Счета людей начнут арестовывать автоматически, на протяжении часа

Совсем скоро банки начнут автоматически (без уведомления, в безакцепном режиме) списывать долги по алиментам со счетов нерадивых родителей. Министерство юстиции выдало приказ №1203/5 «Об утверждении автоматического ареста средств должников на счетах в банках по исполнительным производствам о взыскании алиментов». Финансисты об этом узнали из телеграммы Нацбанка №57-0007/24847, и она оказалась в распоряжении UBR.ua.

Приказ Минюста утвержден 16 апреля, а Нацбанк сообщил о нем в мае.

Как сейчас арестовывают

Впрочем, автоматическое списание долгов еще не запущено. Банки пока не знают, у кого и сколько надо списывать, а исполнительная служба мало информирована о перемещении денег алиментщиков по счетам. Они общаются только в бумажной форме официальных запросов и решений, что очень медленно, и позволяет должникам быстро уводить деньги. Автоматический обмен информацией только собираются наладить.

Вышеупомянутым приказом Минюст обязал предприятие «Национальные информационные системы» в трехмесячный срок (до 16 июля 2019 года) разработать порядок автоматического взаимодействия банкиров с исполнителями, с которого все должно начаться.

Всего было дано два поручения:

  • разработать регламент информационного взаимодействия в электронном виде, и обнародовать его на своем сайте,
  • принять меры для обеспечения готовности автоматизированной системы исполнительного производства к информационному взаимодействию в электронном виде, и проинформировать Нацбанк.

Как все автоматизируют

Приказом Минюста описаны лишь общие вводные и понятия. В частности, под автоматизированным арестом средств должников понимается: «наложение/снятие исполнителем ареста на/с средств путем утверждения постановлений об аресте или о снятии ареста со средств должника в форме электронного документа и принятия их к исполнению банками».

Для подтверждения достоверности и целостности данных в электронных документах используется «квалифицированная электронная печать».

Все постановления о взыскании алиментов находятся в автоматизированной системе исполнительного производства (АСИП). Задача финансистов — включиться в нее, и постоянно сверять со своей клиентской базой. Нужно так перенастроить информационные системы банков (ИСБ), чтобы те раз в час на протяжении рабочего дня отправляли запрос в АСИП и проверяли, не появилось ли постановление по какому-то из их клиентов.

Сам же арест счета должен быть очень быстрым. Как пишется в приказе Минюста — «немедленным»: сколько это в минутах — не указано.

  1. ИСБ формирует сообщение о принятии постановления об аресте средств к выполнению банком и отправляет его в АСИП.
  2. ИСБ информирует ответственное лицо о необходимости проведении ареста, согласно внутренним правилам.

Какие есть риски

Юристы дали неоднозначную оценку автоматизированным арестам счетов.

«В целом автоматические аресты и списания — это хорошо. Такой подход позволяет оперативнее разыскивать средства и получать их на содержание детей. Что, несомненно, очень важно. Однако нельзя забывать о рисках, критерии отнесения людей в списки должников не менялись. В них до сих пор можно попасть необоснованно или даже по ошибке. Притом получить последствия в виде ареста счета. И от него, кстати, пострадает не только должник, но и получатель средств. Ведь из-за ареста счета ему не смогут отправить деньги. Получить решение о снятии ареста не так уж и просто. Вместо положенных 10 дней суд может рассматривать дело до месяца», — отметил UBR.ua управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

Его коллеги также видят проблему.

«Нужно хорошенечко проработать не только механизм ареста счета, но снятия этого ареста после полного расчета по долгам. Сделать его максимально прозрачным и понятным: арест должен не только автоматически накладываться и также автоматически сниматься. Без проволочек и задержек. А также без злоупотреблений. Чтобы банкиры не начали использовать такие аресты для давления на людей», — подчеркнул UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

16.04.2019

м. Київ

N 1203/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2019 р. за N 399/33370

Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів

Відповідно до статей 8, 18, 28, 56, 59 Закону України “Про виконавче провадження”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, що додається.

2. Державному підприємству “Національні інформаційні системи” у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом:

розробити регламент інформаційної взаємодії в електронному вигляді згідно з цим наказом та оприлюднити його на своєму веб-сайті;

вжити заходів для забезпечення готовності автоматизованої системи виконавчого провадження до інформаційної взаємодії в електронному вигляді згідно з цим наказом, про що повідомити Національний банк України.

