Глава НАБУ Артем Ситник розповів, скільки справ розслідує Бюро
Більшість підозр НАБУ стосуються розкрадання державних коштів, а кожен дев’ятий підозрюваний – представник судової гілки влади. Звіт про результати роботи за півроку оприлюднив директор Бюро Артем Ситник. Про це – у сюжеті Радіо НВ.
Детективи Національного антикорупційного бюро розслідують майже 700 кримінальних проваджень, а загальні збитки від корупції сягнули майже 200 млрд грн. Їм вдалося вдалося відшкодувати 360 млн державних коштів.
Як розповів Ситник, тільки стосовно електронного декларування Бюро розслідує 72 справи. Загальна сума незадеклароних доходів, за його словами, перевищує 700 млн грн.
“Сума незадекларованих доходів становить 769 млн грн. Це народні депутати і судді, якщо брати по категоріям тих осіб, відносно яких проводиться розслідування”, – повідомив Ситник.
Національне агентство з питань запобігання корупції дуже повільно здійснює повну перевірку декларацій, зазначив експерт групи Антикорупційна реформа РПР Гліб Канєвський. За останні півтора роки агентством було проведено 331 перевірку, при цьому в системі зареєстровано більш ніж 1 млн декларацій. Також, за його словами, НАЗК створює НАБУ проблеми в суді.
Він також додав, що фігурантами корупційних справ стають відомі особи – народні депутати, які використовують свою діяльність у перешкоджанні роботи органів.
Третій фактор, який гальмує розслідування НАБУ в цій сфері, – це відсутність Антикорупційного суду, додав експерт. Він спрогнозував, що кількість фігурантів справ про незаконне збагачення і недостовірну інформацію в деклараціях буде зростати у НАБУ.
Україна очікує ефекту від антикорупційних органів
У справах НАБУ фігурує 163 підозрюваних і понад 200 обвинувачених людей. Щодо 19 людей вже є обвинувальні вироки суду. Але здебільшого ці люди пішли на угоду зі слідством. У країнах з усталеною демократією це прийнятна практика, зазначив колишній перший заступник Генпрокурора Микола Голомша. В Україні, на його думку, це поки не на часі.
Якщо немає конкретної перспективи засудження чиновника у зв’язку із, наприклад, відсутністю доказів, краще отримати певні кошти до бюджету та розкрити іншу схему, аніж ув’язнити людину на кілька місяців, а потім відпустити її, зазначив директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий.
На цьому тримається ефективність західних антикорупційних органів. Але говорити про ефективність роботи НАБУ, за словами експерта, зарано.
“В інших країнах антикорупційні органи давали ефект через 5 років, проти багатьох чиновників розслідуються справи. НАБУ поки що не може похвалитися вдалими гучними справами”, – сказав Лісничий.
Через конфлікт, який останнім часом триває між САП та НАБУ, страждає імідж обох відомств, зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. За його словами, рівень довіри до цих органів значно знизився.
“Не розумію, для чого видавати себе за борця з корупцією. Шлях у нікуди. Створення Актикорупційного суду – це вікно до відновлення довіри в більшій мірі”, – зауважив Бала.