Розборки Ігоря Плотницького та Ігоря Корнета всередині угруповання «ЛНР» закінчилися відставкою першого та призначенням виконувати обов’язки ватажка «ЛНР» Леоніда Пасічника.
Якщо в ці дні зайти на сайти, де мешканці окупованих районів Луганщини обговорюють останні події в регіоні, то можна дізнатися, що їхня реакція на такі перипетії далека від захвату.
Вони не лише не радіють появі на чолі угруповання «ЛНР» спецслужбіста Пасічника. Не тільки побоюються чисток та згортання залишків свободи слова, котру поки ще мають в інтернеті. Не лише висловлюють незгоду із потенційною можливістю об’єднання із не менш фейковим квазіутворенням «ДНР» («ДНР» і «ЛНР» – угруповання, які визнані в Україні терористичними – ред.).
Вони ще й обурюються. Так-так, уявіть собі, обурюються, що заміна Плотницького відбулася без будь-яких «виборів». Що Кремль та Луб’янка просто нав’язали їм Пасічника.
І взагалі, декотрі ще й апелюють до так званої «конституції» угруповання «ЛНР». Відповідно до неї, у випадку дострокового припинення повноважень глави цього угруповання, його обов’язки має виконувати голова так званої «Народної ради». А Леонід Пасічник – зовсім з іншої контори. Та ще й нагороджений медаллю «За військову службу Україні» Віктором Ющенком.
Коротше кажучи – зрада на зраді та зрадою поганяє.
Напис у Луганську, 20 червня 2015 року
Ставлення у Кремля до населення окупованої території
Так у Кремлі вкотре показали, як вони рахуються з думкою місцевого населення на окупованій території. Як «не втручаються» у справи квазіреспублік. А заодно – за що мають усі ці фільчині грамоти, типу «конституцій» цих псевдоутворень.
А тим часом сам Пасічник уже встиг заявити про свою прихильність до Мінських домовленостей. Хоча зрозуміло, що виконанням зобов’язань по них так само нехтуватимуть, як і фейковими «конституціями». Тільки щодо перших хоча б грають роль, а щодо другого, то чудово знають, що народ і не таке проковтне.
Тому й не дивно, що на окуповані території Луганщини, розбещені колись свободою в незалежній Україні, Кремль призначає смотрящого із кадебешників, аби присмирити й легше керувалося.
Графіті в Луганську, 19 березня 2014 року
Цілком ймовірно, що щось подібне чекало би й на всю Україну, якби взимку 2014-го Євромайдан програв. Януковича невдовзі би усунули від влади й замінили його якимсь зручним кадебістом. Його й так потихеньку оточували силовиками, котрі мали російське громадянство. Навіть Міністерство оборони та Службу безпеки України очолювали росіяни, відповідно, Павло Лебедєв та Ігор Калінін. При чому перший зараз переховується від слідства в окупованому Криму.
Доволі важливе нагадування у виконанні росіян про те, що Революція гідності минула не дарма.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист