ЄС вже приступив до реалізації свого “Плану Маршалла для України” – нехай і під іншою назвою. Принаймні, такого висновку можна дійти, почитавши останні новини про європейську ініціативу “План зовнішніх інвестицій”.
Цей інструмент фінансової підтримку лише нещодавно з’явився у ЄС. Втім, в Україні пов’язують із ним великі плани. Черговий доказ цього – проведена презентація, де вітчизняні урядовці дискутували, куди краще за все спрямувати гроші, отримані за цим Планом.
Чи справедливі подібні очікування? Чи дійсно вже незабаром українська економіка отримає потужну фінансову підтримку? Чи, може, зовсім навпаки – всі обіцянки ЄС залишаться тільки на папері?
Щоб дати відповідь на ці запитання, варто детальніше розглянути, що це за інструмент, які можливості він відкриває для України, а найголовніше – які Київ має перспективи отримати ці кошти.
Не лише для України
Цей план має працювати як для всіх країн Східного партнерства (окрім України, туди входять Молдова, Грузія, Вірменія, Білорусь і навіть Азербайджан), так і для африканських держав. Низка програм, включених до цього плану, спрямована виключно на африканські країни, а тому не є доступною для України.
Тут варто нагадати, що ще декілька місяців тому представники Євросоюзу заявляли, що цей План фактично не розрахований на підтримку України, адже наша країна отримує чималу допомогу ЄС за численними двосторонніми проектами.
Зараз в ЄС так не заявляють. Та чи став цей план доступнішим для України?
Вказана сума має бути спрямована на сприяння підготовці країнами “фінансово привабливих та зрілих” інвестиційних проектів, технічну підготовку людей, які будуть залучені до їх реалізації, а також на надання часткових гарантій для залучених інвестицій.
На що з цього може розраховувати Київ? За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, Україна вже готує пакет пропозицій, які можна реалізувати за фінансової підтримки ЄС. Серед них – інфраструктурні проекти та проекти у сфері енергетики та енергозбереження. “Реалізація цих проектів, серед іншого, матиме й соціальний ефект – вони мають протистояти загрозливій тенденції відтоку працівників з України”, – додав міністр.
Втім, що саме готовий підтримати ЄС, і найголовніше – коли?
Згідно із заявами офіційних представників ЄС, поки що Київ може сподіватися лише на отримання технічної допомоги. “Від самого початку Україна потребує створення привабливих інвестиційних проектів, реалізація яких гарантувала б посилення потенціалу країни, а одночасно – які були би привабливими для банків”, – розповідає керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер.
Також, за його словами, Україна має потребу в підготовці фахівців, здатних реалізовувати такі проекти. Саме на реалізацію цих цілей, за словами Петера Вагнера, й буде спрямована допомога ЄС. “І лише згодом, коли в Україні буде створено пакет привабливих проектів та з’явиться потужність їх реалізувати, можна буде говорити про наступний рівень підтримки ЄС”, – додав він.
Розмір цієї допомоги оцінено у 200 млн євро на рік.
Спеціально для України
Що з цього дає підстави говорити, що ЄС створює “план Маршалла для України”? Адже цей план мав стати спеціальною програмою підтримки України, яка має компенсувати відсутність перспектив членства в ЄС – принаймні, ближчим часом. А План зовнішніх інвестицій, хоча й цікавий для України, аж ніяк не є таким інструментом.
Радше можна говорити, що Україні запропонували долучитися до звичайного проекту підтримки країн-сусідів ЄС. Що тут особливого?
Підставою для таких висновків є стаття-заява єврокомісара з політики сусідства та розширення Йоганнеса Гана, опублікована на “Європейській правді”.
У цій статті єврокомісар анонсував створення нового інструменту фінансової підтримки України, що має назву Контракт “Реформи заради інвестицій”. Цей проект, за словами Кубілюса, й має стати “перевтіленням” “плану Маршалла”.
“ЄС має власні амбіції щодо назви, зрештою – не має значення, чи буде він називатися планом Меркель, чи планом Макрона, чи матиме запропоновану назву “Реформи заради інвестицій”. Головне, що його концепція цілком відповідає головній ідеї “плану Маршалла” – створення додаткових “пряників”, які за наявності перспектив членства в ЄС мають мотивувати проводити необхідні реформи”, – пояснює Кубілюс.
Він нагадує, що у своїй статті Ган заявив про можливість виділення Україні 50 млн євро (ці кошти вже зарезервовані для України в рамках Плану зовнішніх інвестицій) за умови прийняття таких реформ: незалежне регулювання в енергетичному секторі, ухвалення закону про діяльність бізнес-омбудсмена, а також скасування норми щодо обов’язкового е-декларування для антикорупційних активістів.
Ключова відмінність цієї програми – орієнтація саме на реформи. За їх проведення Україна має отримувати нову й нову фінансову підтримку.
При цьому Андрюс Кубілюс нагадує, що оголошена сума у 50 млн євро має забезпечити надходження інвестицій у розмірі біля 500 млн. “І це план лише на цей рік. Які суми будуть закладені на наступні роки, залежить тільки від України”, – додає він.
Екс-прем’єр Литви нагадує про ще одну вимогу для повноцінного старту нового фінансового інструменту. Йдеться про реалізацію Україною вже залучених коштів міжнародних донорів. Із 2014 року Україна залучила пільгових кредитів на 7 млрд євро, тоді як освоєно з цих коштів трохи більше 1,5 млрд євро (більш детально про це можна почитати у його статті).
“Без використання старих коштів важко претендувати на нові”, – констатує Кубілюс.
* * * * *
Як бачимо, і за загальною, і за ексклюзивною програмою Київ у найближчі роки може сподіватися лише на обмежену фінансову допомогу. А виділення основного обсягу підтримки може початися лише за декілька років – і то за умови якісної підготовки з боку Києва.
Втім, це не єдиний ризик для цієї програми. Один із консультантів ЄС, який працює в Україні, неофіційно розповів, що ключовим ризиком для цієї програми у Брюсселі вважають відсутність співпраці з МВФ.
“Не треба забувати, що ці програми входять до пакету макрофінансової допомоги, який пов’язаний із програмою співпраці з МВФ. А відповідно, без поновлення співпраці з фондом реалізація цих програм буде неможливою.
І це особливо небезпечно – Україна входить у передвиборчий період, а тому, якщо співпраця з МВФ не відновиться принаймні до кінця року, всі ці програми будуть заморожені принаймні на пару років”, – пояснив він.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”