі відомості, крім назви заявника. Також ми отримували і самі копії звернень від фондів та громадських організацій. Але як тільки в ЛОВА зрозуміли, що саме ми досліджуємо, то одразу ж закрили доступ до цієї публічної інформації, посилаючись на конфіденційність. Ми можемо лише припустити, що за час дії системи «Шлях» завдяки дозволам ЛОВА з країни виїхали сотні чоловіків.

«Андрій Самбірський» і кримінальний кодекс 

Андрій Шпак, якому «віддав свій фонд» Анатолій Донець, – один із підозрюваних у незаконному переправленні чоловіків через кордон, яке зараз розслідує поліція Івано-Франківської області. Лише у цій справі, за даними поліції, ідентифіковано 150 чоловіків, які завдяки листам в ЛОВА, виїхали з України і не повернулися.

І хоча всі згадані вище фонди і організації формально не пов’язані між собою, за словами одного із наших джерел, який погодився говорити з нами на умовах анонімності, кілька з них знайомі йому і «є фондами Шпака».

40-річний самбірський підприємець Андрій Шпак є засновником ТОВ «Старт світ», що займається перевезеннями. Але раніше, в 2004-2011 роках, він працював у Самбірській районній державній адміністрації. Одна з його посад – начальник відділу з питань підтримки та розвитку підприємництва.

Кілька років тому Шпак намагався стати оперуповноваженим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Львові. Принаймні, у вересні 2019 року він подавав декларацію про доходи за попередній рік як кандидат на цю посаду.

За словами нашого джерела, Шпак використовував реквізити та печатки різних організацій. У телефонних книжках, за даними програми Getcontact, його ім’я і записували відповідно: «Може Зробити Перетин» чи «Андрій Може Допомогти З Перетином».

Крім того, розслідування франківських поліцейських далеко не перше, де Андрій Шпак фігурує як підозрюваний. Підтвердження цьому ми знайшли в судовому реєстрі.

Так, ще у червні 2022 року він пообіцяв одному із ухилянтів, що може забезпечити внесення його даних до системи «Шлях» за 2500 доларів за одну особу. Оскільки виїзджати мали троє, то це б коштувало 7500 доларів. Шпак прямо пояснював, що за ці гроші надішле звернення однієї із благодійних організацій до ЛОВА, яка надасть дозвіл, і чоловіків внесуть в «Шлях».

Для початку попросив передати йому тисячу доларів завдатку. У липні на автостоянці на вулиці Городоцькій у Львові він отримав анкетні дані на трьох людей і обіцяну тисячу доларів. Того ж дня його затримали і повідомили про підозру за ч. 3 ст. 332 ККУ – незаконне переправлення людей через кордон. А ще через день – дозволили вийти під заставу в 198 тис. грн.

За такий злочин передбачено від 7 до 9 років ув’язнення. Але у львівському суді Шпака судили зовсім за інше – за шахрайство (ч. 2 ст. 190 ККУ), що передбачає максимум три роки позбавлення волі. Але тут ще й потерпілий «підтримав обвинувальний акт про зміну обвинувачення» і «просив обвинуваченого суворо не карати».

Андрій Шпак у суді розповів історію, що гроші хотів витратити на ремонт автомобіля і його передачу на фронт. І в це повірили. 13 грудня 2022 року Залізничний районний суд Львова визнав його винним у шахрайстві і призначив хіба один іспитовий рік.

«Я ні до чого не причетний»

Поки львівські судді та прокурори пом’якшували обвинувачення Андрію Шпаку, він опинився під слідством в іншій справі.

Ще до винесення вироку, перебуваючи під заставою, він, за даними судових ухвал, продовжував шукати тих, хто хоче виїхати за кордон через систему «Шлях». Щоправда, підняв ціни – восени вартість «переправи» подорожчала. Вже не 2500 доларів, які він просив на парковці, а 4000 доларів.

У листопаді, в результаті розслідування поліції Івано-Франківської області, його знову затримали. Він отримав новий запобіжний захід. Але вже 8 листопада знову вийшов під заставу у 843,5 тис. грн.

З розмов із нашими джерелами нам стало відомо, що в Івано-Франківській області Андрій Шпак не сам шукав бажаючих скористатися його послугами, а платив «вербувальникам» 400 доларів з людини, ще 2500 нібито забирав собі. Як розподіляли решту суми – наразі не зрозуміло.

Сам Андрій Шпак заперечує будь-які звинувачення і просто, як то кажуть, «грає дурника».

«З чого ви взяли, що я до цього причетний? Я визнаний в тому провадженні винним? То мені немає, що коментувати! В мене немає ніяких контактів в ЛОВА!», –  заявив Андрій Шпак в телефонній розмові з журналісткою «Наших грошей. Львів».

