«Злодія в законі», відомого у кримінальному світі як «Льора Сумський», правоохоронці затримали і майже одразу відпустили – це, на думку екс-заступника начальника головного слідчого управління Нацполіції Григорія Мамки, є піаром «злодіїв в законі» як інституції. Він вважає, що для боротьби з цим явищем необхідно фіксувати реальні злочини таких людей. Натомість радник міністра внутрішніх справ Сергій Речинський впевнений, що таким чином поліція піарить скоріше себе, адже «злодія в законі» легко спіймати.
Екс-заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції Григорій Мамка звертає увагу на те, що «злодія в законі» «Льору Сумського», якого затримали раніше на Хмельничччині, відпустили майже одразу. У зв’язку з цим він згадує про схожий випадок минулої осені, коли в Пущі-Водиці у Києві затримали, доставили до поліцейського відділку, а потім відпустили 60 осіб, які, за інформацією поліції, мали зв’язок з кримінальним світом.
«Жодного «злодія в законі» з анонсованих 60 чоловік не було затримано. Для чого ця робота? На засоби масової інформації піарити такий інститут, «як злодії в законі» – я цього не розумію», – зізнається Мамка в ефірі «Ранкової Свободи».
На думку екс-слідчого, подібні інфоприводи лише створюють рекламу злодіям в законі, ніж змінюють ситуацію на краще.
«Якщо є такий інститут – «злодій в законі» – він скоює, як звичайна людина, злочини. Ці злочини необхідно документувати, приймати рішення щодо затримання під конкретні склади злочину і заарештовувати, направляти їх у місця позбавлення волі за рішенням судів», – переконаний він.
«Три роки тому сказали: підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю – це зло держави. Ми скасували цей підрозділ, розігнали людей. Пройшло три роки, і ми анонсуємо, що в нас організована злочинність, що нам необхідно створювати підрозділ по боротьбі з нею. І що ми зробили? Хто відповів за три роки, коли цього підрозділу не було?» – запитає екс-співробітник Нацполіції.
Водночас він висловлює сподівання, що новій підрозділ, створення якого анонсував близько місяця тому начальник кримінальної поліції В’ячеслав Аброськін, закладе основи для ефективної роботи в цьому напрямку.
Головний редактор сайту ОРД, радник Міністра внутрішніх справ України Станіслав Речинський схиляється до думки, що показові затримання «злодіїв у законі» спрямовані на піар не для них, а для самих правоохоронних органів.
«Простіше за все – саме робота зі «злодіями в законі», про яких завжди відомо, де вони знаходяться, що роблять, і якщо ви, припустімо, затримуєте того ж «злодія в законі» в ресторані на якійсь зустрічі, то завжди можете відрапортувати, що було припинено сходку «злодіїв в законі». Відповідно, можна дати повідомлення в пресу і поставити собі галочку за виконане завдання», – пояснює він.
На його думку, затримання Сергія Лисенка (справжнє ім’я Льори Сумського) відбувалось за тим же принципом.
«Льора Сумський» вже тридцять років як не краде. Він вирішує питання між авторитетними людьми, які сиділи, але вже не планує злочинів, по суті», – каже радник голови МВС.
За словами Речинського, сам інститут «злодіїв в законі» – це архаїчне явище, і зараз вони здебільшого опікуються тюрмами, забезпечуючи в’язнів допомогою, часто нелегальною.
«Вони в сучасній картині злочинного світу не є якоюсь домінантою. Зараз набагато небезпечніші банди нового типу, які створюються швидко, які оснащені технічно, займаються повсюдним грабежем чи викраденням авто. Це і етнічні злочинні угруповання, як, наприклад, гагаузька», – стверджує він.
Григорій Мамка натомість не готовий скидати «злодіїв у законі» з рахунків в плані впливу на злочинність та економічну сферу.
«Раніше вони дійсно скоювали злочини, тяжкі та особливо тяжкі, включаючи вбивства. Потім почали гроші вкладати в бізнес, змінюватись, реформуватися, і на даний час контролюють деякі види бізнесів», – пояснює він.
У світлі цього він не бачить альтернативи створенню органу, який займатиметься цим видом злочинців.
«Створення нового підрозділу, який може контролювати, документувати в рамках закону їхню злочинну діяльність, що вони контролюють як організатори. Документувати, затримувати і скеровувати справи до суду. Іншого варіанту боротьби зі злочинністю, з таким інститутом, як «злодії в законі», немає», – переконаний екс-слідчий.
УБОЗ три роки тому ліквідували під тиском суспільства, яке вимагало люстрації, згадує Станіслав Речинський. Зараз кримінальною злочинністю займається кримінальний розшук, проте він починає працювати лише після того, як скоєно злочин, підкреслює він.
«УБОЗ працював не від злочину, він працював від, власне кажучи, операційної організації. Було більше постійного збору інформації про різноманітні ОЗУ, «злодіїв в законі». Накопичення інформації, вияв зв’язків, в тому числі економічної основи», – перераховує експерт.
Зараз, за його словами, таку структуру доводиться створювати з нуля.
«Це департамент оперативних розробок та аналізу. Ось він буде займатись довгостроковою аналітичною роботою, в тому числі, звісно, проведенням якихось більш серйозних операцій, спрямованих на припинення злочинної діяльності організованих груп», – анонсує Речинський.
Проте він зазначає, що створити таку структуру буде непросто, адже підготовка професійного оперативника триває мінімум десять років.
Юрист та експерт групи «Поліція під контролем» Асоціації української групи моніторів дотримання прав людини Євген Крапивін каже, що загалом злочинність в країні зростає через напружене соціально-економічне становище та збільшення кількості незаконної зброї.
«Кількість зареєстрованих злочинів – це досить відносна цифра, оскільки вона повністю підконтрольна самій поліції. В нас існують практики приховування злочинів від обліку, тобто, нереєстрація або відмовляння заявника від реєстрації. Наприклад, це дуже поширена практика по майновим злочинам», – зазначає Крапивін.