«Чинити правильно, коли цього ніхто не бачить» — Віктор Павлущик, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, каже, що це — один з лозунгів НАЗК. У подкасті «Бесіди про доброчесність» пан Віктор говорив про співпрацю Агентства з іншими державними інституціями, найвразливіші для корупції сфери на думку громадян та бізнесу, особливості боротьби з корупцією на різних рівнях та гарантії для її викривачів, залучення громадянського суспільства до процесів врядування. Провів розмову Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ.
Соціологічні дослідження НАЗК: як в Україні визначають найвразливіші до корупції сфери
Віктор Павлущик, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, підкреслив, що в Україні щороку проводять соціологічні дослідження, аби виявити найуразливіші до корупції галузі. На основі цих досліджень визначають 15 пріоритетних сфер, де проблема корупції потребує негайної уваги.
Однією з найкорумпованіших, згідно з аналітичними даними за 2023 рік, є сфера надання адміністративних послуг, будівництва та земельних відносин, а також надання медичних послуг. Ці напрямки особливо турбують громадян. Для бізнесу ж найкорумпованішою виявилася митна сфера, яка може створювати значні перепони для підприємницької діяльності та міжнародної торгівлі.
Перевірка декларацій в Україні: виклики та можливості
Віктор Павлущик також підкреслив ключові аспекти функціонування системи фінансового контролю державних службовців. Він пояснив, що цей процес є комплексним і включає кілька компонентів:
«Щорічно публічні службовці подають близько 800 тисяч декларацій, всі вони проходять оцінку ризиків за допомогою логічного та арифметичного контролю. До 30% декларацій за звітний період можуть можуть позитивно пройти автоматизовану перевірку, декларант та суспільство бачать відповідну позначку у публічній частині реєстру. Незважаючи на це, кожній декларації присвоюється показник рейтингу ризику. Ми відбираємо на так звану “ручну” перевірку ті декларації, які є в топі цього рейтингу, – тобто мають найвищий рейтинг ризикованості, а також незалежно від проходження автоперевірки при наявності повідомлення, звернення про можливе недостовірне декларування чи ознаки незаконного збагачення, необґрунтованості активів. Загалом інститут декларування в Україні не має аналогів в світі», – зазначив Голова НАЗК.
Віктор Павлущик також додав: «Перевірка за ризик-орієнтованим підходом включає в себе певні правила, які, зокрема, дозволяють проаналізувати можливість людини заощадити ті кошти, які вона декларує. Якщо у особи в порівнянні з попередніми деклараціями не підтверджується можливість мати ці статки, така декларація отримує високий рейтинг ризикованості і може потрапити на повну перевірку. Зміна підходу підвищила ефективніть повних перевірок декларацій».
Голова НАЗК зазначив інші важливі способи контролю: моніторинг способу життя, своєчасне виявлення конфлікту інтересів та дотримання антикорупційного законодавства.
Викривачі корупції: який захист гарантує держава та що робити
Віктор Павлущик пояснив важливість викривання недоброчесних дій та правопорушень. Він відзначив, що в суспільстві, зокрема через історичну спадщину радянського періоду, такі дії іноді асоціюються з негативними поняттями.
Проте, за словами пана Віктора, питання має абсолютно інший етичний вимір. Віктор Павлущик підкреслив, що повідомлення про корупцію чи інші порушення — не лише питання особистої етики, але й суспільної відповідальності. На його думку, захищеність викривачів та можливість отримання винагороди мають сприяти активній участі громадян у викритті корупційних дій.
«В законодавстві передбачено максимальні гарантії захисту прав викривачів. Це той важливий аспект, на який люди звертають увагу під час прийняття рішення “повідомляти чи не повідомляти”. Своєю чергою, Агентство діє як на досудовому рівні, застосовуючи адміністративні заходи та видаючи приписи про недопустимість вживання будь-яких заходів проти викривачів, так і через подання позовів в їхніх інтересах», — пояснив він.
Віктор Павлущик згадав й про ще один елемент стимулювання викривачів — фінансову винагороду. За українським законодавством, викривач може отримати до 10% від суми неправомірної вигоди або збитків, про які він повідомляє. Пан Віктор наголосив на успішних прецедентах виплат такої винагороди:
«В Україні вже є практика винесення вироків, в яких встановлено необхідність виплати винагороди двом викривачам: одному понад 13 млн грн, іншому — понад 1,6 млн грн. В жовтні 2024 року вперше в історії України двом викривачам НАЗК виплатило зазначену винагороду».
Завершуючи, Голова НАЗК закликав громадян проаналізувати можливу шкоду від їхнього небажання повідомляти про порушення: «Люди завжди мають звертати увагу на потенційну шкоду від того, що вони не повідомили про корупцію», — підсумував Віктор Павлущик.
Проєкт «Будинок Доброчесності» реалізується компанією RMTeam International в рамках Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії.
https://lb.ua/blog/aspen_institute_kyiv/647432_golova_nazk_nepovidomlennya_pro.html