Президент Петро Порошенко заявив, що проситиме у Світового банку допомоги, щоб впровадити телемедицину в українських селах.
Гарант розповів, що за його дорученням розробили програму розвитку сільської медицини, оскільки у сільській місцевості мешкає 33% українців.
“Лише 17% фельдшерсько-акушерських пунктів забезпечено транспортом. Не вистачає обладнання, ліків. У значній частині ФАПів немає персоналу”, – перерахував він та додав, що програма реформ сільської медицини, яка вже розроблена, дає “відповіді на сучасні виклики”.
Одне з обговорюваних нововведень – телемедицина. За словами Порошенка, вона передбачає консультації інтернетом.
МОЗ дає таке визначення телемедицини: “напрямок медицини, а саме: комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником)”.
В Україні телемедицина не має жодного зв’язку з телебаченням.
Що це на практиці означатиме для українців, “Українська правда. Життя” розпитала у заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського.
40 ТИСЯЧ ІНФАРКТІВ НА РІК
 |
| Фото:photographee.eu/Depositphotos |
Найпростіше, як працює телемедицина, можна пояснити на прикладі кардіологічної допомоги.
Щороку в Україні стається 40 тисяч інфарктів, розповідає заступник міністра.
20 тисячам з них потрібна невідкладна меддопомога.
Третина із 40 тисяч помирає.
“Є пацієнт в далекому селі Чернігівської області, наприклад. У нього біль у серці. Кидати все, їхати в Чернігів на консультацію до кардіолога?
А, може, не можна нікуди їхати і треба терміново щось робити вже зараз?
Чи справа взагалі у серці, а не чомусь іншому? Чи біль сам мине у дорозі? Люди так часто думають”, – каже Лінчевський.
До того ж, є проблеми з доїздом у селах через дороги і відсутністю власного транспорту.
Коли фельдшер чи лікар вдома у пацієнта чи у райлікарні робить кардіограму, він може сумніватись у діагнозі.
Для цього пацієнту треба декілька годин їхати до умовного Чернігова, щоб показати кардіограму фахівцеві.
Кардіолог може глянути і сказати: “Усе нормально“, і виходить, що людина дарма їхала.
Або ще гірше: щось серйозне з пацієнтом може трапитись дорогою до вузькопрофільного спеціаліста, додає заступник міністра.
ЯК ЦЕ ЗМІНИТЬ ТЕЛЕМЕДИЦИНА?
 |
| Фото:Dmyrto_Z/Depositphotos |
МОЗ планує оснастити усі “швидкі” кардіографами і дефібриляторами.
Тож коли лікар приїде у село до бабусі, зможе зробити їй кардіограму на місці та одразу надіслати результати вузькопрофільному спеціалісту в область у реперфузійний центр.
“Це дуже важливо, бо, наприклад, з Коропського району далеко їхати до Ніжина“, – пояснює Лінчевський.
Фельдшер може дивитись на кардіограму і сумніватись, чи варто везти пацієнта до лікарні.
Тому він одразу передає кардіограму до фахівця, який моментально починає його консультувати.
“Тобто вузький фахівець уже керує процесом ледь не з дому пацієнта”, – додає заступник міністра.
Вузькопрофільні спеціалісти чергуватимуть у спеціально обладнаних реперфузійних центрах 24/7.
“Це наша категорична умова, – каже Лінчевський. – Повинна бути достатня кількість навченого персоналу з попереднім кардіологічним досвідом, лабораторія, щоб обстежити, коли привезуть, ангіографи і стенти”.
Щоб цього досягти, багатьох лікарів треба буде додатково навчати.
За словами заступника міністра, тут проблем немає, адже ці медики хочуть вчитись.
Наприклад, Вінниця уже навчила Могилів-Подільський. Залишилось дати Могилеві-Подільському ангіограф.
МОЗ також планує створити мережу ангіографів, щоб з будь-якої точки країни до найближчого апарату можна було доїхати впродовж 2 годин.
“Своєчасна ангіографія і стентування – це 3 тисячі врятованих життів з 20 тисяч людей, котрі потребують невідкладної допомоги через інфаркти щороку. Якщо це зробити вчасно, для людини це означатиме: вижив”, – додає заступника міністра.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ЛІКАРІВ?
 |
| Фото:beerkoff1/Depositphotos |
На думку Лінчевського, у телемедицині важливим є не стільки інтернет, скільки впровадження самої системи такої допомоги пацієнтам:
“Лікарі бояться відповідальності. Пацієнт помирає в дорозі, а потім медикам кажуть: “А чого ви його туди повезли?” – “Бо нам по телефону сказали”. – “А де запис? Лікар що, його бачив?”.
Лікар боїться консультувати телефоном, бо хто йому це дозволив? МОЗ дозволить”.
Для цього міністерство уже підготувало два накази: “Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров’я” та “Порядок надання медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST”.
Вони запроваджують нові правила функціонування системи надання кардіологічної допомоги та роботи бригад екстреної медичної допомоги.
“Я стажувався у “швидкій” у Франції, і там анестезіолог не соромиться відправити частину кардіограми вузькоспеціалізованому кардіологу в лікарню, щоб він сказав, що робити далі: як везти, куди і чим лікувати дорогою”, – каже заступник міністра.
І додає, що кардіологічну телемедицину застосовуватимуть найчастіше.
Інші випадки будуть не настільки масовими.
ТЕЛЕМЕДИЦИНА КОНСУЛЬТУВАТИМЕ ЛИШЕ КАРДІОЛОГІЮ?
 |
| Фото:lightpoet/Depositphotos |
Ні, вона також може консультувати цифрові рентгенограми і комп’ютерні томограми.
МОЗ не вказує, які лікарі повинні працювати з телемедициною, а які ні.
Все залежить від регіонів та їхньої потреби і бажання.
МОЗ встановлює лише стандарти та протоколи лікування.
Телемедицина – лише один з елементів, її можна буде відчути на кардіологічних пацієнтах уже цього року чи наступного”, – додає Лінчевський.
За його словами, телемедицина дає можливість пацієнту в селі отримати доступну фахову консультацію вузькопрофільного спеціаліста.
Щоб її отримати, потрібна буде “менша кількість непотрібних візитів“.
Аналізи (щоправда, не усі) не потрібно буде возити в район, ними можна буде обмінюватися інтернетом, уникаючи непотрібних транспортувань.
“Лікарю простіше, пацієнт не їздить туди, куди йому не потрібно.
В плані кардіології – це взагалі рятує життя“, – каже Лінчевський.
Ірина Андрейців, УП