Кожного разу, коли ВАМ здається, що дно державної гнилизни вже остаточно пробите, система відкриває новий, ще більш шокуючий і кривавий рівень. Якщо раніше ми жахалися від того, що в Петропавлівській Борщагівці функціонують позасудові катівні для солдатів у підвалах держбанку, а Департамент захисту національної державності (ДЗНД) СБУ перетворився на політичну охранку для переслідування журналістів, то сьогодні пазл склався у фінальну картину.
Нові матеріали антикорупційних розслідувань, відомі під кодовою назвою справа «Карфаген», доводять незворотне: українська правоохоронна система знищена. Замість неї країною керує організоване злочинне угруповання (ОЗУ) державного масштабу. Це закритий синдикат, скріплений мільйонами кримінальних доларів, де вищі генерали СБУ та керівники Нацполіції намертво зрослися з російською наркомафією та агентурою ФСБ. І ця мафія — це буквально одна «сім’я», пов’язана круговою порукою, кумівством та кров’ю.
Оприлюднені «плівки НАБУ» у справі «Карфаген» розкривають жахливу анатомію цього ОЗУ. На записах російський мафіозо та його український «братан» абсолютно спокійно роздають вказівки топпосадовцям українських спецслужб.
Офіційна ідентифікація фігурантів шокує, хіба ні?
«Мексиканець» — Єгор Буркін. Громадянин Російської Федерації, керівник міжнародного наркокартелю «Хімпром», який відкрито співпрацює з ФСБ і навіть під час повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес в Україні. Те, що ворожий наркобарон керує українськими генералами під час війни — це акт найвищої державної зради.
«Кримінал» — Андрій Осіпов. Тричі засуджений рецидивіст, засновник злочинного угруповання і головний комунікатор між російським картелем та СБУ.
Спільник «Кримінала» — Едуард Лозовський. Людина, яка разом з Осіповим фігурувала у справі про спробу передати СБУ хабар у розмірі 1 мільйон доларів за закриття справи проти чергового росіянина.
І з ким же ці відверті вороги ведуть бізнес? Їхніми партнерами, які забезпечують їм імунітет, виступають найвищі чини держави:
«Акім» — Сергій Дука. Генерал-майор СБУ, Перший заступник начальника ДЗНД СБУ. Той самий департамент, який мав би ловити диверсантів, натомість захищає наркокартель від інших підрозділів спецслужби та Офісу генпрокурора.
«Прайс» — Володимир Ценов. Перший заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, який, за даними НАБУ, прикривав діяльність картелю та їхніх шахрайських колцентрів.
«Консультант» — Олександр Дем’янчук. Заступник начальника карного розшуку Нацполіції Київщини, який відповідав за безпеку злочинної організації.
Окреме місце в цій ієрархії посідає генерал Ілля Вітюк («Лисий»). Мафіозі на плівках так високо цінують його вміння оберігати «свій огород», що збирають для нього кримінальний «грев» (фінансову підтримку) на час відсторонення.
Але корупція — це лише фасад. Найтемніша безодня відкривається тоді, коли ми чуємо, якими методами цей синдикат захищає свої прибутки. Угруповання Осіпова мало власний силовий блок — бойовиків (на плівках ідентифіковані як «Боксер» і «Паша»), які займалися викраденням людей, катуваннями, вимаганням та нападами.
Коли бандюки на плівках обговорюють плани облити незгодних активістів сірчаною кислотою чи забити молотками, перетворюючи їхні ноги «на ганчірки», вони знають, що поліція і СБУ їх не шукатимуть. Навпаки, генерали Дука і Ценов їх прикриють.
Паралельно з фізичним терором працює терор політичний. Той самий ДЗНД СБУ під керівництвом «Акіма» використовується як «охранка» проти журналістів і публіцистів. Якщо ви напишете правду про тилові катівні чи розкрадання, експерти ДЗНД порушать проти вас справу за ст. 114-1 (перешкоджання ЗСУ) чи 111 (державна зрада). Для корумпованих генералів чесний текст — це більша загроза, ніж російський наркокартель, адже наркобарон Буркін платить їм хабарі, а правда руйнує їхню монополію.
VIP-таксі та «родинні» зв’язки: чому мовчить Малюк?
Як російському наркокартелю вдалося настільки глибоко проникнути в СБУ? Відповідь лежить у площині «родинних» мафіозних зв’язків. Головний переговорник картелю Андрій Осіпов публічно хизувався і заявляв на зустрічах, що його безпосереднім покровителем є голова СБУ Василь Малюк, називаючи його своїм кумом.
Цей статус «кума Малюка» відкривав для злочинців будь-які двері. Коли Осіпов та Лозовський носили мільйонні хабарі для вирішення питань у спецслужбі, вони розуміли, що їм нічого не загрожує. Саме ця кругова порука пояснює і той феномен, коли топових корупціонерів та зрадників не саджають у тюрми, а тихо вивозять за кордон. Спецслужби, які мали б надягати на них кайданки, працюють як елітне VIP-таксі для мафії, забезпечуючи евакуацію «своїх» разом із награбованими активами.
