Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, яка нині здійснює державне регулювання всіх ЗМІ в Україні, пропонується розширити повноваження скасовувати реєстрацію ЗМІ. Відповідну рекомендацію про прийняття законопроекту 12111 вніс 2 грудня голова парламентського комітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв. Нагадаємо, цей законопроект зареєструвала група народних депутатів, серед яких сам Микита Потураєв, а також Ярослав Юрчишин і Микола Княжицький.
Крім того, пропонується внести зміни до закону «Про правотворчу діяльність», аби нормативно-правові акти Національної ради не підлягали державній реєстрації Міністерством юстиції та не включалися до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Прибирається норма, що Нацрада веде облік всіх прийнятих нею нормативно-правових актів та забезпечує вільний та безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті.
Також, як писала «Судово-юридична газета», пропонується підвищити зарплати членам Нацради. Посадовий оклад члена Нацради встановлюється в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 105 980 грн. Оклад голови Національної ради буде становити 127 176 грн, першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря – 116 578 грн.
Розширення вимог для визнання структури медіа прозорою
Передбачається додаткова умова, за якої структура власності суб’єкта у сфері медіа буде вважатися Нацрадою прозорою. А саме у п. 3 ч. 2 ст. 25 закону про медіа передбачається, що структура власності суб’єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконується низка вимог, зокрема відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити «у разі відсутності осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа – усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа».
У статті 36, яка визначає обмеження щодо змісту інформації, пропонується встановити, що забороняється поширювати висловлювання, які зокрема розпалюють ворожнечу до окремих осіб «за іншими ознаками». Що це будуть за ознаки – не визначено.
Додаються нові підстави, що реєстрація суб’єкта у сфері медіа скасовується рішенням Національної ради також у разі, якщо після реєстрації медіа встановлено, що його структура власності не відповідає вимогам, визначеним:
-
- ч. 2 статті 16 (суб’єктом у сфері онлайн-медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації та інші добровільні об’єднання)
- пунктом 3 ч. 2 статті 25, у разі якщо статтею 63 закону передбачено подання суб’єктом відомостей про структуру власності (тобто, відомості про структуру власності у разі відсутності осіб, які мають пряму чи опосередковану істотну участь в медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління чи діяльність медіа повинні дати змогу встановити усіх ключових учасників медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами медіа) чи пунктами 1, 3 ч. 1 статті 120 закону про медіа.
- отримання Національною радою інформації про набрання законної сили обвинувальним вироком суду у кримінальній справі стосовно суб’єкта у сфері медіа, його керівника та/або кінцевого бенефіціарного власника, що передбачає обмеження чи заборону займатися діяльністю у сфері медіа.
За наявності мотивованих підстав вважати, що структура власності реєстранта не відповідає вимогам, визначеним ч. 2 статті 25, а також пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону (якщо така невідповідність не випливає з поданих реєстрантом документів), Національна рада проводить дослідження питання дотримання вимог до структури власності.
Якщо за підсумками такого дослідження структура власності реєстранта визнана непрозорою чи такою, що не відповідає вимогам, визначеним пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону, Нацрада ухвалює рішення про скасування реєстрації суб’єкта у сфері медіа.
У разі скасування реєстрації за рішенням Національної ради, вона зобов’язана впродовж 5 днів з дня прийняття такого рішення направити його копію реєстранту, внести відповідні зміни до Реєстру та оприлюднити інформацію про це на своєму веб-сайті.
Суб’єкт у сфері медіа, реєстрацію якого скасовано Нацрадою, зобов’язаний припинити надання відповідного медіа-сервісу впродовж одного дня з дня внесення до Реєстру відомостей про скасування реєстрації, але не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення інформації про це на веб-сайті Нацради.
Автор: Наталя Мамченко