На телефонний дзвінок він відповів по дорозі на обід у військовій частині. Мобілізований Андрій Шпак з 21 листопада 2022 року, майже відразу після оголошення йому підозри у кримінальному провадженні. Як саме він опинився у військовій частині, нам не вдалось з’ясувати. Чи став він добровольцем, чи йому прийшла повістка, у місцевому «військкоматі» – цю таємницю бережуть.

Береже таємницю своєї ролі у цій справі і Андрій Шпак. Він каже, що ніяких листів в ЛОВА не надсилав, назви фондів з листів йому не знайомі і взагалі: «Я ні до чого не причетний. Спитайте в органів».

В органів ми спитали, але вони, як звикло, посилаються на таємницю слідства. Проте вирок, який було винесено Андрієві Шпаку у липні, вже не таємниця слідства. І причини, через які його затримали та засудили, дуже нагадують матеріали нового кримінального провадження.

«По першій справі у вас є висновок суду, там все вказано. Я не пригадую, як там було. Там відсутні будь-які кошти. Ви ознайомтесь з матеріалами і все зрозумієте. Мені ніяких грошей ніхто не давав. А те, що там пишуть про «Шлях»та про виїзд за кордон, то просто текстовка», – відверто маніпулює Андрій Шпак у розмові з журналісткою.

Маніпулює, бо у вироку чітко вказано, за що його було засуджено. І слова «Шлях» і «ЛОВА» не є «текстовкою».

– Мене оббрехали! 

– А хто? 

– Як хто? Все є в судовій справі! Ви ведете окремо слідство якесь своє? То вам не важко поцікавитись в органів, хто що на мене писав. 

– То на вас хтось написав заяву, хто оббрехав? 

– Я не знаю конкретно хто. Я до ніяких процесів і дій не причетний. Ви ознайомтесь з матеріалами і все зрозумієте. Мені ніяких грошей ніхто не давав. Я зараз у військовій частині, я не можу розмовляти, я на обід прийшов.    

В Івано-Франківській обласній прокуратурі про цю справу нам написали з десяток абзаців з поясненнями, чому не можуть повідомити деталі розслідування, лише підтвердили, що у справі є троє підозрюваних. Так само не відповіли, чи перевіряють когось з посадовців ЛОВА на причетність до схеми незаконної видачі дозволів на виїзд з країни.

Всі дороги ведуть до ЛОВА 

Але в ухвалі івано-франківського суду у цій справі ми знайшли цікаве твердження:

«Більшість листів, у яких містилися відомості про осіб, яких незаконно перенаправлено через державний кордон, умисно видалено з електронної пошти Humtransport1@gmail.com (це офіційна електрона скринька ЛОВА – ред.), що вказує на приховування слідів злочину».

В ЛОВА ж кажуть, що усі звернення, в тому числі щодо перетину державного кордону військовозобов’язаними водіями, які надходять на електронні скриньки, просто зберігають протягом нетривалого періоду та видаляють.

Ми були здивовані, що посадовці ЛОВА так категорично відмовлялись від інтерв’ю про систему Шлях. Мовляв, напишіть запит, і все. Ну, ми й написали, але ще через тиждень нам повідомили, що наші запитання – це не публічна інформація. А тому будуть відповідати як на звернення громадян. Ще через тиждень ми таки отримали листа. Але не всі відповіді. Звісно, при зустрічі уникнути незручних питань було б не так просто.

Ми хотіли дізнатися про те, як відмовляють у виїзді. На підставі чого і яких критеріїв? Чому стосовно волонтерів однієї і тієї ж організації в один день можна прийняти діаметрально протилежні рішення? Як міг перший заступник голови ЛОВА Андрій Годик підписати дозвіл для виїзду фальшивих волонтерів від «Твори добрі справи!», а водночас відмовити справжнім волонтерам?

Серед запитань, які ми надіслали ЛОВА, не лише інформація про процедуру внесення в систему «Шлях», а й про те, яку систему перевірки звернень запровадила адміністрація і чи взагалі запровадила. Чи проводили бодай внутрішні розслідування щодо уже виявлених випадків зловживань з системою «Шлях».

Відповідь на всі ці питання – ні.

Службового розслідування не було. Та й взагалі, «обласна військова адміністрація та її посадові особи не уповноважені проводити перевірки відомостей, які містяться у зверненнях суб’єктів, стосовно поданої інформації про військовозобов’язаних водіїв, оскільки відповідальність за їх достовірність несе суб’єкт подання».

В обласній адміністрації проігнорували наше запитання, чи контактував хтось із керівників ЛОВА з підозрюваним Андрієм Шпаком.

У нас залишилось ще одне питання до голови ЛОВА Максима Козицького, який підписує дозволи на виїзд. Чи він впевнений, що в документах, де стоїть його підпис, немає людей, які просто заплатили 4000 доларів?

Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк. 

Кто наживается на разрешениях на выезд из Украины