Префекти в Україні ще не з’явилися, але перед виборами ця тема знову стала дуже популярною. Президент Петро Порошенко заявив, що домагатиметься ліквідації посад голів ОДА, замість яких мають бути префекти. Але для цього необхідно, щоб нардепи ухвалили зміни до Конституції. Відповідний законопроект лежить у Раді з 2015 року й досі не потрапив до сесійної зали через свою дискусійність. «Слово і Діло» розбиралось, які повноваження матимуть префекти та чим вони відрізнятимуться від нинішніх голів облдержадміністрацій.
Створення інституту префектів для нагляду за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування передбачене проектом закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)».
Конституційні новели викликали чимало критичних зауважень в експертному середовищі, в представників громадськості та багатьох народних депутатів. Тому великі очікування покладені на профільний закон про префектів, який би мав деталізувати форми та порядок реалізації префектами їхніх повноважень і тим самим розвіяти побоювання.
Відповідно до законопроекту, інститут префектів з’являється після набуття чинності змінами до Конституції щодо децентралізації й, відповідно, після ліквідації місцевих держадміністрацій.
Головна мета нововведення – створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.
Префект є місцевим органом виконавчої влади, державним службовцем, не належить до політичних посад, не змінюється зі зміною президента чи уряду, не залежить від місцевих політичних еліт.
У відносинах з органами місцевого самоврядування (ОСМ) має такі повноваження: наглядає за конституційністю та законністю рішень ОМС; не може оцінювати доцільність та ефективність рішень ОМС; зупиняє дію незаконних актів ОМС і водночас звертається до суду; не ухвалює остаточного рішення про законність актів ОМС, це може вирішувати виключно суд; може порадити місцевій раді привести своє рішення у відповідність до Конституції та законів; оприлюднює повідомлення про зупинку акту ОМС; має менше повноважень, ніж нинішні місцеві держадміністрації.
Передбачається, що префекти діятимуть у кожному районі та в кожній області. В Києва та Севастополя будуть власні префекти.
Для організації роботи префекта створюються секретаріати. Префекти відбираються за результатами відкритого конкурсу. Одночасно формується кадровий резерв префектів. Працюють в області/районі не більш ніж три роки. Далі – ротація. Префекти призначаються й звільняються президентом за поданням уряду. Така сама процедура нині діє для голів держадміністрацій. Префекти відповідальні перед президентом, підзвітні та підконтрольні уряду, щорічно звітують перед ними.
Противники законопроекту стверджують, що із запровадженням інституту перфектів президент стає, по суті, головою жорсткої вертикалі функціонерів, які об’єднують повноваження прокурорів із головами держадміністрацій. За бажання префект може досить широко тлумачити свої повноваження, що на рівні регіону може обернутися запеклою боротьбою за владу. Оскільки префект призначається президентом, то він матиме на цих людей сильний вплив. Покривши країну мережею префектів, він може суттєво зміцнити свій вплив на місцевому рівні. Звідси й підозри в узурпації влади.
Крім того, опоненти законопроекту стверджують, що посада префекта поглибить конфлікт між президентом і Кабінетом міністрів. Тобто боротьба за префектів продовжить боротьбу між Кабміном і президентом, яка є сьогодні.
В Україні планують використати французький досвід при впровадженні інституту префектів. Французька модель є «відносно м’якою», оскільки, відповідно до цієї моделі, префекти можуть лише призупинити рішення актів місцевого самоврядування, а не скасовувати їх, як в інших європейських країнах (наприклад, у Польщі).
Детальніше – на інфографіці.
