Державна судова адміністрація, орган, що займається організаційним та фінансовим забезпеченням діяльності судової системи, загрузла в кадрових скандалах. Голова ДСА Зеновій Холоднюк та його заступниця Людмила Гізатуліна судяться з Вищою радою правосуддя, котра провела конкурси для їх заміни.
Непорозуміння між керівництвом окремих органів в судовій системі спостерігалися ще з кінця минулого року. Головні претензії до керівництва ДСА стосувалися, зокрема, зриву запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судді скаржаться і на нестачу залів засідань, відсутність там засобів відеофіксації, недосконалий графік об’єднання судів, розподілення навантаження на суддів та ін.
Чому виник кадровий конфлікт в ДСА та як ця ситуація може бути пов’язана з роботою головного «екзаменатора» суддів – Вищою кваліфкомісією, – в матеріалі LB.ua.
Мінфін для судів
Державна судова адміністрація забезпечує весь процес «життєдіяльності» судів і суддів. Лише Вища рада правосуддя та Конституційний суд мають окремий бюджет. Решту органів (в тому числі суди усіх рівнів) в судовій системі залежать від ДСА.
З 2014 року ДСА очолює Зеновій Холоднюк. До цього тривалий час працював заступником голови Державної служби автомобільних доріг, а також заступником голоси ДСА. По суті, він підпадає під дію Закону «Про очищення влади», а тому не мав би займати жодної державної посади впродовж 10 років. На цьому наполягав і Мін’юст у 2017 році.
Однак, подібні заклики проігнорувала Рада суддів, призначивши Холоднюка главою ДСА. Більш того, не зазначила конкретний термін перебування на посаді.
З тих пір ставлення до нього в судовому середовищі змінилося. Неодноразово судді висловлювали незадоволення роботою ДСА і, відповідно, Холоднюка. Одна із найбільших претензій – зрив запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ця система включає електронний суд, автоматизований розподіл справ, систему управління фінансово-господарськими процесами, єдиної електронної адреси і сайту тощо. Вона в обов’язковому порядку повинна була запрацювати з 1 березня цього року. Однак, з наближенням цього терміну виявилось, що суди не готові.
Після тривалих перепалок Ради суддів (за вже нового керівництва) і ДСА остання відклала запуск ЄСІТС. Тепер термін її впровадження відстрочений максимум до 1 січня 2020 року. Хоча електронний суд уже працює в окремих судах (здебільшого у містах), функціонує і єдиний сайт і електронна адреса.
«У багатьох судах відсутнє технічне забезпечення і кадри для того, щоб запровадити систему ЄСІТС. Ба більше, відсутнє підключення до мережі інтернет, без чого ця система не може працювати… У вересні минулого року ми (Рада суддів, – LB.ua) запропонували ДСА вивчити і вирішити ці проблеми. Але суттєвих зрушень не побачили. Відсутність будь-який графік впровадження системи. В окремих судах ця система тестується, але має суттєві недоліки, що ускладнюють роботу судів», – сказав в коментарі LB.ua голова Ради суддів Олег Ткачук.
Крім того, у судах зіткнулися ще з однією проблемою – відсутністю необхідної кількості залів, оснащених системою відеофіксації. Так, зміни до Кримінально-процесуального кодексу, ухвалені у жовтні минулого року, зобов’язували суддів фіксувати на відео розгляд усіх (!) клопотань слідчих, прокурорів. Втім, виявилось, що суди не мають ні належної кількості камер, ні навіть залів судових засідань, щоб паралельно розглядати подібні клопотання. Тому часто суддям доводилося ставати в чергу для проведення таких засідань, а це значно затягувало розгляд справ.
За словами Ткачука, судам не вистачає близько тисячі залів засідань.
Так, у Самарському районному суді Дніпра фактично працює сім суддів, а залів, які обладнані технічними засобами – лише три, у Святошинському районному суді Києва фактично працює 18 суддів, а обладнаних залів – також три.
