Президент Володимир Зеленський у передвиборчій програмі, яка вже багато в чому неактуальна через війну, обіцяв створення в Україні суду присяжних. Вчора Верховна рада ухвалила у першому читанні відповідний законопроєкт, ще в 2020 році зареєстрований народними депутатами Павлом Фроловим, Ігорем Фрісом, Федором Веніславським та Павлом Павлішем. Автори законопроєкту обіцяють, що суд присяжних буде «як у кінофільмах»: саме присяжні прийматимуть рішення про винуватість чи невинуватість підсудного. Як працюватиме новий суд, хто зможе стати присяжним та які привілеї отримає .
Як працюватиме суд присяжних в Україні
Суд присяжних складатиметься з одного професійного судді та Лави присяжних – вісім основних та двоє «запасних» (на випадок, якщо хтось не зможе брати участь за станом здоров’я або з інших поважних причин).
Усі присяжні будуть рівні у своїх правах. Після приведення до присяги присяжні обирають старшину. У старшини аналогічні права, як і у всіх присяжних, але при цьому він звертається до головного судді, веде нараду присяжних, заповнює опитувальний лист за результатами голосування з відповідями присяжних, зачитує вердикт.
Присяжний бере участь у здійсненні правосуддя у складі однієї Лави присяжних на строк розгляду лише однієї судової справи. Буде заборонено залучати одночасно до розгляду іншого кримінального провадження.
Як розповів один із авторів законопроєкту Павло Фролов, у перші два роки після створення суд присяжних розглядатиме за заявою обвинуваченого лише тяжкі злочини – за які передбачено довічне позбавлення волі. Після двох років роботи розглядатимуться тяжкі злочини, за які передбачено покарання від десяти років.
Павло Павліш, співавтор законопроєкту, зазначив, що новий суд присяжних буде відходом від практики «народних засідателей»: «Ми говоримо про класичний суд присяжних, де вони мають ухвалювати вердикт, який потім вже буде набирати законної сили. Якщо цей закон буде ухвалений і набере чинності, то в Україні запрацюють присяжні, яких ми бачили в різних кінофільмах».
Він прогнозує, що на присяжних перші два роки витрачатиметься близько 12 млн гривень на рік.
Члени суду присяжних: добір, права та обов’язки
Присяжним може бути громадянин України віком від 21 року, який постійно мешкає на території, на яку поширюється юрисдикція суду (якщо інше не визначено законом). У законопроєкті наголошується, що засідання у суді присяжних не лише право, а й конституційний та громадянський обов’язок.
Формувати та вести Реєстр кандидатів у присяжні буде Державна судова адміністрація на основі даних Державного реєстру виборців та інших реєстрів.
Відбір присяжних для їхнього виклику на судове засідання буде проводитися у випадковому (сліпому) порядку. Кандидату надсилають письмове запрошення та анкету, одночасно з цим надсилається письмове повідомлення для роботодавця.
Але не кожен громадянин зможе стати присяжним. Ось список обмежень:
- визнання обмеженої дієздатності чи недієздатності;
- перебування на обліку в наркологічному чи психоневрологічному закладі, наявність хронічних психічних захворювань;
- незнята або непогашена судимість, участь у кримінальному провадженні в якості підозрюваного або обвинувачуваного;
- наявність адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення (за останній рік);
- незнання державної мови;
- якщо особа є заявником, потерпілим, цивільним позивачем або відповідачем у зв’язаній справі або близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача або відповідача;
- участь у кримінальному провадженні в якості свідка, експерта, фахівця, перекладача тощо;
- якщо особа зацікавлена у результатах провадження.
Крім того, присяжним не може бути президент, член парламенту, народний чи місцевий депутат, представники інших органів влади, суддя, прокурор, військовий, адвокат, правоохоронець, священнослужитель, адвокат, нотаріус.
У присяжних буде низка обов’язків, головні з них: своєчасно з’являтися на засідання суду, неупереджено та справедливо брати участь у розгляді судової справи, дотримуватись правил судової етики, не розголошувати та не коментувати деталі судової справи, не розголошувати таємницю нарадчої кімнати.
При цьому присяжні матимуть право заявити про самовідвід, якщо є причини, а також отримуватимуть грошову винагороду та фінансове відшкодування за виконання обов’язків.
Про останнє докладніше. Присяжним на час виконання обов’язків надаватиметься винагорода на рівні посадового окладу судді місцевого суду (відповідно до днів, коли вони беруть участь у засіданнях). Станом на 2024 рік оклад становить 63 тисячі гривень на місяць.
Також присяжним відшкодовуватимуть витрати на проїзд, оренду житла та виплачуватимуть добові.
На час виконання обов’язків присяжним надаються гарантії недоторканності суддів (затримання, тримання під вартою та арешт – лише за згодою Вищої ради правосуддя).
За ними зберігатимуться всі гарантії та пільги, визначені законом, зараховується трудовий стаж. Звільнити чи перевести на іншу роботу під час виконання обов’язків не зможуть без згоди.
Зазначимо, що роботодавець буде зобов’язаний відпустити працівника, якого обрали до суду присяжних. Інакше це розцінюватиметься як неповага до суду, за це загрожує відповідальність.
Як суд присяжних виноситиме рішення
Після того, як обвинувачений скаже своє останнє слово, суддя формує для присяжних питання, на які вони мають відповісти.
Ці питання передаються старшині присяжних. Після напутнього слова судді присяжні виходять у нарадчу кімнату для ухвалення вердикту (більше нікому туди заходити не можна, засоби зв’язку в кімнаті заборонені).
Старшина присяжних ставить на обговорення питання, проводить голосування та веде підрахунок голосів. Голосування відбувається відкрито, права утриматися немає.
Вердикт присяжних про винуватість особи вважається прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше 7 із 8 осіб.
Після голосування присяжні повертаються до зали суду, і старшина оголошує вердикт. Після цього суддя повідомляє присяжним про закінчення їхньої участі у судовому розгляді та оголошує вирок.
Виправдувальний вирок суду присяжних набирає чинності з моменту проголошення. При цьому його не зможуть переглянути по суті: його можна оскаржити в апеляційному порядку з питань порушення процедури формування Лави присяжних.
Обвинувальний вирок суду присяжних може бути оскаржено в апеляційному порядку на підставі: процедури формування Лави присяжних, порушення норм кримінального процесуального законодавства, суворості призначеного обвинуваченому міри покарання.
Якщо вирок буде скасовано через порушення процедури формування Лави присяжних, буде призначено новий судовий розгляд із новими присяжними.