Військові командири будуть відповідати за певні воєнні злочини підлеглих

Підписано закон, за яким військовий командир підлягатиме кримінальній відповідальності за будь-який злочин, передбачений статтями 437-439, 442, 442-1 КК, скоєний підлеглим.

Командири будуть нести відповідальність за злочини підлеглих, які підпадають під певні статті Кримінального кодексу. 22 жовтня Президент підписав закон 4012-IX про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду (законопроект 11484).

Відповідно до закону Кримінальний кодекс доповнено статтею 31-1, якою встановлено кримінальну відповідальність для військового командира чи іншої особи, яка фактично діє як військовий командир, та іншого начальника за будь-який із злочинів, передбачених статтями 437-439 , 442 і 442-1 КК, що вчинений підлеглою особою, яка перебувала на момент вчинення злочину під його фактичним командуванням і контролем або, залежно від обставин, під його фактичною владою і контролем, внаслідок нездійснення ним належного контролю над такою особою, якщо при цьому військовий командир або інша особа, яка фактично діє як військовий командир, знав або, зважаючи на обставини, що склалися на той час, повинен був і міг знати, що зазначена підлегла особа вчинила або мала намір вчинити такий злочин, проте не вжив дій, які повинен був і міг вжити у межах своїх повноважень для запобігання чи припинення вчинення злочину або для повідомлення про такий злочин компетентного органу.

Військовий командир або інша особа, яка фактично діє як військовий командир, інший начальник у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності згідно з відповідною частиною цієї статті та статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає кримінальну відповідальність за злочин, вчинений підлеглою особою.

Для цілей цієї статті під військовим командиром слід розуміти особу, яка на законних підставах уповноважена здійснювати командування та контроль над однією чи більше підлеглими особами, які беруть участь у бойових діях та належать до збройних сил держави

Йдеться про злочин геноциду (ст. 442 КК), злочини проти людяності (нова ст. 442-1 КК), воєнні злочини (ст. 438 КК у редакції проекту), злочин агресії (ст. 437 КК у редакції проекту). У частинах 1 та 2 нової ст. 31-1 КК вказується і на злочин, передбачений ст. 439 «Застосування зброї масового знищення» КК.

Передбачається, що для притягнення до відповідальності не застосовується давність, а покарання може сягати довічного позбавлення волі.

Також з КПК (розділ ІХ-2) виключається примітка про те, що дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади рф або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Як зауважили у Головному юридичному управління, імплементація такого виду відповідальності, передбаченої статтею 28 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, не враховує приписи частини другої статті 61 Конституції України щодо принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, основним змістом якого є неможливість притягнення особи до відповідальності за діяння, які вона не вчиняла.

Автор: Наталя Мамченко