В Чернігові обговорили результати вимірювання рівня залучення громадян до управління містом під час круглого столу, що відбувся 13 лютого 2018 року в прес-центрі “Чиста політика”.
Ефективне залучення містян до процесів розробки та прийняття рішень, що стосуються життя громади, мало би актуалізувати вирішення найважливіших для мешканців питань, а також сприяти збільшенню взаємної відповідальності влади та громади. Передумови для цього є, але наскільки системно вони реалізовуються на практиці?
Голова правління ГО “Доброчин” Наталія Дрозд озвучила конкретні результати проведеного дослідження:
• “Оцінка рівня залучення громадян до управління містом проводилася за 10 принципами – відданість, права, зрозумілість, час, об’єктивність, ресурси, координація, підзвітність, оцінка, активна громадська позиція – серед яких найкраще представленими у Чернігові виявилися принципи “активна громадська позиція” (79%), “права” (79%), а найгірше – “оцінка” (10%), “координація” (13%), “підзвітність” (17%)”.
Оскільки аналогічні дослідження проводилися ще й у містах Одеса, Луцьк та Сєверодонецьк, то можемо порівняти їх із Черніговом:
• максимального значення набули: в Одесі — принципи “права” (67%) і “зрозумілість” (67%), в Луцьку — принципи “права” (83%), “зрозумілість” (69%), у Сєверодонецьку — принципи “права” (71%), “зрозумілість” (62%);
• мінімально представлені наступні принципи: в Одесі — принципи “оцінка” (10%) й “підзвітність” (20%), в Луцьку — принципи “координація” (0%) й “підзвітність” (%), у Сєверодонецьку — принципи “оцінка” (10%), “відданість” (6%).
Наразі наше місто отримало третє місце у списку із чотирьох міст України. “Це свідчить про те, що наші громадяни активно не долучаються до управління містом, а якщо і долучаються, то “постфактум”, а влада, поки що, не робить змін у своїй політиці, можливо через те, що не бачить переваг співпраці із громадою, але ж така взаємодія має бути”, – зауважила пані Наталія та додала, що подібні дослідження мають проводитися й надалі та передаватися на огляд та практичне використання міській владі.
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Чернігові
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Одесі
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Луцьку
Основні висновки щодо практики залучення громадян в Сєвєродонець
Висновки за результатами дослідження показують, що нинішній стан з залучення мешканців м. Чернігів до процесів розробки та прийняття рішень, які стосуються життя громади, має два напрямки рекомендацій щодо подальшого впровадження відповідних механізмів розвитку.
Перший стосується вже застосовуваних позитивних напрацювань і полягає в підтримці їх робочого стану на досягнутому рівні, а також поточній актуалізації окремих елементів, зважаючи на сучасні тенденції як соціального, так і технічного характеру та залученні ширшого кола небайдужих мешканців міста. Зокрема, це стосується збереження тенденцій у використанні практик консультування з громадянами в процесах прийняття рішень, у тому числі шляхом подачі електронних петицій, проведенні опитувань громадської думки з актуальних питань розвитку громади. Продовження реалізації програм розвитку громадянського суспільства з конкурсним підходом та програми реалізації Бюджету участі.
Другий напрямок полягає у підвищенні рівня інформування та залучення громадян до управління містом через впровадження ширшого кола можливостей та механізмів для впливу на процеси управління містом і підвищення якості реалізації заходів.
Результатом круглого столу стали такі висновки: громада і влада має об’єднуватися, разом працювати, дискутувати і планувати майбутню діяльність, тоді наш приклад наслідують інші райони Чернігівщини. І хоча цей процес є довготривалим, але ми не повинні опускати руки і, спираючись на досвід закордонних колег, мусимо працювати та йти по наміченому шляху.
Докладніше про громадську кампанію по залученню громадян до управління містом можна дізнатись на сайті Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» за посиланням
Василь Веремієнко