Парламентські партії четвертий рік поспіль отримують мільярди гривень з держбюджету, але не звітують, на що витрачають їх. Спершу прикривалися карантином, тепер — воєнним станом. Коли відновлять звітування, НАЗК фізично не встигне за 60 днів перевірити всіх і покарати порушників.
Не звітують і всі інші партії, але вже за приватні пожертви. А це означає, що журналісти та громадськість так і не мають інформації про фінансування останніх місцевих виборів. І тут великі ризики в тому, що є 18 заборонених партій і ми вже ніколи не дізнаємося, хто став їхнім донором і допомагав завести зрадників у ради.
Ця інформація недоступна не тільки пересічним громадянам, але й органу контролю — НАЗК. А у випадку з ОПЗЖ ми не дізнаємось і про витрачені кошти платників податків.
Крім того, громадяни через петиції на сайті президента вимагають повернути декларування статків посадовців і депутатів. Голова “Слуги народу” у Верховній Раді Давид Арахамія зареєстрував як єдиний автор законопроєкт про відновлення декларування. Саме до цього проєкту між першим і другим читанням, як пояснювали народні депутати, планують додати відновлення звітування партій.
Але з осені минулого року законопроєкт припадає пилом у Верховній Раді. Очевидно, формат “гроші без звітів” для партій більш зручний і вигідний. Проте це неприйнятно для суспільства. Саме тому заяву Руху ЧЕСНО з вимогою повернути інструменти відкритості підписало понад 60 громадських організацій і ЗМІ.
Рух ЧЕСНО нагадує, чому відновлення фінзвітності та контролю за фінансуванням партій украй важливе для держави, як і відновлення декларування депутатів усіх рівнів.
Олександр Саліженко, Парламентський аналітик