Чому санкції скасовані та що це змінить для інших екс-посадовців
21 лютого 2018 року Суд Євросоюзу (Court of Justice of the EU) виключив народного депутата України Сергія Клюєва з санкційних списків ЄС, скасувавши відповідні частини рішення Ради ЄС №2017/381 та регламенту №2017/374.
Або, якщо говорити простіше, Суд постановив, що ім’я та прізвище “Сергій Клюєв” потрібно викреслити з переліку осіб, активи яких заморожені на території Європейського союзу.
За останні роки Суд ЄС неодноразово скасовував санкції щодо окремих осіб, але щоразу йшлося про рішення, термін дії яких і без того давно сплив. Натомість нині вперше йдеться про нині чинне рішення Ради ЄС. Термін дії документа, який “виправив” Суд – з 6 березня 2017 року до 6 березня 2018 року.
Поза тим, дія санкцій щодо Клюєва не припиниться негайно.
Рішення Суду ЄС набере чинності лише після розгляду апеляції або після завершення терміну його апеляційного оскарження; а до того часу минулорічні санкції все одно втратили би чинність.
Між тим причина скасування санкцій судом є досить незвичайною і заслуговує на увагу.
В 2017 році, схвалюючи чергове поновлення санкцій, Рада ЄС не запитала у Генеральної прокурати України додаткові пояснення щодо звинувачень на адресу Сергія Клюєва. Суд ЄС – вперше за період санкційних процесів проти українських посадовців – постановив, що у Ради ЄС повинні були виникнути сумніви в обґрунтованості продовження санкцій щодо Клюєва.
Отже, розберемося, що стало причиною скасування та які наслідки це матиме для інших “підсанкційних” колишніх посадовців.
Сергій Клюєв у справі Т-731/15 оскаржував три останніх етапи продовження санкцій: з 2015 по 2016, з 2016 по 2017 та з 2017 по 2018 роки.
Перші два санкційних рішення встояли: на думку Суду, на той момент у Ради ЄС не було приводу сумніватися в наявності підстав для замороження активів українського депутата. Такі підстави, на думку Суду, виникли в 2016 році та вплинули на останнє продовження санкцій, схвалене рішенням Ради ЄС від 3 березня 2017 року.
Які саме документи дозволили дійти такого рішення, в деталях встановити неможливо, оскільки з публічного рішення Суду ЄС виключена ключова конфіденційна інформація. Поза тим, у документі лишилися натяки на можливі аргументи Клюєва.
Суд посилається щонайменше на дві цікаві події.
По-перше, 5 березня 2016 року розслідування у кримінальній справі, де Клюєв є підозрюваним, було зупинено, однак у листах, надісланих в Раду ЄС після цього, Генеральна прокуратура України не звернула на це уваги.
Натомість про зупинення розслідування Раду ЄС повідомив сам Клюєв, під час чергового перегляду санкційних списків на початку 2017 року.
По-друге, 4 квітня 2016 року прокуратура Відня повідомила, що у неї є сумніви щодо обґрунтованості звинувачень, висунутих проти братів Клюєвих. Зокрема, в рамках виконання запиту про міжнародну правову допомогу, прокуратура Відня ознайомилася з документами, доданими українською стороною до запиту, та зазначила, що “звинувачення, висунуті в засобах масової інформації, що заявник та його брат вчинили злочини за українським законодавством, які були серед витоків багатьох справ щодо відмивання коштів у Австрії, не підтверджуються, незважаючи на декілька проведених розслідувань” (п. 247 Рішення Суду ЄС).
На думку Суду, ці нестиковки повинні були викликати у Ради ЄС сумніви щодо обґрунтованості продовження санкцій, і вона повинна була запитати про роз’яснення у Генеральної прокуратури України. А оскільки з Брюсселя такий запит не надсилали, останнє рішення про продовження санкцій вважається таким, що було схвалене передчасно.
Як наслідок, Суд ЄС скасував поточні санкції щодо Сергія Клюєва.
Рішення винесене Шостою палатою Загального суду (General Court), який є ніби судом “першої інстанції” всередині Суду ЄС. Воно може бути переглянуте в апеляційному порядку вищою інстанцією – Європейським судом (European Court of Justice).
Зважаючи на те, що поточні санкційні рішення в будь-якому випадку завершують свою дію 6 березня 2018 року, не виключено, що Рада ЄС просто не буде звертатися до апеляції.
Чи з’явиться ім’я Сергія Клюєва у новому санкційному рішенні, яке діятиме після 6 березня, ми дізнаємося вже найближчими днями. В ЗМІ з посиланням на джерела вже з’явилися повідомлення, що ЄС може зняти з нього санкції. Журналісти кажуть, що цього року Рада ЄС запитала Україну про хід розслідування щодо нардепа і переконалася, що воно справді не рухається.
Не виключено, що Рада ЄС стала обережнішою саме через минулорічний судовий процес у Люксембурзі.
Поза тим, це рішення Суду не означає повної перемоги Сергія Клюєва. І тим більше воно не означає, що санкції проти інших екс-посадовців опинилися під загрозою скасування.
Суд не встановив незаконність чи безпідставність санкцій в принципі. Причини їх скасування досить технічні – відсутність своєчасних консультацій з ГПУ. Більша частина тексту рішення Суду насправді стосується продовження санкцій в 2015 та 2016 роках, і в цій частині немає жодних втішних новин для позивача.
Суд детально розглянув усі аргументи Клюєва щодо принципової незаконності санкцій – і відхилив їх один за одним.
Зокрема, не справили великого враження на Суд експертні висновки українських науковців щодо нібито численних процесуальних порушень в рамках розслідування, підтвердження податковою відсутності претензій до його компаній в Україні, звинувачення Клюєвим української влади в порушенні прав людини та тиску на суд та інші подібні суттєві аргументи.
Отже, висновок є таким: хоча рішення Суду ЄС від 21 лютого 2018 року і матиме певний ефект на аналогічні справи, особливо ті, що за фактами схожі зі справою Сергія Клюєва, воно навряд чи підриває європейський санкційний режим як такий або створює якісь потужні підстави для масового скасування санкцій.
Найголовніше – щоби Україна дійсно проводила розслідування проти тих осіб, на яких наша держава попросила накласти санкції, і була готова передати до Брюсселя необхідну інформацію, якщо такий запит надійде від Ради ЄС.
 |
Автор: Дмитро Шемелін,
радник юридичної фірми “Астерс”,
для “Європейської правди”