Цей синдикат не міг би існувати без вищого політичного даху. Кримінал не просто купує силовиків — він впливає на кадрову політику цілих регіонів.
На записах Осіпов та генерал Дука спокійно обговорюють призначення того самого «Лисого» (Сергія Лисака) з Житомира до Дніпропетровської області з чіткою вказівкою — «надо публику бодрить». Незабаром після цих розмов Лисак стає головою Дніпропетровської ОВА, а згодом — очільником Одеської МВА, де його єдиним завданням стає збереження потоків та захист інтересів картелю, а не розвиток регіону чи оборона.
Державна мафія тасує своїх людей, мов шулер краплені карти. Їх знімають з однієї посади після скандалу і переставляють на іншу, роздаючи генеральські зірки. Це єдина екосистема, на вершині якої стоїть політичний «Дон Корлеоне», який своїми підписами легалізує всі ці мафіозні призначення.
Перетворення спецслужби на аналог російської ФСБ означає, що відомство більше не захищає національну безпеку, а стало закритою кастою, що монополізувала тіньові ринки, зрослася з криміналом і працює на захист влади від власного народу. Синдикат настільки знахабнів, що забув єдиний закон історії: коли народ усвідомлює, що правосуддя мертве, а влада працює на російські картелі, виникає потреба в громадянських месниках — «вігілантах». Сам російський наркобарон Буркін на плівках констатує: якщо влада в Україні зміниться, їхню злочинну «тему» зметуть миттєво. Проте поки триває війна, чинна політична верхівка зберігає владу, блокуючи вибори і прикриваючи своє свавілля воєнним станом. Доки президент та його оточення продовжують покривати таких генералів і тасувати їх між кабінетами, українці залишатимуться заручниками системи, де країною керують люди з молотками, кислотою та квитком ФСБ у кишені.
Василь Малюк: За красивим медійним фасадом з дронами та гучними заявами ховається керівник, чиї прямі підлеглі (генерал ДЗНД Дука) системно обслуговують російський наркокартель «Хімпром». Якщо офіційні матеріали антикорупційних органів фіксують, що зв’язковий картелю Андрій Осіпов використовує статус «кума Малюка» для вирішення питань із хабарами на мільйони доларів, відповідальність голови СБУ стає прямою та кримінальною. Його місце дійсно на лаві підсудних за створення ОЗУ та державну зраду, адже без його патронату або злочинної бездіяльності така інфільтрація ворожої мафії у спецслужбу була б неможливою.
Олександр Поклад: Начальник контррозвідки, чиє ім’я роками асоціюється з найтемнішими, позасудовими методами системи — викраденнями, політичним стеженням, тиском на бізнес та кришуванням тіньових ринків. Саме він є уособленням тих силових методів (аж до розправ із молотками), про які спокійно говорять бандити на записах. Поки такі люди керують контррозвідкою, її ресурси будуть спрямовані на внутрішній терор, а не на боротьбу з російською агентурою.
Термін «ФСБУ» — це точний діагноз назві тилового СБУ. Ви хочете, щоб така служба займалася вашої безпекою та безпекою нашої (а точно нашої?) країни?
Владислав Смірнов
P.S. Список верифікованих джерел:
1.Справа НАБУ «Карфаген»: Офіційна операція НАБУ та САП, яка викрила масштабну схему прикриття російського наркокартелю «Хімпром» з боку топпосадовців СБУ та Нацполіції.
2.Єгор Буркін («Мексиканець»): Громадянин РФ, засновник картелю «Хімпром» та мережі U420, який керував українськими силовиками на плівках НАБУ і перебуває в розшуку з 2019 року.
3.Андрій Осіпов («Кримінал»): Тричі засуджений співорганізатор злочинного угруповання. НАБУ зафіксувало його як головного комунікатора між картелем Буркіна та українськими генералами.
4.Справа на $1 мільйон та роль Лозовського: У серпні 2026 року Андрій Осіпов та його спільник Едуард Лозовський були фігурантами розслідування НАБУ щодо спроби підкупу СБУ хабарем у $1 млн для захисту розшукуваного росіянина. Лозовський виступав посередником.
5.Заяви про зв’язок із Малюком: У матеріалах справи офіційно зафіксовано, що Андрій Осіпов публічно хизувався своїми зв’язками з головою СБУ Василем Малюком для легалізації свого впливу серед силовиків.
6.Генерал СБУ Сергій Дука («Акім»): Перший заступник начальника ДЗНД СБУ. За даними слідства, саме він забезпечував захист злочинної організації від інших підрозділів спецслужби та Офісу генпрокурора.
7.Топпосадовці Нацполіції («Прайс» і «Консультант»): Володимир Ценов (перший заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань) та Олександр Дем’янчук (заступник начальника карного розшуку Київщини) ідентифіковані як особи, що прикривали діяльність шахрайських колцентрів і картелю з боку поліції.
8.Силовий блок («Боксер» і «Паша»): Офіційно встановлено, що організація мала силовий підрозділ, підлеглий Осіпову, який займався викраденням людей, катуваннями та нападами для захисту наркобізнесу.
Владислав Смірнов