Головне слідче управління Нацполіції заявляє, що засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть учать у кримінальному судочинстві».
Про це йдеться у відповіді Слідчого управління Нацполіції на запит «Української правди» у зв’язку з винесенням постанови, яка змусила державне підприємство «Інформаційні судові системи» обмежити доступ до всіх рішень суду у справі. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.
«Згадану у вашому запиті постанову винесено в кримінальному провадженні з метою захисту життя, житла, здоров’я та майна осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також для забезпечення проведення належного розслідування та недопущення витоку інформації, що може зашкодити досудовому розслідуванню», — сказано у відповіді.
При цьому в управлінні відмовились повідомляти будь-які подробиці щодо розвитку розслідування.
«На сьогодні досудове розслідування триває і на даному етапі розголошення відомостей негативно вплине на результати його проведення», — зазначили у відповіді.
Водночас слідчі не відповіли на питання «Української правди», чому така постанова з’явилася через рік після вбивства і внесення цієї справи до єдиного реєстру досудових розслідувань?
На подальше уточнення «Української правди», про яких саме осіб, «що беруть участь у кримінальному судочинстві» йдеться, у прес-службі Нацполіції уточнили, що це «усі без виключення особи, задіяні в процесі: і свідки, і слідчі, і судді».
Водночас у Головному слідчому управлінні не відповіли на питання УП, чому ці особи стали потребувати інших заходів безпеки через рік після початку розслідування, і які саме це заходи безпеки.
У Головному слідчому управлінні Нацполіції також додали, що це було рішення слідчого, яке згідно із ч. 3 ст. 110 КПК було прийнято у вигляді постанови, яка виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий визнає це за необхідне.
Національна поліція з 24 липня 2017 року засекретила всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, про що стало відомо лише 21 вересня.
Це сотні судових рішень, які виносились ледь не кожного дня за клопотаннями слідчих. Здебільшого рішення стосувалися доступу до певних мобільних номерів, дані про які були засекречені, або до інших даних мобільних операторів.
Рішення містили специфічну технічну інформацію, з якою було б неможливо зробити висновки, яку саме інформацію отримує слідство.
Як відомо, слідство давно не демонструє жодного просування в розслідуванні вбивства Павла Шеремета.
Востаннє прес-конференція з цього приводу проводилась, коли нинішній голова Нацполіції Сергій Князєв вступив на цю посаду – взимку 2017 року.
Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.
У поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.
На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.
