Уряд запропонував удосконалити правила покарання слідчих і прокурорів за порушення прав та законних інтересів учасників кримінального провадження. З них постфактум стягуватимуть суми сплаченого державою відшкодування — без строку давності, повідомляє zib.com.ua.
Проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№8490) дає насамперед суддям вагомий важіль впливу на бездіяльність органів досудового розслідування та їхніх процесуальних керівників. Вони зможуть не лише констатувати факт неналежного виконання ними посадових обов’язків, а й направляти керівнику такого органу копію відповідної ухвали, винесеної за результатом розгляду скарги на їхні дії чи бездіяльність. Ті у свою чергу зобов’язані провести службове розслідування та вирішити питання щодо притягнення винних до відповідальності.
Проект також наділяє учасників провадження правом заявляти клопотання про закриття кримінального провадження за наявності умов, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Причому слідчий, прокурор будуть зобов’язані розглянути його впродовж 3-х днів з моменту подання. Відмову в задоволенні такого клопотання можна буде оскаржити до слідчого судді та в апеляційному порядку.
Крім того, зміни до ст.284 КПК установлюють, що особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, можуть звернутися з клопотанням про закриття провадження, якщо закінчилися передбачені для його проведення строки. Як зазначається у пояснювальній записці, це допоможе попередити випадки безпідставного продовження строків за відсутності підозрюваного. Адже це завдає шкоди особам, які не є підозрюваними, однак стосовно них фактично проводяться процесуальні дії.
Аби слідчі та прокурори не затягували з прийняттям рішень, уносяться зміни до порядку компенсації шкоди, завданої громадянинові їхніми незаконними діями. Підставою для звернення щодо компенсації стане ухвала суду, якою задоволено скаргу на будь-яке рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Якщо держава буде змушена виплатити таке відшкодування, вона отримає право зворотної вимоги до винних осіб. Причому не лише в разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення, як зараз, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку. Більше того, таке відшкодування може застосовуватися незалежно від спливу відповідних строків та дії дисциплінарного стягнення.
Втім, процедура може розтягнутися у часі. Адже спочатку має бути проведене службове розслідування, потім — застосоване дисциплінарне стягнення. Паралельно повинен завершитися судовий процес щодо призначення та виплати компенсації за завдану шкоду.
Щоправда, не уточнюється, який з них має перевагу. Адже може так статися, що суд установить причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю процесуального керівника та шкодою, якої зазнав учасник кримінального провадження, а Кваліфікаційно-дисциплінарна палата прокурорів у рішенні, що винесене раніше, ознак проступку не виявить. До того ж слідчий чи прокурор може не чекати покарання і просто вчасно звільнитися.
І наостанок. Зміни, які збираються внести до ст.1191 Цивільного кодексу, стосуватимуться не тільки правоохоронців. Адже в них ідеться про шкоду, завдану також і працівниками суду. Тобто уточнення про наявність ознак дисциплінарного проступку для регресної вимоги до винної особи без строку давності може зачіпати і суддів. Наприклад, у випадках присудження компенсації за рішеннями Європейського суду з прав людини.