У 2024-му доходи бюджету складуть – 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки планують значно більші – 3 трлн 355 млрд гривень. А це означає, що дефіцит становитиме половину бюджету – 1 трлн 571,5 млрд гривень.
«Видатки зросли через те, що зростають видатки на оборону. Нам потрібно боронити країну і це коштує дуже дорого», – пояснює Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Половину кошторису заклали на безпеку та оборону. На неї, як на головний пріоритет держави у війні, планують витратити 1 трлн 692,6 млрд гривень, а це 22,1% ВВП.
«Міністерство фінансів робить усе, щоб профінансувати цю воєнну кампанію. І це дається «великою кров’ю». Бо, по-перше, у місцевих бюджетів забирають частину ПДФО, податку на доходи фізичних осіб, яка традиційно належала їм», – пояснює ситуацію із джерелами доходу Марія Репко.
Так, із місцевих бюджетів, уряд планує залучити 93,7 млрд грн ПДФО. За словами аналітикині, крок абсолютно вимушений і буде болючим, особливо для тих місцевих, які не зможуть фінансувати свої видатки у потрібному обсязі.
Другий крок, необхідний для фінансування оборони – підвищення податку на прибутки банків.
«Вони отримали дійсно досить високий для воєнного часу прибуток і зараз цей прибуток буде оподатковуватися по підвищеній ставці для того, щоб Україна могла профінансувати грошове забезпечення військових, закупівлю необхідного одягу, боєприпасів і так далі», – каже заступниця директора Центру економічної стратегії.
Соціальна підтримка для ветеранів
На підтримку ветеранів у бюджеті заклали майже 15 мільярдів гривень і це вдвічі більше ніж минулого року. 1 мільярд з них запланували на протезування воїнів.
Житлові програми для ветеранів та членів їхніх сімей запланували 5,75 мільярдів гривень. А на запровадження інституту помічника ветерана – 3,85 мільярдів гривень.
Ще 2,58 мільярди гривень передбачили на заходи з ментальної та фізичної реабілітації, професійної адаптації ветеранів.
247 мільйонів гривень заклали на Український ветеранський фонд.
«Ветеранська політика це один з напрямків, на який фінансування дуже сильно збільшили. Майже вдвічі. Можемо очікувати і програми з розширення протезування, і інші програми, наприклад, інститут помічника ветеранів, повернення ветеранів до ринку праці, реабілітація і так далі. Зараз досить багато є громадських організацій, які опікуються ветеранами, ветеранською політикою, і в Мінсоці є досить сильний цей напрямок. І, насправді, ветеранів зараз все більше», – пояснює Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Чи має держава гроші на соцвиплати?
Соціальні видатки, як і уся половина бюджету «не на війну» – у його дефіциті. Щоб закрити діру і виконати соціальні зобов’язання перед громадянами, держава збирається, як і в минулі роки, залучати міжнародну фінансову допомогу.
«Це величезна діра. Але ми не можемо як держава дозволити собі фінансувати війну із Росією, супротивником, який в рази більше, ніж ми економічно, без такого дефіциту. І те, що ми ще можемо якось функціонувати, і, в принципі, люди в тилу не відчувають на собі в повній мірі зубожіння, то це лише подяка велика донорам і нашим західним партнерам, які фінансують оцей дефіцит», – пояснює ситуацію Марія Репко.
Останні два роки «половина державного бюджету до нас надходить у вигляді західних та японських кредитів і грантів, грантової допомоги. Але на 24-й рік ми маємо проблеми.
В першу чергу, справа у затягуванні погодження грантової допомоги від США, де нині все ще тривають дискусії надавати підтримку чи ні.
«В США допомога Україні проходить реально дуже важко. Зараз точаться переговори, зараз всі працюють на те, щоби в Штатах нарешті проголосували допомогу Україні, але поки що цього не відбулося», – каже Марія Репко.
Затягують із допомогою і в Євросоюзі. На відміну від США, ЄС надавав Україні не гранти, а кредити. Вони були на пільгових умовах, довгострокові, за низькою процентною ставкою, пояснюють нардепи. Допомогу там планують продовжувати за програмою Ukraine Facility і в 2024-му, але її поки не проголосували.
“Єврокомісія збирається виділити 50 мільярдів євро на 4 роки. Але цей великий обсяг допомоги, всі ці 50 мільярдів запакованих в цей Facility поки що має ще проголосувати Європейський парламент і Європейська рада.
Коли ви маєте половину бюджету, яка має фінансуватися з кредитів, які станом на початок грудня і ще не затверджені, а лише десь є можливо на папері, можливо в головах у депутатів різних іноземних країн, то це дуже великий ризик, що допомоги буде не вистачати», – вважає Марія Репко.
І за таких умов, держава матиме вдатися до «друку грошей, або дуже сильно затягнути паски. І це для України може стати сильно проблематичним».
Додатковий фактор проблем із надходженнями до бюджету – ситуація на кордоні з Польщею. Через для України «існує ризик недоотримання платежів від митниці», які мають наповнити бюджет на армію.
Як варіант, Україна може сподіватися на так зване «бридж-фінансування», припускає Марія Репко і пояснює, що це «попередні транші, які передують програмі, але не в її рамках, такі авансові платежі поки програму не затвердили».