На думку Ткачука, основна проблема такої ситуації полягає в тому, що керівники регіональних представництв ДСА не бувають в судах. Не кажучи вже про голову ДСА.
Технічна підготовка запуску Вищого антикорупційного суду також належить до повноважень ДСА. Так, самі приміщення знайти повинен був уряд, що й зробив ще в листопаді минулого року. Втім, навіть до травня цього року два приміщення в Солом’янському районі Києва не змогли підготувати, аби забезпечити суддям нормальні умови роботи. Тож вирішили переселити Печерський райсуд Києва, а в його приміщеннях розмістити Антикорсуд.
В одному зі своїх інтерв’ю голова ВАКС Світлана Танасевич відзначила невідповідність приміщень Печерського райсуду для розміщення там «антикорупційних» суддів.
«Площа та склад цих приміщень не відповідають штатній чисельності суддів, працівників апарату та мінімальним потребам установи. Зокрема, в них неможливо гарантувати безпеку шляхів руху (в тому числі евакуаційних), зручність і комфортність перебування маломобільних груп населення (людей з інвалідністю). Недостатньою є кількість залів судових засідань та кабінетів, приміщення службового призначення не мають окремих сходово-ліфтових вузлів, відсутня кімната для свідків тощо», – зазначила вона.
Строк повноважень
Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що голову ДСА та заступника після відповідного конкурсу призначає Вища рада правосуддя. У перехідних положеннях цього закону йдеться, що голова ДСА та його заступники виконують повноваження до призначення нових.
Конкурс на першого заступника і заступника був оголошений на початку 2018 року і за його результатами був призначений Сергій Чорнуцький, який і нині працює в адміністрації.
17 січня цього року ВРП оголосила конкурси на голову ДСА та заступника. Переможцем першого став керівник секретаріату ВРП Сергій Пушкар. У конкурсі на заступника перше місце зайняла Неля Привалова, колишній директор Департаменту методологічної роботи Державної фіскальної служби. Правда, згодом виявилося, що остання підпадає під «люстраційний» закон. І ВРП призначила на посаду заступника голови ДСА наступну в рейтингу конкурсантку – Ольгу Кравченко, що до цього працювала в Адміністрації президента.
Ольга Кравченко
І тут виник юридичний колапс. Привалова подала в Окружний адмінсуд Києва скаргу про забезпечення позову (якою фактично блокується можливість приступити до виконання обов’язків Кравченко), хоча самого позову (про оскарження рішення ВРП про призначення Кравченко) на момент ухвалення забезпечувального позову – не подавала.
Кравченко зауважує, що в судовому рішенні про забезпечення можливого позову йдеться про заборону Холоднюку приймати чи видавати акт про її призначення. Однак, ВРП уже призначила її на посаду першого заступника, а отже голові ДСА треба лише формально виконати це рішення.
Ще до судового рішення (датованого 4 квітня) Кравченко прийшла в ДСА, щоб приступити до виконання обов’язків, зустрілась з Холоднюком і навіть віднесла документи для офіційного оформлення. Втім, керівник ДСА документи взяв, але до роботи фактично не допустив.
За словами Кравченко, вона з 1 квітня щодня приходила в ДСА, аби почати працювати, але Холоднюк уникав з нею зустрічей та спілкування. Більше того, він забрав її трудову книжку. І лише два тижні тому Кравченко отримала документ поштою.
18 квітня ВРП відкрила дисциплінарне провадження стосовно Холоднюка та його заступниці Людмили Гізатуліної через невиконання рішення про призначення Кравченко. Наразі в ситуації розбирається Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Конкурс на посаду голови ДСА Холоднюк також оскаржив до Касаційного адмінсуду Верховного Суду. А від Окружного адмінсуду Києва добився рішення про призупинення дії рішення конкурсної комісії, яким Пушкаря визначено переможцем.
Аргументація Холоднюка полягає в тому, що, мовляв, конкурс не міг відбутися, адже на той момент посади голови і заступника ДСА не були вакантними. А до розробки конкурсних умов нібито був причетний сам Пушкар.
