У Службі безпеки України працює 31 тисяча осіб.
© Павел Шеремет/Twitter
Обіцяючи реформувати прогнилу та корумповану правоохоронну систему, постмайданна влада бралася за всі органи, крім найбільш безконтрольного і закритого — Служби безпеки України. СБУ була й залишається недоторканною “священною коровою” з невластивими функціями, далекими від стандартів НАТО.
У результаті, “безпеківці” стали нічним кошмаром не тільки для терористів, а й для українського бізнесу та зацікавлених в Україні інвесторів. Адже СБУ може заблокувати будь-яку компанію або зачистити цілу галузь на догоду “кураторам” у владі, а “маски-шоу” в офісах міжнародних компаній у виконанні СБУ залишаються буденною частиною випусків новин.
Так відбувається тому, що завдання СБУ досі включають протидію корупції та організованій злочинності, а також контррозвідувальну діяльність у сфері економіки. Ці завдання — рудименти минулого від КДБ, помилки та дублюючі гілки правоохоронної системи.
Тим часом СБУ не має права розслідувати економічні чи корупційні злочини. Ці злочини належать до компетенції Антикорупційного бюро, Національної поліції, Державної фіскальної служби, а з часом — і Державного бюро розслідувань. Нові органи мають власних аналітиків і власних оперативних співробітників для того, щоб виявляти і зупиняти такі злочини. Це означає, що більше немає потреби в “департаменті К” (Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю) СБУ, яке раніше мало допомагати ГПУ в оперативній роботі. Право СБУ на контррозвідувальну діяльність у сфері економіки також не є виправданим. Економічна контррозвідка цивілізованої країни має запобігати скоєнню економічних злочинів; отже, логічніше доручити це органу, який розслідує економічні злочини, а не СБУ.
Проте СБУ не поспішає відмовлятися від невластивих та дублюючих повноважень. Так, кожна четверта кримінальна справа, відкрита СБУ, не належить до її підслідності. Такі “неналежні” справи не мають жодної перспективи в суді, а отже лише захищають фігурантів. Саме так уникнув відповідальності затриманий СБУ та ГПУ на гарячому під час отримання хабара екс-заступник міністра охорони здоров’я Роман Василишин, — суд відмовився розглядати справу, розслідувану СБУ й ГПУ замість НАБУ.
При цьому у Службі безпеки України працює 31 тисяча осіб. Для порівняння: Велика Британія має лише 11 тисяч співробітників органів безпеки (включно з внутрішньою і зовнішньою розвідкою!) на 65 мільйонів населення країни.
Частина цього штату СБУ перетворилася на приватне агентство боротьби з бізнесовими конкурентами, а також рекет і службу зведення особистих рахунків. Ось лише стислий перелік одіозних справ, якими відзначилася Служба з 2014-го року: штучне блокування експортерів горіхів під приводом уявної “загрози хробачків”, хоча спеціальний орган — Державна фітосанітарна інспекція — цих шкідників не виявляла; зачистка ринку скрапленого газу під компанії Віктора Медведчука з російським газом; вилучення комп’ютерної техніки інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є одним із найбільших “провідників” приватних іноземних інвестицій в Україну; переслідування засновників аналітичної системи YouControl, яка, серед іншого, показує інформацію про сумнівні компанії, за начебто незаконне її отримання, хоча система збирає інформацію виключно з відкритих державних реєстрів.
Окремо варто виділити “боротьбу” контррозвідки в медичній сфері. СБУ вимагала скасування реєстрації всесвітньо відомих льодяників “Стрепсілс”, адже самотужки оцінила їх як харчову добавку, а не ліки. СБУ “боролася з монополією” препаратів для діалізу, насправді ж примушуючи постачальників препарату перейти під обслуговування фірм-“прокладок”. СБУ навіть спробувала заблокувати міжнародні закупівлі ліків під приводом боротьби за ефективне використання коштів, хоча після усунення фірм-“прокладок” з державних тендерів деякі препарати почали закуповувати у 26 разів дешевше, ніж раніше, а загальна економія бюджету на ліки сягнула 40%.
Тим часом кількість “профільних” справ СБУ у сфері шпигунства за 2016 рік дорівнює нулю. Статистика щодо роботи економічних контррозвідників СБУ та співробітників “відділу К” взагалі засекречена самою Службою як державна таємниця.
На тлі цих скандальних результатів Служба безпеки пішла ще далі й цинічно засекретила декларації всіх своїх співробітників. Маніпулюючи нормою антикорупційного закону, яка б мала захищати розвідників від розсекречення їхнього статусу, СБУ сховала декларації всіх своїх співробітників. У тому числі — своїх публічно відомих голови, заступників та керівників департаментів.
Утім, потяг до незаконної розкоші “безпеківцям” сховати складніше. Так, Павла Демчину, який очолює “антикорупційне” управління СБУ, журналісти викрили в користуванні маєтком вартістю 10 млн гривень, який аж ніяк не можна придбати за зарплатню правоохоронця. Свати ж керівника СБУ Василя Грицака, який є публічною особою і точно не може бути “таємним агентом”, майже одразу після призначення його на посаду придбали чотири елітні квартири. Більше того, під приводом статусу співробітника СБУ намагалися уникнути відкритого декларування й інші посадовці. Зокрема, губернатор Запорізької області Костянтин Бриль, чиї діти, за даними журналістів-розслідувачів, відпочивають на екзотичних для більшості українців островах на десятки тисяч доларів на рік.
Поки працівники СБУ збагачуються в затишку засекречених декларацій, кількість скарг бізнесу на свавілля правоохоронців за останній рік зросла вдвічі. За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації у 2018, 50% іноземних інвесторів вважають саме репресивні дії правоохоронних органів перешкодою для інвестицій.
Отже, функції СБУ у сфері економіки та протидії корупції недоцільні і повинні залишитися в минулому. Служба безпеки має сфокусуватися на захисті України від тероризму, диверсій та шпигунства, а також на контррозвідці для захисту суверенітету України. Це є вимогою НАТО до України, організації, членство в якій законодавчо визначене як пріоритет нашої зовнішньої політики.
Найкраща нагода реформувати Службу безпеки України — тепер, коли готується закон “Про національну безпеку України” № 8068. Законопроект уже ухвалено в першому читанні і позначено президентом як невідкладний. Цей проект має бути ухвалений парламентом у найближчі місяці.
Народний депутат України Ганна Гопко, голова Комітету у закордонних справах, зареєструвала дві прості поправки до цього проекту: забрати в СБУ функції контррозвідувальної діяльності у сфері економіки та боротьбу з корупцією.
У разі ухвалення законопроекту з цими поправками Служба безпеки припинить дублювання функцій оперативників та аналітиків інших правоохоронних органів, а отже втратить можливість влаштовувати “маски-шоу” чи шантажувати бізнеси і приватних осіб кримінальним переслідуванням. Оскільки НАБУ, Нацполіція, Державна фіскальна служба (а згодом і Державне бюро розслідувань) уже розслідують економічні та корупційні злочини, скасування дублюючих функцій СБУ не потребуватиме істотних змін у системі правоохоронних органів та навіть заощадить бюджетні кошти.
Голосування за поправки Гопко покаже, хто з народних депутатів справді вболіває за чесний бізнес та іноземні інвестиції, а хто — за розбірки з конкурентами у стилі хунти та відмивання грошей через Кіпр. І результати цього голосування за скасування повноважень СБУ в економіці та антикорупції скажуть виборцям значно більше, ніж майбутні обіцянки їхніх мажоритарних депутатів.