3. До запровадження інформаційної взаємодії в електронному вигляді згідно з цим наказом обмін документами між державними, приватними виконавцями та банками здійснюється у паперовому вигляді засобами поштового зв’язку.

4. Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України (Олійник О. М.):

подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”;

довести цей наказ після його офіційного опублікування до відома Національного банку України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Глущенко С. В.

Заступник Міністра юстиції України –
Уповноважений у справах
Європейського суду з прав людини

І. Ліщина

ПОГОДЖЕНО:

Голова
Національного банку України

Я. Смолій

Генеральний директор
державного підприємства
“Національні інформаційні системи”

С. Лур’є

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
16 квітня 2019 року N 1203/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2019 р. за N 399/33370

ПОРЯДОК
автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України “Про виконавче провадження”, “Про банки і банківську діяльність” та інших законодавчих актів України.

2. Цей Порядок визначає процедуру автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців (далі – виконавці) та банків.

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів передбачає накладення/зняття виконавцем арешту на/з кошти(ів) шляхом винесення постанов про арешт коштів чи про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.

3. Суб’єктами інформаційної взаємодії за цим Порядком (далі – суб’єкти інформаційної взаємодії) є:

Державне підприємство “Національні інформаційні системи”, яке є адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – адміністратор АСВП), визначеним Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 05 серпня 2016 року N 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 12 серпня 2016 року за N 1126/29256; виконавці; банки.

4. Інформаційна взаємодія згідно з цим Порядком здійснюється за допомогою прикладного програмного інтерфейсу на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Регламент інформаційної взаємодії в електронному вигляді згідно з цим Порядком розробляється адміністратором АСВП.

Для запровадження інформаційної взаємодії згідно з цим Порядком адміністратор АСВП забезпечує реалізацію інтерфейсів програмування додатків (API), що є системою команд, за допомогою яких здійснюється стандартний обмін даними між суб’єктами інформаційної взаємодії.

За наявності технічних підстав, що унеможливлюють інформаційну взаємодію в електронному вигляді згідно з цим Порядком, інформація може передаватися в паперовому вигляді в порядку, передбаченому статтею 28 Закону України “Про виконавче провадження”, з подальшим обов’язковим обміном такою інформацією в електронному вигляді в день усунення причин, що перешкоджали інформаційному обміну в електронному вигляді. У такому разі інформація надається або надсилається разом із супровідним листом, в якому зазначається причина неможливості подання інформації в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами.

5. Для захисту інформації, яка передається та приймається в порядку інформаційної взаємодії, впроваджуються організаційно-технічні заходи, що забезпечують захист інформації з обмеженим доступом відповідно до Законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про Національний банк України”.

Організація захисту інформації в банках здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

6. Для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних повідомленнях використовується кваліфікована електронна печатка.

7. Інформація використовується виконавцем виключно з метою примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

II. Порядок прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа

1. Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі – кваліфікований електронний підпис).

У разі скасування постанови про зняття арешту з коштів виконавець повторно надсилає постанову про арешт коштів у порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту.

Постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

2. Інформаційні системи банків (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанови виконавця про арешт коштів для її виконання.

3. Після отримання постанови про арешт коштів ІСБ негайно:

формує повідомлення про прийняття постанови про арешт коштів до виконання банком і відправляє його до АСВП;

інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.

4. Відповідальна особа банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження.

Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність/відсутність коштів на рахунку боржника для її виконання в ІСБ формується повідомлення, яке відправляється до АСВП.

У разі відмови в арешті коштів в ІСБ формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

III. Порядок прийняття до виконання банками постанов виконавця про зняття арешту з коштів у формі електронного документа

1. Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про зняття арешту з коштів, постанову про скасування постанови про арешт коштів, постанову про закінчення виконавчого провадження, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – постанови), на які накладається кваліфікований електронний підпис виконавця.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом України “Про виконавче провадження”, постанову про зняття арешту з коштів виносить начальник відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, на яку накладається кваліфікований електронний підпис начальника відділу.

Постанови стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

2. ІСБ за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанов для їх виконання.

3. ІСБ негайно після отримання постанов:

формує повідомлення про прийняття постанов до виконання банком і відправляє його до АСВП;

інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.

Про результати виконання постанов в ІСБ формується повідомлення, що відправляється до АСВП.

У разі відмови у знятті арешту з коштів в ІСБ формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

Директор Департаменту
з питань правосуддя
та національної безпеки

О. М. Олійник