Сергій Пушкар
Натомість Пушкар зазначає, що пройшов усю конкурсну процедуру, а тому подав до Касаційного адмінсуду позов з вимогою до ВРП призначити його (як переможця конкурсу) на посаду голови ДСА. Законодавством передбачено для цього 30 днів з моменту оголошення переможця.
Обшуки і «безмежний» лікарняний
Паралельно з конкурсами і судами на початку квітня НАБУ провело обшуки в кабінетах керівників ДСА. Офіційна версія – щодо можливого привласнення коштів під час закупівлі оргтехніки для судів (ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу). Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ розпочали навесні 2018 року. Наразі триває досудове розслідування.
Холоднюк назвав обшуки політичним на нього тиском та помстою за відмову покинути пост у добровільному порядку.
Журналіст LB.ua намагалася з 10 квітня зустрітися з Холоднюком, аби запитати про всі вищезгадані епізоди. Спочатку він зазначав, що перебував і перебуває на лікарняному (з 2 квітня). А згодом взагалі перестав виходити на зв’язок.
Від ДСА до ВККС
Хоча 6 травня Холоднюк підписав наказ про призначення членом Вищої кваліфкомісії суддів Сергія Остапця замість заступника голови комісії Станіслава Щотки, якого ще чотири роки тому голова ДСА делегував до ВККС.
На початку травня Окружний адмінсуд Києва не задовольнив скаргу про забезпечення можливого позову Щотки для блокування початку роботи Остапця в ВККС. Згодом (в іншій справі) заборонив Щотці і голові ВККС Сергію Козьякову виконувати повноваження членів ВККС.
Хоча ВККС висловила незгоду із подібною ухвалою Окружного адмінсуду Києва, опублікувавши документи, які, на думку комісії, доводять, що повноваження Щотки і Козьякова закінчуються в 2020 році.
Серед цих документів є і рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду(що, нагадаю, формує судову практику, а отже, суди нижчих рівнів повинні враховувати рішення Верховного) від 25 квітня цього року, де заперечується відсутність повноважень в членів ВККС.
Щотка і Козьяков стали членами ВККС у 2014 році. За законодавством, що діяло на момент їх призначення, термін їхніх повноважень складав чотири роки. Новий Закон «Про судоустрій і статус суддів» визначив шість років для членів ВККС.
Примітно, що всі судові процеси, пов’язані з призначенням Кравченко, конкурсом на посаду голови ДСА, також відбуваються в Окружному адмінсуді Києва. Як і всі спори щодо повноважень членів Вищої кваліфкомісії суддів. Так, ці справи за підсудністю повинні розглядатись в цьому суді. Утім, саме в цей час судді Окружного адмінсуду столиці повинні проходити кваліфоцінювання в ВККС. І масово не з’являються на екзамени. «Хворіють» одночасно по 20-30 суддів.
Як історія з ДСА може бути пов’язана з ВККС?
Поінформований співрозмовник LB.ua висловив наступну можливу причину подій: посада в ВККС могла стати розмінною монетою у торгах ДСА і Окружного адмінсуду Києва. Нібито останній стає на сторону Холоднюка в спорі про конкурс на посаду голови ДСА (тим самим, зберігаючи йому посаду), а Холоднюк, за словами співрозмовника, делегує в ВККС Остапця і тим самим витісняє з комісії Щотку.
Голову ВККС Сергія Козьякова і його заступника Станіслава Щотку можна вважати головними екзаменаторами суддів. Вони в тому числі публічно захищали процедури добору суддів, конкурсів в Верховний і Вищий антикорсуд та кваліфоцінювання. Тому не можна виключати, що окремі судді не задоволені їхньою роботою.
Рішення Окружного адмінсуду про відсутність повноважень в Щотки і Козьякова не є остаточним і вступить в силу після оскарження в апеляції, якщо не буде скасовано.
А поки триватимуть судові перипетії щодо ВККС і ДСА, ситуація в судовій системі підвисне на невизначений термін. Що, мабуть, вплине і на практичну діяльність судів.